- •1. Види державних цінних паперів.
- •2. Депозитарна діяльність на фінансовому ринку.
- •5. Діяльність кредитних спілок на фінансовому ринку.
- •6. Діяльність недержавних пенсійних фондів на фінансовому ринку,
- •7. Допуск цінних паперів на фондову біржу.
- •8. Етика фінансового ринку та використання інсайдерської інформації
- •9. Загальна характеристика та види муніципальних цінних паперів.
- •10 Загальна характеристика грошового ринку, як складового елементу фінансового ринку.
- •12. Загальна характеристика iнвестицiйних сертифiкатiв.
- •13. Загальна характеристика Нацiональноi депозитарноi системи.
- •15. Загальна характеристика ринку капiталiв, як складового елементуфiнансового ринку.
- •16. Загальна характеристика ринку цiнних паперiв, як складового елементу фiнансового ринку.
- •17. Загальна характеристика сертифiкатiв фон.
- •19. Загальна характеристика та види iпотечних облiгацiй.
- •20. Загальна характеристика та види iпотечних сертифiкатiв.
- •21. Загальна характеристика та ocнoвнi цiлi випуску державних цiнних паперiв.
- •22. Загальна характеристика та умови випуску, розмiщення та погашення депозитних (ощадних)сертифiкатiв.
- •23. Здiйснення брокерської дiяльностi торговцями цiнними паперами.
- •24. Здiйснення дилерськоi дiяльностi торговцями цiнними паперами.
- •25. Мiжнароднi норми обслуговування ринку цiнних паперiв.
- •26. Органiзацiйнi засади функцiонування фондових бiрж.
- •27. Ocнoвнi джерела доходу від акцiй.
- •28. Методи оцiнки та управлiння ризиком на фiнансовому ринку.
- •29. Ocнoвнi проблеми розвитку фiнансового ринку.
- •30. Особливостi дiяльностi саморегулiвних органiзацiй на фiнансовому ринку.
- •31. Особливостi дiяльностi торговцiв цiнними паперами на первинному ринку цiнних паперiв.
- •32. Особливостi правового регулювання фiнансового ринку.
- •33. Передумови виникнення фiнансового ринку та його мiсце в фiнансовiй системi.
- •34.Поняття iнфраструктури та визначення професiйноi дiяльностi на фiнансовому ринку.
- •35,36. Порядок випуску та розмiщення акцiй пат, Прат
- •37.Порядок торгiв на фондовiй бiржi.
- •38.Правовi основи створення фондовоi бiржi.
- •39. Процедура рейтингування цiнних паперiв в Укpaїнi.
- •40.Завдання I принципи цiноутворення на фiнансовому ринку. Види та функцiї цiн.
25. Мiжнароднi норми обслуговування ринку цiнних паперiв.
Обслуговування обігу цінних паперів в Україні регулюється низкою законодавчих і підзаконних нормативних актів.
Розробка законів та підзаконних нормативно-правових актів повинна здійснюватися з урахуванням міжнародного досвіду. Ця вимога, зокрема, встановлена в Законі України “Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” у відношенні до діяльності Національного депозитарію, який повинен здійснювати стандартизацію депозитарного обліку і стандартизацію документообігу щодо операцій з цінними паперами відповідно до міжнародних норм.
Шлях України щодо гармонізації українського законодавства до законодавства ЄС передбачає, зокрема, врахування норм актів ЄС, які регулюють обіг цінних паперів, таких як:
Директива Ради 77/91/ЄЕС від 13 грудня 1976 року про узгодження з метою розробки рівноцінних захисних засобів, які застосовуються для охорони своїх та чужих інтересів;
ЄЕС: Рекомендація Комісії 1977 року щодо Європейського кодексу здійснення трансакцій з переказними цінними паперами;
Директива Ради 93\22\ЄЕС 1993 року щодо інвестиційних послуг в сфері цінних паперів;
Директива 94\19\ЄС Європейського Парламенту та Ради 1994 року щодо схем депозитного гарантування;
Директива 2000\12\ЄС Європейського Парламенту та Ради 2000 року щодо започаткування, здійснення та розміркованого нагляду над діяльністю інститутів електронних грошей.
Досвід використання на найбільш розвинутих ринках цінних паперів процедур обліку і обслуговування обігу цінних паперів у 1989 році був описаний у доповіді Групи 30 (G30).
В даній доповіді надаються такі рекомендації:
№ п/п |
Рекомендації |
1а |
Усі звірки угод між усіма безпосередніми учасниками ринку (тобто торговцями, брокерами-дилерами та інш. членами біржі) повинні виконуватись на день Т+1 |
1б |
Всі деталі угод повинні бути пов’язані з системою розрахунків |
2 |
Непрямі учасники ринку (такі, як інституціональні інвестори, або інші учасники угод) повинні досягати підтвердження деталей угод на день Т+1 |
3а |
Кожна країна повинна мати розвинений та ефективно діючий Центральний депозитарій цінних паперів, умови діяльності якого та управління яким заохочували б якомога ширше розповсюдження його послуг серед учасників ринку |
3б |
Номенклатура прийнятих депозитарних інструментів повинна бути якомога ширшою |
3в |
Максимально повно має здійснюватись знерухомлення або дематеріалізація фінансових інструментів |
3г |
Якщо на одному й тому ж ринку є декілька клірингово-розрахункових депозитаріїв, вони повинні діяти на основі сумісних правил та звичаїв з метою зменшення ризику при розрахунках та уможливлення ефективного використання коштів і взаємних гарантій |
4 |
Принцип поставка проти платежу (ППП) повинен застосовуватись як метод розрахунку по угодах з цінними паперами ППП визначається наступним чином одночасний, остаточний, безвідзивний та негайний обмін цінних паперів та коштів на безперервній основі протягом дня |
5 |
Грошові платежі, що пов’язані з виконанням угод по цінним паперам та їх обслуговуванням портфелів, повинні здійснюватись одночасно по всіх фінансових інструментах та ринках на основі домовленості про зарахування коштів у той же день |
6а |
Система щоденного виконання повинна бути прийнята на всіх ринках |
6б |
Остаточне виконання угод має відбуватися не пізніше ніж в день Т+3 |
7а |
Позичання цінних паперів слід підтримати як метод прискорення розрахунків щодо угод по цінних паперах |
7б |
Існуючі законодавчі та підзаконні нормативи, які обмежують цю практику, повинні бути усунені |
9а |
Кожна країна повинна прийняти стандарти Міжнародної організації стандартизації для документообігу з операцій по цінних паперах (стандарти ISO 7775) |
9б |
Країнам також нео6хідно використовувати систему нумерації цінних паперів ISIN відповідно до стандарту ISO6166 |