111.Аналіз ціни основних джерел капіталу.

Будь-яке п-во повино мати джерела коштів, щоб фінансувати свою д-ть. Загальна сума коштів, яку потрібно заплатити за використання граничного обсягу фінансових ресурсів, вирахена у % до цього обсягу, називається ціною капіталу. Поточні активи фінансуються за рахунок короткострокових, а засоби довгого користування – за рахунок довгострокових джерел коштів. Ціна капіталу є ключовим елементом теорії і практики рішень інветиційного характеру. Ціна капіталу показує, яку суму слід заплатити за залучення одиниці капіталу із даного джерела. Показник розраховується у відсотках, і, як правило, по річним даним. Можна виділити три основних джерела капіталу: 1) залучений; 2) акціонерний капітал; 3) відкладений прибуток (фонди власних коштів та нерозподілений прибуток. Залучений капітал: Основними елементами залученого капіталу є ссуди банку і випущені п-вом облігації. Ціна першого елементу повинна розглядатися с урахуванням податку на прибуток. Відсотки за користування ссудами банку включаються в собівартість продукції. Кбс = р*(1-Н), де р – відсоток, який сплачується банку за його ссуду; Н – ставка податку на прибуток. Ціна такого джерела коштів приблизно дорівнює величині сплачуваного відсотку. Для заново плануємого випуску облігаційного займу при розрахунку його ціни необхідно враховувати вплив можливої різниці між ціною реалізації облігацій і їх вартістю. При розрахунку ціни облігаційного займу Коб = Р*(1-Н), де Р = (Сн*р+(Сн-Ср)/к) / ((Сн+Ср)/2), де р – ставка відсотку; Сн – величина займу; Ср – реалізаційна ціна облігації; к – строк займу (роки). Акціонерний капітал: акціонери в обмін на надання своїх коштів п-ву отримують дивіденти. Їх дохід чисельно буде дорівнювати витратам по забезпеченню даного джерела коштів. Тому з позиції п-ва ціна такого джерела приблизно дорівнює рівню дивідентів, які виплачуються акіонерам. Кпа = Д/Цпа, де Д – розмір фіксованого дивіденту в грошових одиницях; Цпа – поточна (ринкова) ціна привелегійованої акції. Розмір дивідентів по звичайним акціям завчасно не визначен і залежить від ефективності роботи п-ва. Коа = Дп/Цоа + g, де Дп – прогнозне значення дивіденту на найближчий період; Цоа – ринкова ціна звичайної акції; g – прогнозний темп приросту дивідентів. Відкладений прибуток: Відкладений до виплати прибуток може займати велику питому вагу в загальній сумі джерел власних коштів. Ціна цього джерела також може розраховуватися різноманітними методами, і чисельно дорівнює ціні джерела коштів «звичайні акції». Коа = Дп/Цоа + g.

112.Зважена та гранична ціна капіталу. Основні методи визначення.

Будь-яке п-во повино мати джерела коштів, щоб фінансувати свою д-ть. Загальна сума коштів, яку потрібно заплатити за використання граничного обсягу фінансових ресурсів, вирахена у % до цього обсягу, називається ціною капіталу. Поточні активи фінансуються за рахунок короткострокових, а засоби довгого користування – за рахунок довгострокових джерел коштів. Ціна капіталу є ключовим елементом теорії і практики рішень інветиційного характеру. Ціна капіталу показує, яку суму слід заплатити за залучення одиниці капіталу із даного джерела. Показник розраховується у відсотках, і, як правило, по річним даним. Зважена ціна капіталу: На практиці будь-яке п-во фінансує свою д-ть, у тому числі і інвестиційну, із різних джерел. За використання авансованими в д-ть п-ва фінансовими ресурсами воно виплачує відсотки, дивіденти, винагородження, несе деякі обгрунтовані витрати на підтримку свого економічного потенціалу. Показник, який характеризує відносний рівень загальної суми цих витрат, як раз і становить ціну авансованого капіталу (СС). Цей показник відображає сложившийся на п-ві мінімум повернення на вкладений в його д-ть капітал, його рентабельність і розраховується за формулою середньо арифметичної зваженої. СС = ki*di , де ki– ціна і-го джерела коштів; di - питома вага і-го джерела коштів в загальній їх сумі. Економічний зміст цього показника складається в тому, що п-во може приймати будь-які рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких не нижче поточного значення показника СС. Саме з ним порівнюється показник IRR, розрахований для конкретного проекту, при якому звязок між ними така: Якщо IRR<СС, то проект слід прийняти; IRR>СС,то проект слід відвернути; IRR=СС, то проект не прибутковий, не збитковий. Показник зваженої ціни капіталу може використовуватися для оцінки ціни п-ва вцілому. Ціна буль-якого фінансового активу (Ца) при заданому рівні доцільної доходності (r) і прогнозуємих по роках доходах (Дк) визачається за формулою: Ца = (Дк/(1+r)^k). Якщо доходи по роках однакові (Д), то ця формула трансформується наступним чином: Ца = Д/r. На п-ві існує два джерела коштів - власний і залучений капітал. Обслуговування першого джерела рівносильно виплаті дивідентів; обслуговування другого джерела зводиться до виплати відсотків. Узагальненою характеристикою доходу є валовий дохід, зменшений на величину податку на прибуток і інших оюовязкових відрахувань від прибутку. Виручка від реалізації = затрати+(валовий дохід => налог на прибуток + (доход до розподілення (ДР) => (виплати володарям залученого капіталу + виплати володарям власного капіталу))). Показник ДР має наступну економічну інтерпритацію: він характеризує загальну суму коштів в рік, витрачених на обслуговування власного і залученого капіталу і чисельно рівних: а) сумі %, сплачених за рік за використання залучених джерел коштів; б) сумі виплачених дивідентів; в) сумі реінвестованого прибутку. Виходячи зі зробленихпередумов ціна п-ва (Цп) може бути знайдена за формулою Цп = ДР/СС. Гранична ціна капіталу: Ціна існуючої структури капіталу – це оцінка за даними минулих періодів. Нарощення економічного потенціалу п-ва може здійснюватися як за рахунок власних засобів (реінвестування частини прибутку), так і за рахунок залучених коштів. Перше джерело коштів відносно дешеве, але обмежено в розмірах. Друге джерело не обмежене, але ціна його може суттєво змінюватися в залежності від структури авансованого капіталу. Гранична ціна капіталу розраховується на основі прогнозних значень розходів, які компанія вимушена буде понести для відтворення потрібної структури капіталу при складених умовах фондового ринку.