65. Особливості правового регулювання обігу коносаментів.

Чинне законодавство України (ст. 138 Кодексу торговельного мореплавства України) відносить до реквізитів коносаменту наступні відомості:

1. найменування судна;

2. найменування перевізника;

3. місце приймання або навантаження вантажу;

4. найменування відправника:

5. місце призначення вантажу;

6. найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або визначення, що коносамент видано наказу відправника», або найменування одержувача з визначенням, що коносамент видано наказу одержувача» (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред’явника (коносамент на пред’явника):

7. найменування вантажу, його маркування, кількість місць, данніі про зовнішній вигляд, стан та його особливі властивості;

8. фрахт та інші належні перевізнику платежі;

9. час і місце видачі коносаменту;

10. кількість складених примірників коносамен ту;

11. підпис капі тана або іншого представника перевізника.

Наявність зазначених реквізитів у національному законодавстві України повною мірою відбиває ту сутність коносаменту, завдяки якій здійснюється перехід майнового права шляхом передачі доку­мента.

Реквізити коносаменту є необхідною умовою його дійсності як товаророзпорядчого цінного папера. їх включення до тексту коносамента дає можливість безперешкодної реалізації вираженого в ньому права шляхом визначення його юридичної долі як цінного папера.

66 Поняття та характеристика складських свідоцтв. Класифікація складських свідоцтв.

Складське свідоцтво - це товаророзпорядчі складські документи на пред’явника або іменні, що посвідчують право власності на товар, який зберігається на сертифікованому складі

ознаки складських свідоцтв:

• це документ, який містить у собі певні відомості про товар, що зберігається на товарному складі;

• засвідчує право власності на товар, що зберігається на товарному складі;

• емітентом може бути лише товарний склад;

• складські свідоцтва можуть бути іменними та на пред’явника

Відповідно до чинного законодавства в Україні можуть

тись такі складські документи, як складська квитанція, просте складське свідоцтво та подвійне складське свідоцтво.

Просте складське свідоцтво видається на пред'явника.

Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва, які можуть бути відокремлені одне від одного.Подвійне складське свідоцтво є іменним.

Обидві частини подвійного складського свідоцтва повинні містити всі реквізити, передбачені його формою.

Якщо на зберігання приймається товар, який визначений родовими ознаками, то в обох частинах подвійного складського свідоцтва робиться відповідний запис.

67. Особливості правового регулювання обігу складських свідоцтв.

Просте або подвійне складське свідоцтво видається власнику товару чи уповноваженій ним особі сертифікованим складом після прийняття товару на зберігання.

Складське свідоцтво видається окремо на кожний вид товару, визначений родовими або індивідуальними ознаками.

Складське свідоцтво може бути видано на кожну погоджену між власником товару та сертифікованим складом кількість товару.

Після заповнення обов'язкових реквізитів, занесення складського свідоцтва до реєстру сертифікованого складу і присвоєння порядкового номера за цим реєстром заповнений бланк передається власнику товару, який передав товар на зберігання, або уповноваженій власником товару особі.

Реєстр складських свідоцтв ведуть сертифіковані склади.

Вимоги до реєстру складських свідоцтв та порядок його ведення визначаються уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом (далі - уповноважений орган).

Записи в реєстрі складських свідоцтв ведуться на паперових та/або електронних носіях інформації.

Сертифікований склад зобов'язаний за свій рахунок оглянути товар, що приймається на зберігання, для визначення його кількості та зовнішнього стану.

При передачі товару на зберігання його власник зобов'язаний подати сертифікованому складу документи, що засвідчують якісні характеристики товару.

Сертифікований склад, який прийняв на зберігання товар, не вправі користуватися або розпоряджатися ним, якщо інше не передбачено договором складського зберігання або законом.

Товар не може бути прийнятий на зберігання у разі, якщо:

за результатами проведення незалежної оцінки якісні та/або вартісні характеристики товару виявилися гіршими від тих, що заявлені;

зберігання товару потребує спеціальних умов, які сертифікований склад не в змозі забезпечити;

товар має властивості, що становлять небезпеку для оточення;

документи, що засвідчують якісні характеристики товару, відсутні.

Товар, прийнятий на зберігання за подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку його зберігання.

Оцінка товару, який є предметом застави, здійснюється відповідно до закону.

Застава товару, прийнятого на зберігання за подвійним складським свідоцтвом, виникає після відокремлення і передачі заставної частини складського свідоцтва (заставного свідоцтва) від заставодавця заставодержателю з моменту укладення відповідного договору застави.

При оформленні застави заставодавець надає заставодержателю виписку з реєстру складських свідоцтв про те, що подвійне складське свідоцтво є дійсним і не втрачалося. Строк дії виписки з реєстру складських свідоцтв становить три календарних дні, упродовж яких сертифікований склад припиняє операції щодо зазначених у ній товарів та сертифікатів.

Заставодержатель повинен протягом трьох робочих днів письмово проінформувати сертифікований склад, який видав подвійне складське свідоцтво, про прийняття товару в заставу. Протягом строку застави товару відновлення прав за втраченим подвійним складським свідоцтвом, заборонено.

Строк застави не може перевищувати строк зберігання товару.