Прикметник поняття про прикметник
Прикметником називається частина мови, яка:
виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий?;
змінюється за родами, числами і відмінками;
у словосполученні виступає здебільшого залежним словом: державний (який?) прапор,рідше — головним: далекий (від чого?) від досконалості;
у реченні найчастіше виступає означенням, рідше — присудком: ночі короткі.
Групи прикметників за значенням
Якісні прикметники вказують таку ознаку, що може бути властива предмету в більшій чи меншій мірі: яскравий колір, довгі розмови і т. д. Вони можуть утворювати словосполучення із залежними прислівниками міри дуже, надзвичайно, надто, занадто, досить тощо.
Відносні прикметники вказують ознаку предмета за відношенням до інших предметів (дерев'яний поміст) чи якихось явищ (тутешні мешканці, сьогоднішні події).
Присвійні прикметники позначають належність предмета людині або тварині (мамина хустка, заячі вуха); на відміну від інших прикметників, вони відповідають на питання чий?
Прикметники мають здатність переходити в інші групи за значенням: якісні — у відносні: червона троянда — червоний терор; відносні — у якісні: золота обручка — золоті руки; присвійні — у відносні і якісні: заячий хвіст — заяча шапка, заяча вдача.
Ступені порівняння прикметників
За мірою названої ознаки якісні прикметники поділяються на ступені:
звичайний: рішучий, далекий; вищий: рішучіший, дальший; найвищий: найрішучіший, найдальший.
Форми прикметників вищого і найвищого ступенів, що виражаються, як у наведених прикладах, одним словом, називаються простими. Вони утворюються: вищий ступінь – за допомогою суфіксів -іш-(у більшості випадків) та -ш- (від слів, у складі яких є суфікси -ге-, -ок-, -ек-, що під час утворення форми вищого ступеня пропускаються): глибший, тонший. найвищий – за допомогою префікса най-від форми вищого ступеня.
Внаслідок утворення ступенів порівняння відбуваються чергування та інші зміни приголосних звуків: г, ж, з + ш –>жч (дорогий, дорожчий, найдорожчий; дужий, дужчий, найдужчий; близ кий, ближчий., найближчий; с + ш –> щ([шч]): високий, вищий, найвищий.
Для підсилення можуть уживатися форми найвищого ступеня з префіксами як- і що-: якнайзручніишй, щонайврожайніший.
Найвищий ступінь ознаки інколи виражається додаванням до простої форми вищого ступеня слів від усіх, над усе: дорожчий над усе, ближчий від усіх.
Примітки
Прикметники, що називають абсолютну якість, тобто таку, що не може виявлятися в більшій чи меншій мірі (вона або є, або її нема), ступенів порівняння не мають: босий (не можна бути "босішим" чи "найбосішим"), порожній (слова "порожніший" чи "найпорожніший" позбавлені будь-якого сенсу).
Не мають ступенів порівняння прикметники зі суфіксами -еньк-, -есеньк-, -езн-, -єни-, -уват-:біленький, гарнесенький, грубезний, широченний, тіснуватий. Із такими прикметниками не можна вжити слів, що вказують на міру ознаки, — дуже, надзвичайно.
Ступені порівняння деяких прикметників утворюються від інших основ: гарний — кращий; добрий — ліпший; поганий — гірший.
Іноді можливі паралельні форми, утворені від тієї ж основи: здоровший і здоровіший, або від різних основ: кращий і гарніший.
Крім простих, є ще складені форми ступенів порівняння, які виражаються не одним, а двома словами. Творяться вони додаванням до звичайного прикметника слів більш або менш, найбільш або найменш: більш, (менш) точний; найбільш (найменш) переконливий.
Значенням прості і складені форми зі словами більш і найбільш, збігаються, але прості вживаються в усіх стилях, а складені — переважно в офіційно-діловому і науковому.