92. Хто на підприємстві, з якою метою визначає складність робіт і трудових операцій Що є підставою для визначення складності робіт і операцій

На підприємстві складність робіт і трудових операцій визначає технологічна служба технологи, а на малих підприємствах нормувальник який одночасно може бути технологом. За наявності розвиненого технологічно-виробничого складу підприємства і досить великої чисельності персоналу доцільно мати нормувальників, кожного з них прикріпити до одного основного чи до кількох допоміжних та обслуговуючих цехів. З точки зору побудови управлінсько-організаційної структури, за наявності 8-10 нормувальників їх слід обєднати у складі бюро нормування праці Нормувальники визначають затрати праці, склад працівників, норми праці тощо.

Ступінь складності робіт обумовлює кваліфікаційні відмінності між групами працівників, що їх виконують. Кваліфікація відбиває рівень знань, уміння працювати, виробничий досвід і є підставою для розподілу працівників за кваліфікаційними групами — розрядами, категоріями, класами тощо.

93. Назвіть основні засоби регламентування діяльності виробничих підрозділів на підприємстві. Хто бере участь у регламентуванні діяльності цих підрозділів

Структурний підрозділ організації — це спеціально створений орган управління з чітко окресленими завданнями, функціями, правами та відповідальністю за конкретну ділянку роботи.

Діяльність трудових колективів, формально обєднаних у структурні підрозділи, регламентується положеннями про структурні підрозділи.

Положення про структурний підрозділ — це організаційно-правовий документ, який регламентує діяльність конкретної структурної одиниці у складі організації. Форма і структура цього документа не стандартизовані, тому в практиці управління організаціями можуть зустрічатись положення, що суттєво відрізняються структурою одне від одного.

Домінують два підходи щодо структури й змісту положення про структурний підрозділ. Згідно з першим підходом цей документ регламентує завдання і функції підрозділу, права, обовязки і відповідальність керівника. В такому разі для керівника окрема посадова інструкція не потрібна. Згідно з другим підходом керівник повинен мати відповідну посадову інструкцію, а Положення не включає розділи, які регламентують діяльність керівника.

З урахуванням практичного досвіду рекомендується така структура положення: Загальна частина; Основні завдання; Функції; Структура; Службові взаємозвязки з іншими підрозділами; Права; Відповідальність. Положення розробляється на підставі розподілу завдань і функцій між структурними одиницями організації й затверджується першим керівником.

Структура кожного конкретного підрозділу визначається керівником організації, виходячи з обсягу, складності виконуваних робіт, поділу праці та штатно-фінансових можливостей.