- •Функції економічної теорії
- •Метод та засоби економічного дослідження
- •Економічні закони та категорії
- •До системи економічних законів належать передусім чотири їх типи:
- •Економічна теорія та економічна політика. Завдання економічної теорії в умовах перехідної економіки України
- •Потреби та споживчі блага. Класифікація потреб. Закон зростання потреб
- •Економічні інтереси
- •Закон спадної граничної корисності та його вплив на поведінку споживача
- •Виробництво та його фактории
- •Виробничі ресурси, їх класифікація
- •Крива виробничих можливостей
- •Ресурсний потенціал України та проблеми його використання
- •Закон спадної продуктивності факторів виробництва та його вплив на поведінку виробника
- •Технологічний спосіб виробництва: сутність та еволюція. Характеристика сучас. Тсв
- •Продукт як результат втілення факторів виробництва
- •Ефективність використання факторів виробництва: сутність, основні показники, стан в Україні
- •Економічне зростання та його типи. Освіта як фактор економічного зростання
- •Економічний зміст власності. Право власності
- •Типи, види і форми власності
- •Реформування відносин власності в перехідній економіці України
- •Сутність та принципи ринкової організації економіки. Функції ринку
- •Загальні засади та модель адміністративно-командної економіки
- •Змішана економіка розвинутих країн
- •Економічна система сучасної України. Роздержавлення та приватизація економіки в Україні
- •Товар та його властивості
- •Вартість товару. Теорії вартості
- •1.Теорія факторів виробництва, що визначає вартість товарів за витратами на їхнє виробництво.
- •2.Теорія попиту і пропозиції, що визначає вартість товарів за співвідношенням попиту і пропозиції на них у процесі обміну
- •Суть і функції грошей
- •Закон вартості
- •Види грошей. Визначення кількості грошей в обігу. Конвертованість грошей
- •Гроші в Україні. Грошова реформа 1996 року, її необхідність, механізм проведення та значення
- •Попит. Закон попиту. Фактори попиту
- •Пропозиція. Закон пропозиції. Фактори пропозиції
- •Ринкова ціна. Явища дефіциту та надлишку товарів. Значення конкуренції у встановленні ринкової ціни. Антимонопольна діяльність держави
- •Різні види ринків: підходи до класифікації, загальна характеристика
- •Ринкова інфраструктура та її елементи
- •Товарні біржі, їх роль у ринковій економіці
- •Фондові біржі, їх роль у функціонуванні капіталу
- •Акціонерні товариства. Акція. Види акцій. Ціна акції
- •Банки та банківська система. Банківська система в Україні
- •Біржі праці (служби зайнятості). Служби зайнятості в Україні
- •Фінансово-кредитні посередники: інвестиційні фонди, страхові та довірчі компанії, пенсійні фонди
- •Рента. Ціна землі
- •Заробітна плата: сутність, форми. Номінальна та реальна заробітна плата. Заробітна плата в Україні
- •Позичковий процент. Норма процента та фактори, що її визначають
- •Економічна сутність прибутку. Норма прибутку та фактори, що її визначають
- •Підприємство в ринковій економіці: суть, функції та види
- •Підприємництво та його види. Підприємництво в Україні
- •Малий і великий бізнес, необхідність їх поєднання. Проблема малого бізнесу в Україні
- •Фермерські та колективні підприємства в сільському господарстві. Фермерство в Україні
- •Державні підприємства в ринковій економіці. Державні підприємства в Україні
- •Фонди підприємства, їх кругооборот та оборот
- •Витрати виробництва та підприємницький дохід
- •Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки. Доходи та витрати домогосподарств. Домогосподарства в Україні
- •Зміст управлінської діяльності підприємства. Менеджмент. Еволюція теорій управління
- •Основні види управління (менеджменту) у людському суспільстві:
- •Функції управління фірмою. Організаційні структури управління підприємством
- •Необхідність, суть та функції маркетингу
- •Сукупний попит і сукупна пропозиція, їх урівноваження
- •Класичний, кейнсіанський та неокласичні погляди на можливість досягнення макрорівноваги
- •Валовий внутрішній (національний) продукт та інші макроекономічні показники
- •Циклічність як форма руху ринкової економіки
- •Безробіття, його рівень та наслідки
- •Види і причини безробіття. Засоби держави по обмеженню безробіття. Стан ринку праці і безробіття в Україні
- •Інфляція: суть, причини, рівень
- •Макроекономічне регулювання в Україні
- •Міжнародний поділ праці та фактори, що його визначають. Світове господарство
- •Міжнародна торгівля. Світова ціна. Протекціонізм і лібералізм у міжнародній торгівлі. Світова організація торгівлі (сот)
- •Платіжний баланс країни: сутність, структура. Платіжний баланс України
- •1. Баланс поточних операцій складається з: * Торгівельного балансу, який показує різницю між товарним експортом країни та її товарним імпортом// * Балансу послуг та некомерційних платежів
- •2. Баланс фінансових операцій з капіталом враховує надходження коштів за наступними категоріями: *Міжнародний рух підприємницького капіталу.// * Міжнародний рух позикового капіталу.
- •Міжнародна валютна система
- •Форми міжнародного підприємництва
- •Міжнародні фінансово-кредитні установи
- •Особливості входження України у сучасне світове господарство
Форми міжнародного підприємництва
Міжнародне підприємництво - це сукупність угод, які укладають та виконують через національні кордони і які пов'язані з переміщенням ресурсів, товарів та послуг у міжнародному масштабі.
Міжнародне підприємництво функціонує у таких формах:- зовнішньоторговельні відносини;// - науково-технічне співробітництво;// - торгівля ліцензіями, ноу-хау;// - спільні підприємства.
Для завоювання сталих ніш на світовому ринку необхідно перевести зовнішньоекономічні зв'язки на довгострокову основу) що потребує докорінної зміни зовнішньоекономічної діяльності. Довгостроковому закріпленню на ринках інших країн сприятиме, поряд із підвищенням конкурентоспроможності товарів і послуг, активізація іноземної підприємницької діяльності. На сучасному етапі перенесення виробництва до інших країн через створення спільних підприємств (СП) є найбільш імовірним шляхом співробітництва. Подає надію перспектива розвитку спільного підприємництва з традиційними партнерами і країнами, що розвиваються, у виробничих та інфраструктурних галузях, на яких вони й Україна спеціалізуються. Спільне підприємство створюється на принципах спільної власності та управління суб'єктів господарської діяльності різних країн.
Мета та поточні завдання спільних підприємств:- розширення виробництва за рахунок залучення нових ресурсів;- проникнення на зовнішні ринки;- економія капіталу;- удосконалення технологій;- набуття спільного управлінського досвіду.
В Україні спільні підприємства почали створювати у другій половині 80-х років ще у складі Радянського Союзу, а максимальні темпи зростання їх чисельності зафіксовані у 1992 р., коли було забезпечено найсприятливіші умови. Нині більшість українських СП спеціалізуються на експорті продукції - товарів широкого вжитку, машин, устаткування, запасних частин, продуктів харчування, металу, сировини, деяких видів палива. Можливості отримання через них ноу-хау, прогресивних технологій тощо незначні. Виробничою діяльністю вони займаються тільки в окремих випадках. Непоодинокі факти, коли спільні підприємства не збільшують інвестицій, а залишають валюту за кордоном. Тому цей вид міжнародного співробітництва поки що не є ефективним важелем розвитку національної економіки.
Міжнародні фінансово-кредитні установи
Міжнародна фінансово-кредитна система складається не тільки з міжнародних фінансово-кредитних відносин, а й з інститутів, без яких ці відносини не існували б. Інституціональне забезпечення насамперед зводиться до міжнародних фінансово-кредитних організацій. Серед основних таких інститутів можна назвати Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк (вірніше, Група світового банку - ГСБ), які ще називаються Бретон-Вудськими інститутами, а також Банк міжнародних розрахунків (БМР) і такі організації з регулювання зовнішньої заборгованості, як Паризький (ПК) і Лондонський (Ж) клуби. Окрему, але достатньо помітну, роль на світовому кредитному ринку відіграють регіональні банки: Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Азіатський банк розвитку (АзБР), Африканський банк розвитку (АфБР), Міжамериканський банк розвитку (МАБР). Міжнародний валютний фонд – наднаціональна валютно-кредитна установа. МВФ створено на Міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі у 1944 р. як спеціалізовану представницьку організацію ООН. МВФ почав працювати у 1947 р., його штаб-квартира знаходиться у Вашингтоні.
МВФ здійснює систему заходів, спрямованих на регулювання валютних курсів, на сприяння конвертованості валют, на надання кредитів країнам-членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їх платіжних балансів, на ліквідацію валютних обмежень, на організацію консультативної допомоги з фінансових та валютних питань. МВФ – організація акціонерного типу. Його ресурси формуються за рахунок внесків країн-учасниць. Україна прийнята до МВФ у вересні 1992 р. і стала 167-им членом цієї міжнародної організації. Світовий банк – це Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) і його філії: Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР) і Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ). МБРР – це найбільша у світі фінансово-кредитна організація, яка надає довгострокові кредити на державні програми урядам і центральним банкам країн. Нині з метою сприяння соціальному і економічному розвитку країн МВФ надається технічна і фінансова допомога понад 100 країнам. Термін виплати кредитів – 15 – 25 років, період відстрочки – від 3 до 5 років. Відсотки по кредитах встановлюються на рівні процентних ставок міжнародних ринків позичкового капіталу.МБРР здійснює свою діяльність у вигляді надання дострокових позик. Вищим керівним органом МБРР є Рада управляючих, що представляють усі країни світу, які є членами МБРР. Виконавчий і найдієспроможніший орган МБРР – Директорат, до якого входить 21 виконавчий директор, 5 з яких працюють на постійній основі (це представники США,Японії, Великобританії, ФРН і Франції). Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – це міжнародна міжурядова організація, котра також є спеціалізованим закладом ООН. Створена у 1960 році для сприяння економічному розвитку найменш розвинених країн з річним доходом на душу населення не вище 790 доларів США.