7.Характеристика та сутність предикативних та нормативних моделей фінансового аналізу.

Предикативні моделі — це моделі прогностичного характе­ру. Вони використовуються для прогнозування доходів та витрат

підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найпошире­ніші з них:

1. розрахунки точки критичного обсягу продажу (аналіз без­ збитковості);

2. побудова прогностичних фінансових звітів;

3. моделі динамічного аналізу (жорстко-факторні моделі, що детермінувалися, і регресійні моделі);

4. моделі ситуаційного аналізу.

Нормативні моделі — це моделі, які уможливлюють порів­няння фактичних результатів діяльності підприємства з норматив­ними. Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі. їх сутність полягає у встановленні нормати­вів на кожну статтю витрат для відповідних технологічних про­цесів, видів виробів та з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

8. Формалізовані та неформалізовані методи дослідження фінансового стану підприємства.

Метод ФА – це система теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію та принципів дослідження фінансової д-ті. Категорії ФА – це більш загальні ключові поняття даної науки (дисконт, опціон, грошовий потік). Науковий інструментарій – це сукупність загальнонаукових і конкретно наукових способів дослідження фін д-ті. Принципи ФА – регулюють процедурну сторону його методології і методики. Класифікація методів: 1) неформалізовані методи ФА основані на опису аналітичних процедур на логічному рівні (метод експертних оцінок, сценаріїв, психічний); 2) формалізовані – основані на строгих формалізованих аналітичних залежностях (стастичні, бухгалтерські)

9. Трендовий аналіз, його сутність та основні форми.

ФА представляє собою систему способів накопичення, опрацювання, трансформації та використання інформації фінансового характеру з метою забезпечення життєдіяльності господарюючого субєкта в умовах дії ринку та панування конкуренції. Методи ФА: 1) горизонтальний (трендовий); 2) вертикальний; 3) відносних показників; 4) порівняльний; 5) факториний. Горизонтальний – базується на порівнянні кожної позиції звітності минулим періодом. Трендови аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки коказника, очищеної від випадкових періодів. За допомогою тренда формують можливі значення показників в майбутньому, а відповідно, ведеться перспективний прогнозний аналіз. Для здійснення трендового аналізу використовують фінансову звітність форму №2. Формами трендового аналізу є: 1) порівняння фінансових показників звітного періоду з показниками попереднього періоду; 2) порівняння фін показників звітності з показниками аналогічного періоду минулого року (для п-ва з сезонним характером в-ва); 3) порівняння фін показників за ряд попередніх періодів. Метою такого аналізу є визначення тренду – основна тенденція динаміки показника.