Вживання одних часів і способів дієслів замість інших

Дієслова в теперішньому і в простій формі майбутнього часу доконаного виду можуть вживатися замість дієслів минулого часу: Іду я вчора вулицею і несподівано зустрічаю шкільного товариша, якого не бачив десь із десять років,

Теперішній час за такого вживання служить засобом "унаочнення", наближення описуваних подій до адресата (вживається здебільшого в усному мовленні та в художній літературі).

Майбутній час може передавати несподівану, раптову дію, що вже відбулася. Раптом щось як закричить!

Дієслова теперішнього або минулого часу доконаного виду іноді вживаються замість майбутнього: Завтра ми їдемо на екскурсію. Я пішов до школи: там буде цікавий вечір.

Таке вживання властиве розмовному мовленню, воно підкреслює впевненість у тім, що дія відбудеться.

У значенні наказового способу можуть вживатися форми:

• дійсного способу (Зараз ти зачитуєш твір, а інші готують усну рецензію). Така форма підкреслює обов'язковість дії.

• умовного способу (Зачинили б ви вікно: протяг!). Вживається для висловлення побажання, прохання, поради.

• інфінітив (А зараз відпочивати! Завтра буде нелегка робота). Неозначена форма підсилює категоричність наказу.

Такі заміни властиві розмовному і художньому стилям.

Безособові дієслова

Зазвичай, дієслова виражають дію, яку виконує якась дійова особа: Учень пише твір. Наближається весна.

У таких реченнях назва особи або вказівка на неї служить підметом, а особова форма дієслова — присудком.

Але є дієслова, які виражають дію без вказівки на її виконавця. Це — безособові дієслова: світає, морозить (неможливо ставити питання хто світає? хто морозить?). У реченнях, де вжито такі дієслова, не може бути підмета: Хворого вже другий день морозить. Влітку світає дуже рано.

Безособові дієслова змінюються лише за часами, їхні форми в теперішньому і майбутньому часі нагадують форми третьої особи однини (вечоріє, звечоріє, вечорітиме, буде вечоріти), а в минулому — форму однини середнього роду (посутеніло, не спалось). Безособові дієслова означають явища природи або психічний чи фізичний стани людини.

Деякі дієслова можуть вживатись і в особовому, і в безособовому значенні. Порівняйте: Кінь тягне воза. Хлопчаків тягне на подвиги.

Творення дієслів

Дієслова утворюються як від дієслів, так і від інших частин мови.

Префіксальний спосіб творення дієслів Префіксальним способом дієслова утворюються тільки від інших дієслів, причому до одного твірного слова може приєднуватися значна кількість префіксів, кожен із яких надає слову іншого значення: Під, за, об, пере, ви, до, від, … + бігти = забігти, добігти, підбігти,  прибігти, бігти, перебігти, відбігти, оббігти, побігти,  вибігти.

Це — найбільш продуктивний спосіб творення дієслів.

Суфіксальний спосіб творення дієслів Суфіксальним способом утворюються дієслова від:

• дієслівних основ: штовхати –> штовх<ну>ти,прочитати –> прочит<ува>ти, посилити –> посил<юва>ти;

• від іменникових основ: обід –> обід<ат>и,коса –> кос<ит>и, розум –> розум<іт>и;

• від прикметникових основ: білий –> біл<іт>и і біл<ит>и,пильний –> пильн<ува>ти, доросліший –> доросліш<ат>и.

• від числівникових основ: двоє [двойе] –> дво<їт>и [двой<іт>и], четвертий –> четверт<ува>ти;

• від займенників: як<ат>и, тик<ат>и, вик<ат>и.

• від вигуків: ах<ат>и, ох<ат>и, ойк<ат>и, нук<ат>и.

Префіксально-суфіксальний спосіб творення дієслів Префіксально-суфіксальним способом утворюються дієслова від: дієслівних основ: глядіти –> нагляд<ат>и,кусати –> надкус<ит>и; від неозначеної форми дієслова: сидіти –> насид<іт>и. від іменникових основ: земля –> зазем<ит>ти, зброя [збройа] –> озбро<їт>и  [озброй<іт>и]; від прикметникових основ: власний –> привласнити,більший –>   перебільшувати; від займенників: свій –> засво<їт>и [засвой<іт>и], двоє  – подво<їт>и [подвой<іт>и].

Лише в окремих дієсловах спостерігається складання: носити плоди –> плодоносити; тихо, мирно –>  тихомирити; лихе слово -> лихословити.