38.Вищі органи державної влади урср та їх співвідношення з органами державної влади срср.

Політичну основу Української РСР становлять Ради депутатів трудящих. Українська Радянська Соціалістична Республіка добровільно об'єдналася з іншими рівноправними Радянськими Соціалістичними Республіками. Закони СРСР обов'язкові на території Української

РСР. Найвищим органом державної влади Української РСР є Верховна Рада Української РСР. До союзно-республіканських Міністерств Української РСР належать Міністерства. Міністри Української РСР видають у межах компетенції відповідних Міністерств накази та інструкції на основі

і на виконання діючих законів СРСР та Української РСР, постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів Української РСР, наказів та інструкцій союзно-республіканських Міністерств СРСР. Вищий нагляд за точним виконанням законів усіма

Міністерствами і підвідомчими їм установами, так само як окремими

службовими особами, а також громадянами на території Української

РСР здійснюється як Генеральним Прокурором СРСР безпосередньо, так

і через Прокурора Української РСР. Прокурор Української РСР призначається Генеральним Прокурором СРСР. прокурори призначаються Генеральним

Прокурором СРСР.

42.Права і свободи громадян за Конституціями Речі Посполитої від 17.03.1921, від 23.04.1935 років та Чехословаччини від 29.02.1920 р.

1921 Березнева Конституція Польщі, в розділі V, визначала мету і завдання держави стосовно громадян. Держава, як політична організація, в першу чергу була створена для охорони інтересів кожної зокрема людини. Визначаючи становище особи в суспільстві, законодавці керувалися концепцією ліберальної держави, згідно з якою інтереси кожної конкретної людини були вищими, ніж інтереси держави. Польща як держава, яка стала на демократичний шлях розвитку, конституційно гарантувала забезпечення широких свобод для розвитку економічної, політичної, національної і культурної діяльності своїх громадян. Права і свободи, які надавалися громадянам Березневою Конституцією, поділялися на: політичні, громадянські, соціальні. Особливого значення Конституція надавала захисту трудових прав, особливо що стосувалося заборони праці підлітків, молодших 15 років, передбачала охорону праці жінок, материнства, широку систему соціального забезпечення у випадку втрати працездатності або безробіття. Громадяни набували права безоплатного навчання в державних місцевих школах.

1935. Квітнева Конституція, яка зосередила державні важелі в руках Президента республіки і практично обмежила доступ суспільства до реальної участі в політичному житті, що свідчило про завершення перебудови державного устрою з демократично-парламентського на авторитарний, який набув свого конституційного, юридичного оформлення. Авторитарний режим зберіг обмеження у своїх правах інституту представницьких органів та певні громадянські права і свободи.