
- •1.Етимологія слова „конституція”.
- •2.Умови та причини виникнення перших конституцій.
- •3.Загальна характеристика перших конституційних документів.
- •5.Розвиток ідей конституціоналізму в хviii ст.
- •6.Філософські і правові доктрини і конституції держав.
- •7.Конституція і держава. Конституційно-правова доктрина держави.
- •9.Класифікація конституцій за способом прийняття та внесення змін і доповнень.
- •10.Класифікація конституцій за змістом.
- •11.Класифікаація конституцій за часом дії.
- •13.Угода Пилипа Орлика 1710 року.
- •14.Становлення ліберального та демократичного напрямків політичної і правової думки в Україні.
- •15.Правові погляди на устрій держави членів Кирило-Мефодіївського братства.
- •17.Поняття і співвідношення свободи народу і свободи людини в поглядах м.Драгоманова.
- •18.Поняття і основні функції держави. Людина і держава.
- •19.Конституційний проект „Вільна Спілка”.
- •20.Конституційно-правові погляди і.Франка.
- •21.Ідея конституції в працях м.Грушевської.
- •22.Конституційні погляди с.Дністрянського.
- •25.Економічні права громадян в конституційних актах.
- •26.Культурні права громадян.
- •27.Принципи організації державної влади і місцевого самоврядування за конституціями.
- •28.Втілення ідеї державного суверенітету.
- •34.Правовий статус людини за Конституціями усрр, урср.
- •37. Правова та соціально-культурна сутність ідеї «радянський народ».
- •38.Вищі органи державної влади урср та їх співвідношення з органами державної влади срср.
- •42.Права і свободи громадян за Конституціями Речі Посполитої від 17.03.1921, від 23.04.1935 років та Чехословаччини від 29.02.1920 р.
- •49.Ідея державного суверенітету в Декларації про державний суверенітет, Акті проголошення незалежності України, Конституційному договорі 1995 року та проектах конституції України.
- •50.Ідея народовладдя.
- •52.Реалізація принипу соціальної держави.
- •54.Права і свободи людини і громадянина в конституційних актах України.
- •55.Основні ідеї місцевого самоврядування.
- •56.Ідея захисту прав національних меншин.
34.Правовий статус людини за Конституціями усрр, урср.
УСРР. церква відокремлюється від держави і за всіма громадянами визнається право пропаганди релігійних наук.Свобода висловлення думок і преси. свобода спілок. гасло: «не працюючий не їсть».оборона батьківщини.надання притулку чужинцям.рівність прав прцюючих. +свобода зібрань.безплатна освіта. розвиток пролетарськими шляхами української національної культури й культури національних меншостей та рішуче боротися з націоналістичними забобонами.праця обов*язок.право на автономію Молдови.рівноправність національностей і їх мовна автономія.
УРСР. Право особистої власності громадян на їх трудові
доходи та заощадження, на жилий будинок і підсобне домашнє
господарство, на предмети домашнього господарства і вжитку, на
предмети особистого споживання і комфорту, а так само право
спадкування особистої власності громадян. принцип соціалізму: "від
кожного за його здібністю, кожному - за його працею". право на одержання гарантованої роботи з оплатою їх праці у
відповідності з її кількістю та якістю. право на відпочинок. право на матеріальне забезпечення в старості. право на освіту. Жінці в Українській РСР надаються рівні права з чоловіком. Рівноправність громадян Української РСР, незалежно від їх національності і раси. Свобода відправлення релігійних культів і свобода антирелігійної пропаганди. а) свобода слова;б) свобода друку; в) свобода зборів і мітингів;г) свобода вуличних походів і демонстрацій. Право об'єднання в громадські організації. недоторканність особи. Недоторканність житла громадян і тайна листування.
37. Правова та соціально-культурна сутність ідеї «радянський народ».
Поняття Р.н. поєднувало в собі в першу чергу суспільно-політичний аспект (належність до «країни рад»), підкреслювало політичну відмідність «радянського народу» від попередньо існувавших — населення та народів Російської імперії - винайшло «нову історичну соціальну й інтернаціональну єдність народу». Згідно з офіційною радянською комуністичною доктриною, радянський народ є не національною, а понаднаціональною, багатонаціональною формацією, він не кінцева, а перехідна фаза розвитку міжнаціональних відносин від окремих націй до багатонаціонального комуністичного суспільства. Коли комунізм переможе у світовому масштабі, дійде до повного злиття націй: утворення безнаціонального суспільства.
Керівники СРСР і теоретики радянської національної політики визнавали, що творення радянського народу — це керований партією процес. У такому плані Радянський народ — штучна ідеологічно-політична конструкція, накинена керівниками КПСС неросійським народам СРСР як інструмент у політиці поборювання їхніх прагнень до державної незалежності, ліквідації їхніх прав у галузі державної адміністрації, економіки, освіти, культури, нищення етнічної і духовно-культурної самобутності тих народів та фактичного перетворення їх на росіян. В офіційних постановах і в суспільствознавчій компартійній літературі пізніших років вказано, зокрема, на такі спільні риси радянського народу, як ідеологія, що об'єднує усіх громадян незалежно від національності, єдина радянська культура, зростання почуття приналежності до нової історичної спільноти, і на те, що в рамках радянського народу твориться новий тип радянських людей, які також при збереженні національних особливостей мають спільні загально-радянські риси.