8.Соціально-психологічний клімат у трудовому колективі: сутність, значення, фактори його формування. За якими показниками, критеріями визначають стан цього клімату

Соціально-психологічний клімат характеризується специфічною для спільної діяльності людей атмосферою психічного та емоційного стану кожного працівника й залежить від загального стану оточуючих його людей. Атмосфера духовна — це специфічний психічний стан групи людей, що проявляється в спілкуванні та стилі спільної діяльності. Це нестійка, динамічна сторона колективної свідомості.

Роль соціально-психологічного клімату в життєдіяльності організації визначається тим, що:

• він є найбільш суттєвим елементом у загальній системі організації спільної діяльності людей, оскільки зумовлює її безпосередні умови, характеризує внутрішні психологічні аспекти мікросередовища й оцінку результатів праці

• забезпечує механізм зворотного звязку особистості із соціальним середовищем і сприяє її розвитку

• визначає міру включення кожного працівника в діяльність, а також характер її спрямованості та ефективність.

Специфіка соціально-психологічного клімату полягає в тому, що він є інтегральним утворенням, яке виникає в результаті акумулювання різноманітних характеристик групового стану, а отже, він має подвійну природу,тобто він може бути сприятливий і несприятливий.

За оптимального соціально-психологічного клімату забезпечується максимальне втягнення працівників у діяльність, яке є умовою її ефективності. Показниками останньої є: продуктивність праці, соціальний розвиток організації і ступінь реалізованості творчого потенціалу кожного працівника у трудовій діяльності.

12.Розкрийте сутність, значення і методи використання принципу економічної заінтересованості в управлінні персоналом.

Принцип економічної інтересованості в управлінні персоналом полягає в необхідності створення гнучкої системи стимулів, яка спонукала б керівників і весь персонал працювати з повною віддачею творчого потенціалу на благо організації, а отже, кожного працівника і суспільства.

В основу даного принципу лежть корисна діяльність як працівників, так і роботодавців для організації. Тобто діяльність працівників — це робота індивіда, яка повинна задовольняти не лише свої власні потреби, а й потреби організації вцілому. Для цього роботодавцям необхідно створювати належні умови праці працівникам.

9.На підставі якої інформації, хто складає план розвитку персоналу на підприємстві Назвіть основні показники цього плану.

Планом розвитку персоналу називається офіційний документ, у якому відображаються прогнози розвитку підприємства і окремих сторін його діяльності у даному випадку — персоналу у майбутньому; проміжні і кінцеві задачі і цілі, що стоять перед ним і його окремими підрозділами у відповідній сфері; механізми координації поточної діяльності і розподілу ресурсів; стратегії на випадок надзвичайних обставин.

Планування розвитку персоналу передбачає аналіз стану середовища оргаінзації, врахування факторів, що впливають на розвиток персоналу, розробку проектів планів і програм, розрахованих на використання у плановому періоді потенційних можливостей особистості, трудового колективу щодо свого розвитку. При здійснені прогнозування та планування розвитку персоналу необхідно також враховувати ситуацію в галузі, регіоні і державі. Такий аналіз є підґрунтям для с прогнозу розширеного відтворення робочої сили на підприємстві та поза виробництвом. Будь-яка діяльність має бути перехідною, організованою і найголовніше — планомірною. План проф. навчання — це хронологічне проектування процесу навчання працівників організації. План повинен містити: назву структурного підрозділу, працівники якого будуть проходити проф. навчання.; професію та ПІБ кожного працівника, який буде навчатися; місце і строки проведення профнавчання. План повинен містити які витрати необхідні дял навчання. Саме ці показники і є основними показниками плану профнавчання