Дієслово — самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? у всіх можливих формах цих слів.

Поняття про дієслово

Початковою формою дієслова є неозначена форма (інфінітив), яка закінчується на -ти, рідше — -ть: читати, працювать. Неозначена форма тільки називає дію або стан.

Інші форми дієслова мають значення:

• особи: я читаю, ти читаєш, він. читає;

• роду: він знав, вона знала, воно знало;

• числа: я вважаю, ми вважаємо;

• часу: писав, пише, писатиме;

• способу: згадую, згадай, згадав би.

Дієслово має ознаки (граматичні значення):

• постійні, властиві всім формам (вид - доконаний і недоконаний; перехідність / неперехідність);

• непостійні, властиві окремим формам (особа — перша, друга і третя; рід — чоловічий, жіночий, середній; число — однина, множина; час — минулий, теперішній, майбутній; спосіб — дійсний, умовний, наказовий).

Показниками граматичних значень дієслова є:

• префікси (порівняйте: вчити і вивчати);

• суфікси (читав, читала);

• допоміжне дієслово бути (читати, буду читати);

• частки (збудував, збудував би; запише, хай запише);

• закінчення (найчастіше):  біжит[ь], прийш[ли], прийш[ло]; планува[ла], планува[ло].

Неозначена форма дієслова може бути будь-яким членом речення. Інші форми виступають у реченні присудками.

Не з дієсловами

Не з дієсловами здебільшого пишеться окремо: не сказав, не зміг би, не переписуй. Разом не пишеться в таких випадках:

• коли дієслово не вживається без не (ненавидіти, нехтувати);

• коли дієслово означає неповноту дії, виразником чого є префікс недо- (недочувати, недогледіти).

Зверніть увагу! Щоби вирішити, чи писати не з дієсловом разом, треба вдуматись у зміст речення. Наприклад, (не) здужати може означати хворіти — тоді пишеться разом (Івась уже третій день нездужає) і не зможе — тоді пишеться окремо (Спортсмен не здужав підняти штангу); (не) славити може означати ганьбити (Шахрая неславили у всіх газетах) і не прославляти (Промовці не славили директора, а розглядали його діяльність); Звукосполучення недо не завжди є одним префіксом: до- може бути частиною дієслова, з яким вживається заперечна частка не: не додав, не дослідили, не добудували. (Порівняйте: У цьому році бібліотеку добудували. — їв цьому році не добудували бібліотеки.)

Вид дієслова

Дієслова мають два види — доконаний і недоконаний.

Доконаний вид означає дію, обмежену в часі, вказує на її завершеність (змалював, напишу, виконав би) або початок (заспівав, закричав, відгукнувся).

Дієслова доконаного виду відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю? та ін.

Дієслова недоконаного виду означають дію незавершену, не обмежену в часі: розповідав, пишу, будемо збирати. Відповідають на питання що робити? що роблю? що робитиму?

Дієслова недоконаного виду вживаються в усіх часах, а доконаного — лише в минулому та майбутньому: дія, яка триває тоді, коли про неї говориться, не може бути завершеною.

Більшість дієслів входять до видових пар: виконувати — виконати; стукати — стукнути,

Відрізняються такі дієслова одне від одного:

• наявністю або відсутністю префіксів: писати — написати, пиляти — спиляти;

• суфіксами: ступати — ступити, грюкати — грюкнути;

• наголосом: насипати — насипати;

• голосними звуками у корені: стріляти — стрельнути, витирати — витерти;

• приголосними звуками в корені: розповідати — розповісти, вимощувати — вимостити, проголошувати — проголосити.

Окремі видові пари дієслів мають різні основи: брати — взяти, ловити — піймати.

Деякі дієслова не мають видових пар. Вживаються вони у значенні:

• доконаного виду: розговоритися, натішитися;

• недоконаного виду: розмовляти, сподіватися, вимагати;

• обох видів (переважно слова іншомовного походження з суфіксом -ува-): форсувати, атакувати.