- •1) Аналіз механізму прийняття зовнішньополітичного рішення в аспекті його інституційної структури.
- •2) Аналіз механізму прийняття зовнішньополітичного рішення в аспекті його функціональних елементів. Критерії ефективної структури механізму прийняття зовнішньополітичного рішення.
- •3) Аналіз процесів міжнародної інтеграції в категоріях «комунікаційного підходу» (к.Дойч).
- •4) Англосаксонський напрямок школи класичної «геополітики».
- •5) Германська школа класичної «геополітики».
- •6) Глобальна система міжнародних відносин, її компоненти та основні характеристики.
- •7) Діалектика системних процесів функціонування та розвитку системи мв. Концепції «структурного детермінізму» та «системної кризи».
- •8) Дослідження феномену імперіалізму в тмв. Концепції «гегемонічної стабільності», «імперської перенапруги». Особливості силової політики у сучасних міжнародних відносинах.
- •9) Загальні теоретичні підходи щодо феномену «сили» в тмв.
- •10) Зовнішньополітичні інтереси суб’єктів мв. Природа, класифікації.
- •11) Зовнішньополітичні цілі та стратегія. Природа, класифікації.
- •12) Історичні етапи розвитку міжнародних відносин, як суспільно-політичного феномену. Концепція «великих циклів» (Дж. Модельский, і. Валлерстайн).
- •13) Категорії «міжнародні відносини», «міждержавні відносини», «міжнародна політика», «світова політика», «зовнішня політика» в тмв». Проблема співвідношення внутрішньої та зовнішньої політики в тмв.
- •14) Класифікація державних міжнародних акторів.
- •15) Концептуальні підходи щодо визначення природи феномену міжнародних відносин в тмв.
- •16) Концепція «національного інтересу» та її критика в тмв (Арон, Розенау, Модельский).
- •17) Методи та методології досліджень у тмв. Теоретичні та емпіричні методі.
- •18) Методологічна революція в тмв, поява «модернізму» та його вплив на розвиток теоретичних досліджень міжнародних відносин.
- •19) Моделі «індивідуалізованого» процесу прийняття зовнішньополітичного рішення (Фестінгер, Форвард, Харві, Снайдер).
- •20) Моделі «колективного» процесу прийняття зовнішньополітичного рішення (Еллісон, Стайбрунер).
- •21) Моделі міжнародних систем (р. Розекранса, л.Холсті, й. Галтунга, м. Каплана).
- •22) «Неофункціональна» модель інтеграційних процесів е. Хааса.
- •23) Особливості «неореалізму» та «конструктивізму», як напрямків сучасної тмв.
- •24) Поняття «міжнародного конфлікту» у тмв (к. Райт, т. Шеллінг, к. Боулдінг).
- •25) Природа конфліктної поведінки в мв. «Мікро» та «макро» теорії конфлікту.
- •27) «Силовий» потенціал держави. Компоненти та їх співвідношення. Формальні моделі оцінки силового потенціалу.
- •28) Системний та структурно-функціональний аналіз в тмв.
- •29) Складові системи засобів здійснення зовнішньої політики: типи і форми впливу, інструменти реалізації політики, засоби здійснення зовнішньополітичного впливу.
- •30) Стадії процесу прийняття зовнішньополітичного рішення. Функціональні стадії г. Лассуела.
- •31) Структура і стадії міжнародного конфлікту.
- •32) Структурні умови стабільності міжнародних систем в тмв (к.Дойч, д.Сингер, к.Уолтц,р. Арон, р. Розенкранс).
- •33) Теорія «міжнародних режимів» (Най, Раггі).
- •34) Теорія міжнародних відносин як суспільно-політична наука. Об’єкт та предмет науки тмв. Основні історичні етапи розвитку науки тмв.
- •35) Теорія союзів та коаліцій (б. Рассет, Дж. Ліска, у. Райкер).
- •36) Типологія міжнародних відносин.
- •37) Типологія міжнародних конфліктів.
- •38) Типологія недержавних міжнародних акторів.
- •39) Характеристика класичного «політичного реалізму».
- •40) Характеристика концепції «керування конфліктом» (conflict management) та «розв’язання конфліктів» (conflict resolution).
- •41) Характеристика теоретичних досліджень мв в рамках «політичної економії міжнародних відносин» (концепції «гегемоничної стабільності», «взаємозалежності», «світової системи»).
- •42) Характеристика теорії «світової системи» («світ-системи») і. Валлерстайна, с. Аміна.
- •43) Характеристика школи «ліберального інтернаціоналізму» (ідеалізму).
42) Характеристика теорії «світової системи» («світ-системи») і. Валлерстайна, с. Аміна.
43) Характеристика школи «ліберального інтернаціоналізму» (ідеалізму).
актори |
Не тільки держави, а й недержавні установи, організації, ТНК, суспільні групи та приватні особи |
Природа МВ |
Посилення ролі міжнародних організацій, права та моралі, які обмежують анархію. |
мета |
плюралізм цілей з пріоритетом універсальних ідеалів |
засоби |
створення міжнародних організацій, розвиток міжнародного права, співпраця |
процеси |
зростання взаємозалежності, співпраця держав і народів |
Майбутнє МВ |
поступове подолання міжнародних конфліктів і воєн, "вічний мир" |
вихідний пункт теоретичного аналізу |
універсальні цінності та ідеали |
представники |
Локк, Кант, Смит, В. Вільсон |
Виник приблизно після першої світової війни.
Ключові положення ліберально-ідеалістичної парадигми:
міжнародні актори не тільки держави, але й міжнародні урядові та неурядові організації, громадські об'єднання та групи, приватні підприємства та окремі особи
відсутність верховної влади в МВ не означає фатальної неминучості панування принципу "допоможи собі сам". створення і розширення повноважень міжнародних організацій, вдосконалення норм міжнародного права, демократизація МВ, поширення на них універсальних норм моральності і справедливості - робить можливим рівноправну участь в міжнародній політиці як великих держав, так і інших держав
міжнародні процеси багатоманітні, і не зводяться тільки до стану війни і миру або до співпраці і конфлікту. домінуюча тенденція до взаємозалежності і формуванню єдиного світового співтовариства, що має спільні інтереси
плюралізм міжнародних акторів і їх цілей. проте пріоритет загальнолюдських цінностей і універсальних демократичних принципів
залагодження конфліктів мирним шляхом. створення системи колективної безпеки на основі добровільного роззброєння і взаємної відмови від війни як інструменту міжнародної політики
остаточне подолання анархічної природи МВ, виникнення єдиного загальносвітового співтовариства без воєн і конфліктів
принципом аналізу МВ виступають універсальні цінності та ідеали демократії