- •1. Філософїя в Житті людини.
- •3. Проблема взаємодії філософії і міфології
- •4. Філософія і релігія, філософія і мистецтво, філософія і наука.
- •5. Філософія, як духовне розв'язання основної суперечності епохи і вихід до трагічних суперечностей людського буття
- •6. Форми вияву філософії у культурі: теоретична філософія, есеїстична філософія, та філософське мистецтво.
- •7. Захід та Схід, як шляхи людського буття у світі та їх специфіка.
- •8. Особливості філософування в Давнійіндії і в Давньому Китаї
- •9. Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара
- •10. Буддизм, як інтегруюча релігійно-філософська система Сходу.
- •11. Давньокитайска філософія
- •12 . Даосизм і конфуціанство
- •13. Загальна характеристика античної філософії
- •14. Класична антична філософія (Сократ, Платон, Арістотель)
- •15. Основні риси епохи еллінізму та її школи
- •16. Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії
- •17. Основні риси філософії Середньовіччя
- •18. Загальна характеристика патристики і схоластики
- •19. Філософія Романського та Германського відродження
- •20. Загальна характеристика філософії Нового Часу. Протистояння емпіризму раціоналізму (Бекон, Декарт).
- •21. Основні проблеми філософії просвітництва.
- •22. Загальна характеристика нкф
- •23. Філософія Канта
- •24. Вчення про абсолютно «я» у Фіхте
- •25. Філософія Шелінга
- •26. Філософія Гегеля. Вчення про абсолютну ідею, Абсолютний Дух і людину.
- •27. Філософія романтизму
- •28. Поняття Класичної та неокласичної філософії
- •29. Філософія Фейєрбаха: Антропологія замість теології. Вчення Фейєрбаха про смерть та безсмертя людини.
- •30. Марксистська філософія
- •31. Категорія «відчуження людини» у молодого Маркса
- •32. Філософія Шопенгауера : воля, страждання, уявлення
- •33. Філософія Ніцше. Ідеї волі до влади Надлюдини.
- •34. Психоаналітична парадигма людського буття.
- •35. Вчення 3. Фрейда: Свідоме та позасвідоме. Поняття витіснення та сублімації.
- •36. К.Г. Юнг: Архетипи колективного позасвідомого
- •37. Е. Фромм : Відчуження та любов
- •38. Витоки і риси укр. Культури
- •39. Філософія. Г. Сковороди. Ідея трьох світів, єдності філософії та життя, сродної праці.
- •40. «Філософія серця» п. Юркевича
- •41. Феномен російської класичної філософії
- •42. Філософське кредо Вол. Соловйова: ідея Боголюдства
- •43. Філософська антропологія XX ст.: м. Шелер та г. Плеснер
- •44. Загальна характеристика філософії екзистенціалізму
- •45. Феномен атеїстичного екзистенціалізму: ж.ПСартр та а.Камю
- •46. Феномен релігійного екзистенціалізму: Ясперс та г.Марсель
- •47. Персоналізм, як філософська течія
- •48. Філософія Бердяєва та Муньє
- •49. Категорія буття у філософії. Специфіка людського буття.
- •50. Буденне буття людини та його категорії. Воля до самозбереження і продовження роду, як основа буденного буття.
- •51. Воля до влади та воля до творчості і пізнання як основи граничного буття людини
- •52. Воля до любові, свободи й толерантності як вихід за межі граничного буття людини.
- •53. Буденне та особистісне спілкування у суспільному житті, суперечність між ними.
- •54. Феномен влади у суспільстві. Воля до влади.
- •55. Культура і цивілізація: Суперечність та її розв'язання.
- •56. Цивілізація: ствердження волі до самозбереження та продовження роду
- •57. Пізнання та творчість, суперечність між ними та її розв'язання. Поняття волі до пізнання і волі до творчості.
- •58. Наука та мистецтво як форми культури.
- •59. Мистецтво як художнє ровз'язання суперечностей людського життя.
- •60. Поняття індивіду, індивідуальності, особістості.
- •61. Концепції особистості у західній філософії (Бердяєв, Муньє, Маслоу, Берн та ін.)
- •62. Особістість як єдність духовного та душевного начала людського буття.
- •63. Особистість та проблема самотності.
- •64. Особистість та стать
- •65. Філософія статі.
- •66. Стратегія взаємодії екзистенційної чоловічності та жіночності у внутрішньому світі особистості.
- •67. Проблема гендерної рівності та гендерного партнерства.
- •68. Любов як актуалізація особистісного начала в людині.
- •69. Концепції любові у західній філософії( Платон, Соловйов, Бердяєв, Фромм)
- •70. Поняття сенсу життя. Сенс життя у різних вимірах людського буття.
- •2. Філософія та світогляд. Буденний, особистісний та філософський світогляд.
27. Філософія романтизму
Під романтизмом можна розуміти філ.. і худ. Течію Зх. Духовної культури кін.ХУІІІ- поч.ХІХст. Р. повстав проти гносоологізації людини, суч. Йому класичній філ-ї, протиставив культу пізнання - культ творчості, а теорії - міф, тому ром. Світогляд -фундаментальна протилежність епохи Просвіти.
Міф стає для романтиків тим явищем в якому минуле поєднується з майбутнім і вічним. У своїй творчості входять у глибини і багатогранність міфу, тому їх відмінна риса - есеїстична філ.-я і філ. Мистецтво. Суттєвим для романтиків є звернення до проблеми генія, який трактується як міфотворець і уособлення духу народу. Вища цінність - творча свобода особистості, що вивищується над повсякденною діяльністю. Р. пов'язаний з В.Скоттом, Дж.Байроном, Шеллі, Гюго, Лєрмонтовим, Тютчевим, Шлегелем і Новалісом. Саме любов стає для романтиків цінністю, що вони ставлять коло свободи. Свобода і любов вступають у трагічне протиріччя один із одним і з оточуючою буденністю. Переживати це протиріччя можна тільки іронізуючи. Так народжується знаменита ром. Іронія -«Гірка усмішка над повсякденним життям і стражданням людини у любові і свободи будденості. Усмішка, що межує із співчуттям». Проте романтизм є не тільки іронія над будденістю і самим собою, а й прагнення утвердити щось нове, що вивищується над будденістю. Р. - це не тільки повалення ідолу, а й утвердження ідеалу.
28. Поняття Класичної та неокласичної філософії
Вершиною розвитку європейської класики стає німецька класична філософія (II пол. XVIII - І пол. XIX ст.) - І. Кант, Й. Фіхте, Ф. Шейлінг, Г. Гегель, Л. Фейєрбах. Європейська класична філософія виникає у період утвердження буржуазного суспільства та його цінностей. То був час буржуазних революцій в Європі (Англії, Нідерландах, Франції). З позиції розуму були піддані критиці основи релігії, суспільства, розуміння природи. Це період розвитку науки, тому наука і проблема пізнання (гносеологія, логіка, методологія) складають ядро всієї філософської проблематики.
Головною ідеєю класичної філософії XVII - XIX ст. - стає ідея раціонального панування людини над природою і суспільством. Основною рисою європейської класичної філософії стає раціоналізм як загальноосвітня позиція.
Загальні риси нім. Класики: 1) вона вирішує одну загальну проблему - проблему граничних пізнавальних можливостей людини, що в процесі вирішення стає стає проблемою тотожності мислення і буття. 2) бцв знайдений і проведений єдиний принцип вирішення цієї проблеми - принцип діяльності - активності суб'єкта пізнання, що створював у навколишній реальності свій об'єкт. 3) суб'єкт розглядається як носій активності, об'єкт як частина реальності на яку спрямовано увагусубєкта, промінь активності. 4) принцип активності і пізнавальної самостійності суб'єкта витікає з ідеї саморозвитку як результату такого розв'язання суперечливостей в середині суб'єкта і об'єкта, що приводить до нової якості.
Фейербах відкриває некласичну філ.-ю, як подолання гносеологізму, саме під його впливом сформувалися, основні парадигми: 1) соціоцентризм, 2) волюнтаризм 3)психоаналіз.Класична філ.-я береться у вузькому розумінні і переважно ототожнюється з філ.-єю нового часу або нім. Класичною. Некласичну філ.-ю можна було визначити як підхід до людини, що орієнтований на домінанту особливого над загальним, а проблем людського існування над теоретико- пізнавальними проблемами.
Так визначення некласичної філ.-ї породжкє 2 головних питання: 1) як пояснити існування філ.-ких поглядів подібних марксизму, які почавши з людини й особливого відійшли до поза особистісного і до первинності з загальним? 2) як пояснити факт існування в класичній філ.-ї НЧ містицизм (Якоб Беме) і висунення на перший план проблем людського існування (Блез Паскаль). Некласична філ.-я це підхід до людини, який орієнтується на домінанту особливого над загальним, проблем людського існування над теоретико-пізнавальними проблемами і заснований на ідеї символічності трансцендентного, (трансцендентне - це все те, що виходить за межі нашого повсякденного досвіду).
На відміну від класичної, некласична філ.-я заперечує трансцендентне як особливе буття і розглядає його як символ, що виражає реалії нашої психіки і матеріального життя.