52. Основні показники оцінки рентабельності, їх характеристика.

Показники рентабельності характеризують ефективніст роботи п-ва вцілому, доходність різних напрямків д-ті (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупніст затрат і т.і. Вони більш повно, ніж прибуток, відображають кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними чи використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки д-ті п-ва і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні. Показники рентабельності можна обєднати в декілька груп: 1) показники, які характеризують окупність витрат в-ва і інвестиційних проектів; 2) показники, які характеризують прибутковість продаж; 3) показники, які характеризують доходність капіталу і його частин. Всі показники можуть бути розраховані на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку. Рентабельність виробничої д-ті (окупність витрат) – відношення валового чи чистого прибутку до суми затрат по реалізації продукції. Вона показує, скільки п-во має прибутку з кожної грошової одиниці, яка витрачена на в-во і реалізацію продукції. Може розраховуватися вцілому по п-ву, окремим його підрозділам і видам продукції. Аналогічним чином визначається окупність інвестиційних проектів: отримана чи очікувана сума прибутку від проекту відноситься до суми інвестицій в даний проект. Рентабельність продаж (обороту) – відношення прибутку від реалізації продукції, робіт чи послуг або чистого прибутку до суми отриманої виручки. Характеризує ефективність підприємницької д-ті: скільки прибутку має п-во з 1 грошової одиниці. Широке застосування цей показник отримав в ринковій економіці. Розраховується вцілому по п-ву і окремим видам продукції. Рентабельність (доходність) капіталу – відношення балансового (валового, чистого) прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу чи окремих його складових: власного (акціонерного), залученого, перманентного, основного, оборотного, виробничого капіталу. В процесі аналізу слід вивчити динаміку перерахованих показників рентабельності, виконання плану по їх рівню і провести міжгосподарські порівняння з п-вами конкурентами.

53. Стійкість п-ва, види стійкості, фактори, що впливають на її рівень.

Умовою життєдіяльності і основою стабільності стану п-ва в ринковій економіці виступає його стійкість. На стійкість п-ва впливає дуже багато факторів, а саме: 1) положення п-ва на товарному ринку; 2) в-во недорогої, яле якісної продукції; 3) потенціал п-ва в діловому співробітництві; 4) ступінь залежності від зовнішніх кредиторів та інвесторів; 5) наявність (відсутність) неплатоспроможних дебіторів; 6) ефективність господарських і фінансових операцій. Вказані фактори обумовлюють наявність декількох видів стійкості: 1) внутрішня стійкість – загальний фін стан п-ва, при якому забезпечується стабільно високий результат його функціонування. В основі його досягнення лежить принцип активного реагування на зміни внутрішніх і зовнішніх факторів; 2) зовнішня стійкість п-ва – обумовлена стабільністю економічного середовища, в рамках якого здійснюється його д-ть. Вона досягається відповідною системою управління, ринковою економікою в масштабах країни; 3) загальна стійкість п-ва – це такий рух грошових потоків, який забезпечує постійне первищення надходження коштів над їх витрачаням; 4) фінансова стійкість п-ва – визначається ефективним формуванням, розподіленням та використанням фінансових ресурсів, а платспроможність виступає її зовнішнім проявом. Вищою формою стійкості п-ва є його здатність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього п-во повинно володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів і при необхідності мати можливості залучати кредитні ресурси, тобто бути кредитоспроможним.