5. Типи економічних показників, що використовуються у фінансовому аналізі.

Фінансовий показник – це кількісна та якісна характеристика явища, процеса або результата. Класифікація показників: 1) за властивостями явищ і процесів – кількісні; якісні; 2) за ступенем виконання –загальні; спеціальні; 3) за ступенем утворення – первинні; похідні; синтетичні (інтегральні); 4) за способом розрахунку – абсолютні; відносні. Кількісні – відображають розмір показників, що аналізуються і зміни, які в них відбуваються (к-ть виготовленої продукції, кіль обладнання, робочої сили). Якісні – відображають суттєві особливості та властивості окремих обєктів і вцілому результатів фін-господарської д-ті (прибуток, собівартість, матеріаловіддача). Загальні – характерні для всіх галузей економіки (товарооборот, обєм послуг). Специфічні – використовуються в окремих галузях (виробіток продукції на промисловому п-ві). Первинні – формуються за даними обліку та планової інформації. Похідні – формуються на базі первинних. Синтетичні – надають узагальнену хар-ку складним економічним явищам (затрати на 1грн виробленої продукції), рівень затрат.

Абсолютні – це вартісні, натуральні, трудові або умовні вимірювачі. Відносні – це відношення одного показника до іншого (коефіцієнти, індекси, %). Причинно-наслідкові звязки та результати вивчаються на базі результативних та факторних показників. Результативний – екон показник і фігурує в задачі факторного аналізу. Показники, які хар-зують результативний показник, тобто приймають участь в задачі як його хар-ки мають назву – факторних показників.

6.Моделі та методи фінансового аналізу.

Методи фінансового аналізу — це комплекс науково-ме­тодичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу загалом і фінансового аналізу зо­крема.

Класифікація розрізняє неформалізовані і формалізовані ме­тоди аналізу. Неформалізовані (евристичні) методи аналізу грунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежнос­тях. До неформалізованих належать такі методи: експертних оці­нок та сценаріїв; психологічні; морфологічні; порівняльні; побу­дови системи показників; побудови системи аналітичних таблиць.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладені жорстко формалізовані аналітичні залеж­ності. Основні з них: арифметичних різниць; ланцюгових підста­новок; відсоткових чисел; дисконтування; диференційний; балан­совий; логарифмічний; виокремлення ізольованого впливу фак­торів; інтегральний; простих та складних відсотків та ін.

У процесі фінансового аналізу також широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, метод головних ком­понентів).

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моде­лей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємо­зв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства:

1. дескриптивні;

2. предикативні;

3. нормативні.

Дескриптивні моделі (описового характеру) є основними для оцінювання фінансового стану підприємства.

Предикативні моделі — це моделі прогностичного характе­ру.

Нормативні моделі — це моделі, які уможливлюють порів­няння фактичних результатів діяльності підприємства з норматив­ними.

Отже, під час аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватись найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу. їх кількість та широта застосовування залежать від конк­ретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожно­му окремому випадку.