МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Факультет менеджменту та маркетингу

Кафедра міжнародної економіки

Розрахунково-графічна робота

з курсу: «Статистика»

на тему: «Наукові кадри України та обсяги виконаних ними робіт»

Виконала: студентка ІІ курсу, групи УС-02

Кирєєва А.Є.

Перевірила: Кухарук А.Д.

Київ – 2012

Зміст

Y

Вступ 3

1. Аналіз варіацій. 5

2. Кореляційно – регресійний аналіз 10

3. Екстраполяція трендів. 16

Висновок 19

Список використаної літератури 20

Вступ

В даній розрахунковій роботі розглядатиметься вплив кількості наукових кадрів на обсяг виконаних ними наукових робіт за 2002-2011 рр.

Україна є державою, що володіє достатньо вагомим науково-технічним кадровим потенціалом, який відчутно впливає на її соціально-економічний розвиток. Процеси інтеграції освіти і науки, які мають спрямовуватися передусім на створення системи кадрового забезпечення інноваційної діяльності країни, є стохастичними та залежать переважно від поточних політичних, адміністративних та економічних чинників без урахування внутрішніх потреб та перспектив такого розвитку. Недосконалою та незбалансованою є вітчизняна система статистичних показників кадрового потенціалу науки, розтягненим у часі через відомчу неузгодженість є процес гармонізації цієї системи із статистичною системою міжнародних індикаторів розвитку науки і технологій Європейського Союзу, Організації економічної співпраці, ЮНЕСКО тощо. Відповідно відсутній систематичний моніторинг потреб у кваліфікованих кадрах за різними сферами економічної діяльності, особливо науково-технологічного спрямування. Все це також ускладнює процес розроблення стратегічних державних рішень щодо розвитку системи кадрового забезпечення науково-технологічного розвитку. Тож дана тема є досить актуальною.

Тому метою моєї роботи є дослідження динаміки розвитку наукових кадрів в Україні за 2002-2011 рр. та виявлення наявності взаємозв’язків та залежностей між кількістю наукових кадрів та обсягом виконаних ними наукових робіт.

Статистичне дослідження складатиметься з трьох частин, що включатимуть: аналіз варіації, кореляційно-регресійний аналіз та екстраполяція трендів.

Об’єктом мого дослідження стане сфера інновацій України. Для аналізу наявні 2 ознаки об’єкта,що взаємопов’язані між собою, одна з ознак є факторною х (наукові кадри), а інша – результативною у (обсяг наукових робіт), тобто вони виступають предметом дослідження.

Таким чином на прикладі реальних даних я проведу статистичний аналіз, що закріпить моєї навички, здобуті з дисципліни «Статистика» і за допомогою отриманих даних я зможу спрогнозувати ситуацію в інноваційній діяльності України.

Вихідні дані:

Табл.1.1

Роки	Наукові кадри (х)	Обсяги виконаних наукових робіт (у)
2002	1477	2496,8
2003	1487	3319,8
2004	1505	4112,4
2005	1510	4818,6
2006	1518	5354,6
2007	1529	6700,7
2008	1535	8538,9
2009	1536	8653,7
2010	1589	9867,1
2011	1601	10349,9

1. Аналіз варіацій.

   1. Середня величина характеризує типовий рівень ознаки в сукупності.

=

2. _{Мода - це найпоширеніше значення ознаки, тобто варіанта, яка в ряду розподілу має найбільшу частоту (частку)}

_{У дискретному ряду мода визначається візуально за максимальною частотою. В інтервальному ряду за найбільшою частотою визначається модальний інтервал. Конкретне значення моди в інтервалі обчислюється за формулою:}

_{За наданими даними повторювальність ознак у моєму випадку відсутня. Ми не можемо моду визначити візуально. Тому необхідно встановити інтервали груп і визначити межі кожного.}

– інтервал показника, ширина модального інтервалу,

m – кількість колонок (табл.1.2).

_{Табл. 1.2}

Наукові кадри(од.)	Кількість	Частка	Кумулятивна частка
До 1508	3	0,3	0,3
1508-1539	5	0,5	0,8
1539-1570	0	0,0	0,8
1570-1601	2	0,2	1
Всього	10	1	х

Отже, за даними таблиці 1.2 мода кількості наукових кадрів буде наступною:

_{Далі аналогічно розраховуємо моду для обсягу виконаних наукових робіт:}

– інтервал показника, ширина модального інтервалу,

m – кількість колонок (табл.1.3).

_Табл.1.3

Обсяги виконаних наукових робіт	Кількість	Частка	Кумулятивна частка
До 3806	2	0,2	0,2
3806-5115	3	0,3	0,5
5115-6424	1	0,1	0,6
6424-7733	1	0,1	0,7
7733-9041	1	0,1	0,8
9041-10349,9	2	0,2	1
Всього	10	1	х

- мода обсягу виконаних наукових робіт.

3. _{Медіана – це варіанта, яка припадає на середину упорядкованого ряду розподілу і ділить його на дві рівні частини за обсягом частини.}

Медіана в інтервальному ряді розподілу визначається за формулою:

_{Спочатку визначаємо медіану варіаційного ряду наукових кадрів:}

Отже, кількість наукових кадрів, що ділить усю сукупність навпіл, складає 1520,4.

Аналогічно визначаємо медіану обсягів виконаних наукових робіт:

.

1.4 1-й та 3-й квартилі

Квартилі - це варіанти, які поділяють упорядкований ряд за обсягом на чотири рівні частини.

Перший квартиль визначаємо за формулою:

1502,83 - Для наукових робіт

4024,17 – Для обсягів виконаних робіт.

Третій квартиль:

1535,9 - для наукових робіт

8387,5 – для обсягів виконаних наукових робіт.

1.5 1-й та 9-й децилі

Децилі -це варіанти, які поділяють обсяги сукупності на десять рівних частин.

Перший дециль:

1487,33

3151,3

Дев’ятий дециль:

1585,5

9695,5

6. Розмах варіації (в т.ч. децильний)

Варіаційний розмах R — це різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки.

10349,9-2496,8=7853,1

Є діапазоном варіації кількості наукових кадрів та обсягів виконаних наукових робіт за 2002-2011 рр.

Доцільно зазначити, що квартильний розмах охоплює 50% обсягу сукупності, а децильний - 80%.

4363,33

Отже, 50% діапазону варіації даних становить: наукових кадрів – 33,07, обсягу робіт – 4363,33.

За аналогічною формулою визначаємо децильний розмах:

98,17

6544,2

Таким чином, 80% діапазону варіацій даних буде: наукові кадри – 98,17, обсяг виконанних наукових робіт – 6544,2.

6. Дисперсія(на підставі первинних, незгрупованих даних) - є мірою відхилення значень випадкової величини від центру розподілу. Більші значення дисперсії свідчать про більші відхилення значень випадкової величини від центру розподілу. Визначається за формулою:

(1.6)

1439,41

– дисперсія, що показує відхилення значень кількості наукових кадрів від центра розподілу. Величина є досить великою, отже, тут наявні значні відхилення. Так само визначаємо дисперсію обсягів виконаних наукових робіт:

Варто зазначити, що дисперсію використовують не лише для оцінки варіації, а й при вимірюванні взаємозв’язків, для перевірки статистичних гіпотез тощо.

1.8 Середньоквадратичне відхилення - це найбільш використовуваний індикатор мінливості об'єкта, що показує, на скільки в середньому відхиляються індивідуальні значення ознаки від їх середньої величини. Визначається як корінь квадратний з дисперсії:

(1.7)

– на стільки в середньому відхиляється значення наукових кадрів від їх середньої величини.

– в середньому відхиляються обсяги виконаних наукових робіт від свого середнього значення.

Доцільно сказати, що відхилення обсягів наукових робіт є значними, що в подальшому може завадити визначенню реальних оцінок даної економічної моделі.

9. Квадратичний коефіцієнт варіації - визначається відношенням абсолютних іменованих характеристик варіації до центра розподілу, найчастіше виражається у процентах.

(1.8)

0,025

Квадратичний коефіцієнт варіації використовується як критерій однорідності сукупності. Так як квадратичний коефіцієнт варіації обсягу виконаних наукових робіт =92%, що значно перевищує 33% (за нормального розподілу), можна зробити висновок, що сукупність є неоднорідною.