55.Якими засобами регламентується діяльність лінійних керівників

Згідно класифікації розрізняють лінійних та функціональних керівників в УП. Лінійні керівники- це керівники, які безпосередньо керують виконавцяит вир-ва.

На підприємстві робітникі, які зайняті виробництвом безпосередньо підпорядковуються майстрам виробничої дільниці, які і є лінійними керівниками першої ланки. На великих підприємствах із великою кількістю робітників невеликі групи робітнкиі впідпорядковуються своєму майстрові, де останній підпорядковується безпосередньо старшому майстрові. Слід зазначити, що остання ланка лінійних керівників — начальник зміни — регулює роботу старних майстрів.

Виділяють загальні засоби регламентації діяльності лінійних керівників: 1 нормативн-правове забезпечення; 2 положення про структурні підрозділи; 3 посадова інструкція; 4 план виробництва в якому визначають види робіт підлягають виконання та в які строки; 5 стандарти якості продукції або технічні умови вироблення продукції

56.Яке значення для управління персоналом має нормування праці Які різновиди норм вам відомі

Нормування праці — це вид діяльності з управління виробництвом, повязаний з визначенням необхідних затрат праці та її результатів, контролем за мірою праці.

Нормування праці — складова організації праці і виробництва. Воно є невідємною частиною менеджменту і соціально-трудових відносин.

Норми праці є основою системи планування роботи підприємства та його підрозділів, організації оплати праці персоналу, управління соціально-трудовими відносинами тощо.

Організовуючи працю, слід визначити, яка кількість працівників потрібна для виконання кожної конкретної роботи. Норми праці є основою для визначення пропорцій у розвитку галузей економіки, складання балансу використання трудових ресурсів.

На кожному підприємстві норми праці використовуються під час здійснення планово-організаційних розрахунків, внутрішньозаводського й цехового оперативного планування. За допомогою норм складаються бізнес-плани підприємств, розраховуються завантаження устаткування й робочих місць. На основі норм праці встановлюють завдання з підвищення продуктивності праці, визначають потребу в кадрах, розробляють календарно-планові нормативи тощо. За допомогою нормування узгоджується взаємодія цехів, бригад і відділів підприємства, досягається синхронізація роботи на різних робочих місцях, виробничих дільницях, забезпечується рівномірність і ритмічність виробничого процесу.

На підприємствах застосовують різні види норм праці. Найпоширеніші з них наступні: норма часу, норма виробітку, норма обслуговування , норма чисельності, норми керованості

57.Хто і за якими критеріями оцінює роботу робітників основного виробництва Для чого це робиться

58.Наведіть і прокоментуйте основні показники руху персоналу.

Склад працівників на підприємстві постійно змінюється: деякі з них залишають підприємство, інші приходять на їхнє місце. Усі ці зміни в чисельності працівників обумовлюють оборот робочої сили, основними показниками якого є такі коефіцієнти: обігу за прийомом — Кпр; обігу за звільненням — Кзв; загального обігу робочої сили — Кзаг; заміни кадрів — Кзам; плинності кадрів — Кпл. Ці коефіцієнти розраховуються за такими формулами

Кпр = ЧРпрЧРсо · 100,

Кзв = ЧРзвЧРсо · 100,

Кзаг = ЧРпр + ЧРзвЧРсо · 100,

Кзам = ЧРзам ЧРсо · 100,

Кпл = ЧРплЧРсо · 100,

де Чрсо — середньооблікова чисельність персоналу

ЧРпр — чисельність прийнятих працівників

ЧРзв — чисельність працівників, що звільнилися

ЧРзам — чисельність працiвникiв, якi змiнились менше з двох чисел — кількість прийнятих та звiльнених

ЧРпл — чисельність працівників, що звільнилися за власним бажанням без поважних причин та внаслідок порушення трудової дисципліни.

Обіг за звільненням характеризується чисельністю працівників, які звільнилися з підприємства за даний період з різних причин. Залежно від них його можна розділити на необхідний плановий та небажаний зайвий. Останній ще називається плинністю кадрів. Вважається, що нормальна плинність кадрів може бути в межах 5 %

Коефіцієнт заміни може збігатися з коефіцієнтом обігу за прийомом чи з коефіцієнтом обігу за звільненням залежно від того, який з них менший.

Інколи для аналізу руху кадрів розраховують додатково такі два коефіцієнти:

- коефіцієнт постійності кадрів — як відношення чисельності працівників, які перебували в списковому складі персоналу протягом усього періоду, до середньооблікової чисельності;

- коефіцієнт стабільності кадрів — як відношення чисельності працівників, які пропрацювали на підприємстві більше трьох років, до середньооблікової чисельності