
- •22 ЕкономічНі райони, їх основні типи
- •23.Історія економічного районування
- •24.Сучасне ек районування
- •25. Визначення рег як одиницю соц.- ек. Простору
- •26. Эк. Рег. Как звено единого хоз. Комплекса
- •28.Спеціалізація і комплексний розвиток економічних районів та методи їх оцінки
- •29.Диференціація районів по рівню розвитку продуктивних сил
- •32.Цілі і завдання регіональної політики
- •33.Рівні регіонального управління і їх ф-ї
- •35Організаційно-правова база
- •37Спеціальні (вільні) економічні зони
- •38Міжрегіональне і прикордонне співробітництво
- •39. Структура природно – ресурсного потенціалу. Місце України в світових природних ресурсів і міра забезпеченості ними власних потреб
- •41. Інтегральний прп
- •42. Характеристики елементів прп
- •43. Мінеральні ресурси
- •44. Земельні ресурси
- •45. Водні ресурси
- •При оцінці потенціалу водних ресурсів виходять із загального економічного ефекту, отриманого від використання її в головних галузях (наприклад, в зрошуваному землеробстві).
- •46. Лісові ресурси
- •47. Рекреаційні ресурси
- •48.Раціональне природокористування і ресурсозберігання. Головні напрями використання прп
24.Сучасне ек районування
Сучасна мережа економічних регіонів в Україні залишилася після розпаду Радянського Союзу і проголошення незалежності України. Як уже суло сказано раніше, сьогодні існують три економічні райони:Донецько-Придніпровський, до якого входять Дніпропетровська, Донецька, Київська, Кіровоградська, Луганська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області (9 областей).Південно-західний: Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька області (11 областей).
Південний Автономна республіка Крим, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області.
Після проголошення Україною незалежності нові наукові підходи до економічного районування держави були запропоновані у працях українських вчених: М. Паламарчука, Ф. Заставного, В. Поповкіна, М. Пістуна, О. Шаблія та ін. У різних наукових і навчальних посібниках, що видані за останні роки, обґрунтовано декілька варіантів мережі економічних районів, однак єдиної думки немає і сьогодні.У начальному посібнику "Соціально-економічна географія України" (1994 р.) за редакцією О. Шаблія виділяють шість соціально-економічних макрорайонів України: Центральний, Західний, Північно-Східний, Східний, Центрально-Східний і Південний
Академіки НАН України Долішній М. і Паламарчук М. підтримали поділ України на шість соціально-економічних макрорайонів з невеликими уточненнями їх внутрішнього складу [С. 403-404]. При опрацюванні схеми районування автори спираються на нерозривність економічних і соціальних процесів в різних районах. Саме тому була запропонована така схема соціально-економічного районування України, яка враховує визначальну роль великих промислових центрів (міст-мільйонерів), що повинні стати осередками Українського державотворення, регіональними національно-духовними центрами. Виділені соціально-економічні макрорегіони мають назви: Центральний, Донецьки й , Західний, Придніпровський, Причорноморський, Харківський. Організаційними центрами виділених районів виступають: Київ, Донецьк, Львів, Дніпропетровськ, Одеса, Харків - найбільші міста України. У них зосереджені наукові підрозділи Національної Академії Наук України з висококваліфікованими науковими кадрами, які можуть взяти участь у розробці і реалізації державних програм соціально-економічного розвитку макроекономічних регіонів.
25. Визначення рег як одиницю соц.- ек. Простору
Термин «регион» возник во второй пол. 20 в. для обозначения обл. страны . В то же времья понятие рег. Возникло в других науках для определения тер. частей по определенных признаках. В географо-энцикл. Словаре рег. отождествляется: с понятим рай., с терит.(акваторией), тер. Имеющей общность природ. условий
Соц-эк. регион – это часть тер. гос., выделеная по совокупности различных признаков в админ. ед., направленню скарденированую для движения цели общ.,разв., и предотвращения действия разрушительных или негативних внешних сил. Во всех законодат. актах Укр.рег. определяется как часть тер. Укр., отличающаяся от других общностю природних, соц.-эк., нац.-культ. и других русловий. Терит.- это исходное понятие в рег. эк.:ограниченая часть твердой поверхности земли, характерез. определенной площ., географ.положением и другими признаками.