50. Система відносних показників, що характеризують стійкість фінансового стану, алгоритм їх розрахунку, економічна інтерпретація.

Одна з найважливіших характеристик фін стану п-ва – це стабільність його д-ті в довгостроковій переспективі. Вона повязана із загальною структурою п-ва, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів. Фінансова стійкість в довгостроковому періоді характеризується відношенням власних і залучених коштів. Однак цей показник дає лише загальну оцінку фінансової стійкості. Тому у світовій і міжнародній практиці розроблена система наступних показників. 1) Коеф концентрації власного капіталу (коеф автономії). Кквк=(Власний капітал / підсумок пасиву балансу). Мінімальне порогове значення = 0,5. Таке значення показника дає підставу стверджувати, що всі зобовязання п-ва можуть бути погашені його власними коштами.Характеризує долю володарів п-ва в загальній сумі коштів, які авансовані в його д-ть. Чим більше значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне п-во від зовнішніх кредиторів. Додатковим до цього показника є коеф концентрації залученого капіталу – їх сума =1, або 100%. 2) Коеф фінансової залежності. Є обратним до коеф концентрації ласного капіталу. Рост цього показника в динаміці свідчить про збільшення долі залучених коштів у фінансуванні п-ва. Якщо його значення знижується до 1 (100%), то це свідтить проте, що володарі повністю фінансують своє п-во. 3) Коеф маневрування власного капіталу. Кмвк = (Власні оборотні кошти / (Власний капітал+Довгострокові позикові кошти)). Показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної д-ті, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка частина капіталізована. Низьке значення цього показника означає, що значна частка власних коштів п-ва закріплена в цінностях іммобільного характеру, які є менш ліквідними. В якості оптимальної величини коефіцієнту може бути прийнятий розмір > 0,5. 4) Коеф структури довгострокових вкладень. Ксдв = (Довгострокові пасиви / Необоротні активи). Показує, яка частина основних засобів і інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами, тобто належить ним, а не володарям п-ва. 5) Коеф довгострокового залучення коштів. Кдзз = (Довгострокові пасиви / (ДП+Власний капітал). Характеризує структуру капіталу. Ріст цього показника в динаміці – негативна тенденція, яка означає, що п-во все сильніше і сильніше залежить від зовнішніх інвесторів. 6) Коеф співвідношення власних і залучених коштів. Квз = (залучений капітал / Власний капітал). Цей коеф дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості п-ва. Вказує яка частказалучених коштів припадає на 1 г.о. власних коштів, які вкладені в активи п-ва. Нормальним важається співвідношення 1:2, при якому 1/3 загального фін-ня сформована за рахунок залучених коштів. Ріст показника в динаміці свідчить про посилення залежності п-ва від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фін стійкості.

51. Якісний і кількісний рівень оцінки ділової активності підприємства.

Ділова активність п-ва у фінансовому аспекті проявляється у швидкості обороту його засобів. Аналіз її полягає у досліджуванні рівнів і динаміки різних фінансових коефіцієнтів оберненості,які є відносними показниками фінансових результатів д-ті господарюючого субєкта. Оцінка ділової активності п-ва здійснюється на двох рівнях: 1) якісному; 2) кількісному. Якісний рівень: Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння д-ті даної компанії із однотипними за сферою застосування капіталу п-вами. Такими якісними критріями є: 1) широта ринків збуту продукції; 2) наявності продукції, що експортується; 3) наявність унікальної продукції, техніко-економічні параметри якої відповідають і перевищують світові аналоги; 4) репутація п-ва; 5) стійкість звязків з партнерами, клієнтами. Кількісний рівень: Кількісна оцінка ділової активності здійснюється за двома напрямами: 1) ступінь виконання плану по основним показникам; 2) ступінь ефективності використання ресурсів.