
- •3. Декартові системи координат 4
- •1. Вектори на площині і в просторі. Лінійні операції над ними.
- •Множення на скаляр
- •Додавання
- •2. Базис на прямій, площині, у просторі
- •Властивості
- •14. Лінійно залежні і незалежні системи векторів.
- •15) Полярная система координат
- •16. Рівняння прямої на площині
- •25.Директриса та ексцентриситет еліпса та гіперболи.
- •17 Многочлени , дії над ними.
- •20.Основна теорема алгебри (без доведення) , її наслідки.
- •26. База , ранг системи векторів.
- •27.Лінійні простори , підпростори. Приклади.
- •30.Базис, розмірність лінійного простору.
- •31.Лінійні оператори. Приклади.
- •32.Матриця лінійного оператора.
- •33.Ядро. Образ лінійного оператора.
- •35) Лінійні та полілінійні функціонали. Симетричність та кососиметрчність.
- •36.Визначники n-того порядку , його властивості.
- •37.Обчислення визначників n-того порядку.
- •33 Обернена матриця , її обчислення.
- •38.Комплексні числа, різні способи представлення. Дії над комплексними числами.
- •35 Ранг матриці. Обчислення рангу матриці зведенням її до трапеціального вигляду.
- •36 Метод обвідних мінорів обчислення рангу матриці.
- •40.Корені многочленів.
- •41.Теорема Безу, її наслідок.
- •43.Нсд двох многочленів . Алгоритм Евкліда.
15) Полярная система координат
Полярная система координат — система
координат, ставящая в соответствие
каждой точке на плоскости пару чисел
.
Основными понятиями этой системы являются точка отсчёта (полюс) и луч, начинающийся в этой точке (полярная ось).
Координата ρ определяет
расстояние от точки до полюса, координата
— угол между полярной осью и отрезком,
соединяющим полюс и рассматриваемую
точку.
Координата берётся со знаком «+», если угол от оси до отрезка вычисляется против часовой стрелки, и со знаком «-» в противоположном случае.
Любая точка в этой системе имеет
бесконечное число координат вида
,
которым соответствует одна и та же точка
при любых целых n. Для
полюса ρ = 0, а угол
произвольный.
Иногда допускаются отрицательные
значения ρ, в этом случае
координаты
и
определяют одну и ту же точку плоскости.
16. Рівняння прямої на площині
(загальне, канонічне, параметричне, з кутовим коефіцієнтом).
Загальне рівняння прямої. Доведемо, що якщо на площині π фіксована довільна декартова прямокутна система Оху, то будь-яке рівняння першої степені з двома змінними х та у визначає відносно цієї системи пряму лінію. Нехай фіксована довільна декартова прямокутна система Оху і задано рівняння першої степені Ах + Ву + С = 0, де А, В, С – будь-які сталі, але із сталих А і В хоча б одна ≠ 0. Це рівняння має хоча б один розв̛ язок, так що існує точка М0(х0,у0), координати якої задовольняють рівняння: Ах0 + Ву0 + С = 0. Віднявши від першого друге рівняння отримуємо: А(х-х0) + В(у-у0) + С = 0. Якщо точка М(х,у) лежить на вказаній прямій, то її координати задовольняють третє рівняння, в цьому випадку вектори n={A, B} і М0М={х-х0, у-у0} ортогональні і їх скалярний добуток = 0. Якщо ж точка М(х,у) не лежить на вказаній прямій, то її координати не задовольняють рівняння, в цьому випадку вектори n і М0М не ортогональні і їх скалярний добуток ≠ 0.
Канонічне рівняння прямої. Будь-який ненульовий вектор, паралельний даній прямій наз. направляючим вектором цій прямій. Знайдемо рівняння прямої, яка проходить через дану точку М1(х1,у1) і заданий направляючий вектор q={a,b}. Точка М(х,у) лежить на вказаній прямій тоді і тільки тоді, коли вектори М1М={х-х1, у-у1} і q={a,b} колінеарні, таким чином координати цих векторів пропорційні: (х-х1)/а = (у-у1)/ b.
Параметрине рівняння прямої. Параметричне рівняння прямої слідує з канонічного. Візьмемо за параметр величину t, який стоїть в лівій і правій частинах канонічного рівняння. Так як один із знаменників ≠ 0, а відповідний чисельник може мати будь-яке значення, то область визначення параметра: -∞<t<+∞. Ми отримуємо х-х1=а t, у-у1= bt => х=х1+а t, у=у1+bt.
Пряма з кутовим коефіцієнтом. Розглянемо будь-яку пряму, не паралельну осі Ох. Введемо поняття кута нахилу цієї прямої до осі Ох. Припустимо, що пряма перетинає вісь Ох в точці А. Візьмемо на осі Ох довільну точку М, яка лежить по іншу сторону від точки А, куди прямує вісь Ох, а на прямій довільну точку N, яка лежить по іншу сторону від точки А, куди прямує вісь Оу. Кут α – кут нахилу даної прямої до осі Ох. Тангенс кута нахилу прямої до осі Ох назвемо кутовим коефіцієнтом цієї прямої. K=tgα. Виведемо рівняння прямої, яка проходить через дану точку М1(х1,у1) і даний кутовий коефіцієнт к. Для цього докажемо, що пряма не паралельна осі Оу і яка має направляючий вектор q={a,в}, то кутовий коефіцієнт цієї прямої дорівнює k=в/a. Нехай α – кут нахилу прямої до осі Ох, а β – кут нахилу направляючого вектора q={a,в} до осі Ох. Так як пряма може бути нахилена до осі Ох під гострим кутом або під тупим кутом і її направляючий вектор q може мати два протилежних напрямки. Коли α=β, то a=|q|cosβ, в=|q|sinβ => tgβ=tgα, в/a=tgβ . Коли β=π-α, то a=|q|cosβ, в=-|q|sinβ => tgβ=-tgα, в/a=-tgβ. Бачимо, що в усіх випадках в/a=tgα. Для того щоб вивести рівняння прямої, яка проходить через задану точку М1(х1,у1) і кутовий коефіцієнт к, помножимо дві частини канонічного рівняння на в, враховуючи що к=в/а, отримаємо: у-у1=к*(х-х1), позначимо, що b=у1–кх1 , тоді маємо у = кх + b.
1
0)Нормальне
рівняння
прямої.
11)
Відстань от точки до прямой
Теорема. Если задана точка М(х0, у0), то расстояние до прямой Ах + Ву + С =0 определяется как
.
Доказательство. Пусть точка М1(х1, у1) –
основание перпендикуляра, опущенного
из точки М на заданную прямую. Тогда
расстояние между точками М и М1:
К
оординаты
x1 и у1 могут быть найдены как решение
системы уравнений:
Второе уравнение системы – это уравнение прямой, проходящей через заданную точку М0 перпендикулярно заданной прямой.
Если преобразовать первое уравнение системы к виду:
A(x – x0) + B(y – y0) + Ax0 + By0 + C = 0,
то, решая, получим:
Подставляя эти выражения в
уравнение (1), находим:
.
Теорема доказана.
12. Криві другого
порядку (еліпс,гіпербола,парабола).
Кривая
второго порядка — геометрическое место
точек, декартовы прямоугольные координаты
которых удовлетворяют уравнению вида
в котором по крайней мере один из
коэффициентов
отличен от нуля.
Еліпс – геометричне місце точок площини, таких, що сума відстаней від кожної з цих точок до двох фіксованих точок (фокусів) є сталою. | F1M | + | F2M | = 2a. X^2/a^2 + Y^2/b^2 = 1 – канонічне рівняння.
Гіпербола – геометричне місце точок таких, що модуль різниці відстаней від кожної з них до двох фокусів є сталою. X^2/a^2 – Y^2/b^2 =1.
Парабола – геометричне місце точок таких, що відтань від кожної з яких від фіксованої точки (фокуса) до фіксованої прямої (директриси) є однаковою. Y^2=2px.