Поділ на групи іменників II відміни з основою на -р-

Іменники II відміни з основою на -р- належать до твердої, м'якої і мішаної груп.

Тверда група	М'яка група	Мішана група
Іменники з односкладовою основою: дар, сир	виняток - цар
Іменники з кінцевими -ер, -ір, -ор, -ур: шофер, папір, ректор, стовбур.	винятки: якір, Ігор
Іменники з суфіксом -яр, які не є назвами професій: футляр, ювіляр.
Іменники з ненаголошеним суфіксом -яр, які є назвами професій: столяр.		Іменники з наголошеним суфіксом -яр, які є назвами професій: школяр, бетоняр.
Іменники з суфіксами -ар, -ир, у яких наголос не переходить на закінчення: командир.	Іменники з суфіксами -ар, -ир, у яких наголос переходить на закінчення: буквар, пухир. Винятки: токар, аптекар, господар, бібліотекар, лицар, ледар, козир

Винятки:

• до м'якої групи належать іменники Ігор, якір, токар, козир, аптекар, господар, бібліотекар, лицар, ледар, цар, хоч інші іменники з подібними характеристиками входять до твердої групи;

• іменники снігурі, звірі, комарі, на відміну від інших іменників твердої групи, мають у називному відмінку множини закінчення –і

ОРФОГРАМИ В ЗАКІНЧЕННЯХ

Іменники І відміни:

• букви о, е, є-в орудному відмінку однини: водою (тв.гр.), грушею (міш.гр.), вишнею (м'яка гр.), надією (м'яка гр.).

Іменники II відміни:

• букви а, я, у, ю в родовому відмінку однини: супутника, села, коня, поля, плану, піску, стилю, краю.

• деякі іменники можуть мати паралельні закінчення: двора — двору, моста — мосту. Здебільшого вживання їх зумовлене значенням слова: каменя (предмет: не помітив каменя) і каменю (матеріал: будинок з каменю), листопада (місяць: до 15 листопада) і листопаду (пора опадання листя).

• букви о, е, є в закінченнях давального і орудного відмінків однини: бригадирові, бригадиром (тв.гр.) - коневі, конем (м'яка гр.) - багажеві, багажем (мішана гр.).

• деякі іменники в орудному відмінку множини мають паралельні форми: гостями гістьми, воротами — ворітьми.

• деякі іменники чоловічого роду в родовому відмінку множини можуть мати нульове закінчення: партизанів — партизан, полів — піль.

• іменники середнього роду з подвоєнням приголосного основи в родовому відмінку множини перед нульовим закінченням втрачають подвоєння(змагань, весіль}. Але: життів, відкриттів.

Іменники III відміни:

• подвоєні і неподвоєні приголосні перед закінченням орудного відмінка однини: сіллю, ніччю, повінню;чвертю, злістю, повістю (два приголосних у кінці основи); але: верф'ю; любов'ю, матір'ю (апостроф після основ на губні приголосні або р).

ІМЕННИКИ, ЩО НЕ ВХОДЯТЬ ДО ЖОДНОЇ ВІДМІНИ

1. Іменники, що вживаються лише у множині, відмінюються так, як і подібні до них форми множини іменників І, II і ІІІ відмін (порівняйте: кущі - кліщі, щаблі — граблі, формуляри — окуляри, числа — ясла, домни — Ромни, народи — сходи, думи — Суми, червінці — Чернівці). Проте деякі таких відповідників не мають: гуси, сіни, дрова, вінця, двері. В орудному відмінку майже в усіх іменників є закінчення -ами (-ями): яслами, граблями, Піренеями.

Винятки:

• закінчення -ми у словах гусьми, дітьми, курми, людьми, саньми, сіньми;

• подвійні закінчення -има чи -ами і -ми: дверима — дверми, грошима — грішми, воротами — ворітьми.