9. Загальна характеристика та види муніципальних цінних паперів.
Ринок муніципальних цінних паперів (МЦП) – це сукупність емітентів, інвесторів, саморегулівних організацій, професійних учасників ринку та відносин між ними з приводу емісії, обігу та обліку муніципальних цінних паперів. Емітентами на ринку МЦП є Верховна Рада АР Крим та міські ради. Реєстрацію випуску облігацій місцевих позик здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПРФР).
Муніципальні цінні папери випускаються місцевими органами влади з метою мобілізації коштів для виконання місцевих програм, зв’язаних з об’єктами громадського користування. Муніципальні цінні папери мають такі характеристики:
за надійністю і безризиковістю поступаються лише державним цінним паперам, але різні їх види мають різну надійність залежно від джерела забезпечення боргу;
за первинного розміщення продаються переважно на аукціонах;
здебільшого мають неринковий характер;
доходи на такі цінні папери, як правило, не оподатковуються;
можуть бути іменними і на пред’явника (останніх стає все менше, оскільки особи, звільнені від податків, державою реєструються);
при випуску може передбачатися право дострокового погашення їх емітентом.
Облігації під загальне зобов’язання Це незабезпечені боргові зобов’язання, тобто заставних зобов’язань емітент на себе не бере. Вони підкріплені лише сумлінністю емітента. Переважно випускаються для фінансування проектів, що не приносять доходів.
Облігації під дохід від проекту Погашаються за рахунок доходів від проекту, для фінансування якого вони були випущені.
Облігації під конкретний податок Гарантією виконання зобов’язань по цих облігаціях є надходження до місцевого бюджету певного виду податку.
Облігації під заставу нерухомості Забезпечуються будівлями, спорудами, земельними ділянками, що знаходяться у комунальній власності.
10 Загальна характеристика грошового ринку, як складового елементу фінансового ринку.
Грошови́й ри́нок— це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продажгрошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.
Грошовий ринок — частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб.
З розвитком міжнародних кредитних і валютних відносин сформувався міжнародний грошовий ринок (найбільшими у світі ринками грошей є Нью-Йоркський, а також — ринки Лондона. Токіо, Парижа).
Інструментами грошового ринку є векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти. Його основні інститути — банки, облікові установи, брокерські й дилерські фірми. За джерела ресурсів Правлять кошти, залучені банківською системою. Основними позичальниками є фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, населення. Слід мати на увазі, шо грошовий ринок — важливий об'єкт державного регулювання. Держава використовує його ресурси для фінансування своїх видатків і покриття бюджетного дефіциту.
Грошовому ринку властиві елементи звичайного ринку — попит, пропозиція, ціна. Особливості грошового ринку визначають особливості кожного з елементів: попит має форму попиту на позики, пропозиція — форму пропозиції позик, а ціна — форму відсотка на позичені кошти.
Розмір відсотка визначається не величиною вартості, яку несуть у собі позичені гроші, а їх споживчою вартістю — здатністю надавати позичальнику потрібні блага. Тому розмір відсоткового платежу залежить не лише від розміру позики, а й від терміну її дії.
На грошовому ринку розрізняють кілька видів відсотків: облігаційний, банківський, обліковий, міжбанківський тощо.
l l. Загальна характеристика заставної.
1. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором |
2. Заставна не є емісійним цінним папером |
3. Після державної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю |
4. Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту, що не потребує державної реєстрації (У передавальному написі зазначаються прізвище, ім'я, по батькові та адреса фізичної особи або найменування та адреса юридичної особи, якій передається заставна) |
5. Наступний власник заставної набуває всі права іпотекодержателя (нового кредитора), а права попереднього власника заставної як іпотекодержателя (первісного кредитора) припиняються |
6. У разі недостатності на заставній місця для передавальних написів або інших необхідних відміток до заставної прикріплюється додатковий лист(написи виконуються таким чином, щоб вони починалися на заставній і закінчувалися на цьому листі. Всі аркуші заставної складають єдине ціле, вони повинні бути пронумеровані і скріплені печаткою нотаріуса) |
7. Заставна складається в письмовій формі в одному примірнику на бланку стандартної форми, яка встановлюється ДКЦПФР (на всіх оригінальних примірниках іпотечного договору робиться відмітка про видачу заставної) |
8. Заставна підлягає передачі боржнику у разі повного виконання ним основного зобов'язання(знаходження заставної у боржника свідчить про виконання основного зобов'язання і вона анулюється. Знаходження заставної в іншої особи свідчить, що основне зобов'язання не виконано) |
9. У разі втрати заставної – видають дублікат (відмітка про оформлення дубліката заставної повинна міститися на кожній сторінці тексту дубліката) |
10. Іпотекодержатель (власник заставної) може до настання строку виконання боржником зобов'язань за заставною проводити операції з належними йому заставними для рефінансування власної діяльності шляхом залучення додаткових грошових коштів від інших осіб (рис. 9.5). Рефінансування може здійснюватися такими способами: - відчуження (продаж) заставної шляхом вчинення індосаменту з компенсацією індосанту вартості заставної у встановленому сторонами розмірі; - продаж заставної із зобов'язанням зворотного викупу (операція репо); - передача заставної узаставу для забезпечення виконання зобов'язань перед іншими кредиторами; - емісія іпотечних цінних паперів |
Заставна - це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором. Після державної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі заставної не встановлено іпотечним договором. Заставна не є емісійним цінним папером. Першим власником заставної є особа, яка на момент видачі заставної відповідно до умов іпотечного договору має статус іпотекодержателя. Якщо інше не передбачено іпотечним договором, оригінал заставної передається такому іпотекодержателю.
Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної набуває всі права іпотекодержателя (нового кредитора) за договором, яким обумовлене основне зобов'язання, та за іпотечним договором, на підставі якого була видана заставна, а права попереднього власника заставної як іпотекодержателя (первісного кредитора) припиняються. Попередній власник заставної на вимогу нового власника зобов'язаний передати новому власнику документи та інформацію, які є важливими для здійснення прав, що випливають із заставної.
Після видачі заставної виконання основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено лише на підставі вимоги власника заставної. Звернення стягнення на предмет іпотеки власником заставної здійснюється у порядку, встановленому розділом V цього Закону.
Анулювання заставної і видача нової заставної здійснюються за згодою між іпотекодавцем, боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та власником заставної. Відомості про анулювання заставної і видачу нової заставної підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.
Заставна не може видаватися, якщо іпотекою забезпечене грошове зобов'язання, суму боргу за яким на момент укладення іпотечного договору не визначено і яке не містить критеріїв, що дозволяють визначити цю суму на конкретний момент.
Облік заставних у банках здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України, за правилами, що застосовуються для обліку забезпечених іпотекою кредитів.