- •1. Філософїя в Житті людини.
- •3. Проблема взаємодії філософії і міфології
- •4. Філософія і релігія, філософія і мистецтво, філософія і наука.
- •5. Філософія, як духовне розв'язання основної суперечності епохи і вихід до трагічних суперечностей людського буття
- •6. Форми вияву філософії у культурі: теоретична філософія, есеїстична філософія, та філософське мистецтво.
- •7. Захід та Схід, як шляхи людського буття у світі та їх специфіка.
- •8. Особливості філософування в Давнійіндії і в Давньому Китаї
- •9. Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара
- •10. Буддизм, як інтегруюча релігійно-філософська система Сходу.
- •11. Давньокитайска філософія
- •12 . Даосизм і конфуціанство
- •13. Загальна характеристика античної філософії
- •14. Класична антична філософія (Сократ, Платон, Арістотель)
- •15. Основні риси епохи еллінізму та її школи
- •16. Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії
- •17. Основні риси філософії Середньовіччя
- •18. Загальна характеристика патристики і схоластики
- •19. Філософія Романського та Германського відродження
- •20. Загальна характеристика філософії Нового Часу. Протистояння емпіризму раціоналізму (Бекон, Декарт).
- •21. Основні проблеми філософії просвітництва.
- •22. Загальна характеристика нкф
- •23. Філософія Канта
- •24. Вчення про абсолютно «я» у Фіхте
- •25. Філософія Шелінга
- •26. Філософія Гегеля. Вчення про абсолютну ідею, Абсолютний Дух і людину.
- •27. Філософія романтизму
- •28. Поняття Класичної та неокласичної філософії
- •29. Філософія Фейєрбаха: Антропологія замість теології. Вчення Фейєрбаха про смерть та безсмертя людини.
- •30. Марксистська філософія
- •31. Категорія «відчуження людини» у молодого Маркса
- •32. Філософія Шопенгауера : воля, страждання, уявлення
- •33. Філософія Ніцше. Ідеї волі до влади Надлюдини.
- •34. Психоаналітична парадигма людського буття.
- •35. Вчення 3. Фрейда: Свідоме та позасвідоме. Поняття витіснення та сублімації.
- •36. К.Г. Юнг: Архетипи колективного позасвідомого
- •37. Е. Фромм : Відчуження та любов
- •38. Витоки і риси укр. Культури
- •39. Філософія. Г. Сковороди. Ідея трьох світів, єдності філософії та життя, сродної праці.
- •40. «Філософія серця» п. Юркевича
- •41. Феномен російської класичної філософії
- •42. Філософське кредо Вол. Соловйова: ідея Боголюдства
- •43. Філософська антропологія XX ст.: м. Шелер та г. Плеснер
- •44. Загальна характеристика філософії екзистенціалізму
- •45. Феномен атеїстичного екзистенціалізму: ж.ПСартр та а.Камю
- •46. Феномен релігійного екзистенціалізму: Ясперс та г.Марсель
- •47. Персоналізм, як філософська течія
- •48. Філософія Бердяєва та Муньє
- •49. Категорія буття у філософії. Специфіка людського буття.
- •50. Буденне буття людини та його категорії. Воля до самозбереження і продовження роду, як основа буденного буття.
- •51. Воля до влади та воля до творчості і пізнання як основи граничного буття людини
- •52. Воля до любові, свободи й толерантності як вихід за межі граничного буття людини.
- •53. Буденне та особистісне спілкування у суспільному житті, суперечність між ними.
- •54. Феномен влади у суспільстві. Воля до влади.
- •55. Культура і цивілізація: Суперечність та її розв'язання.
- •56. Цивілізація: ствердження волі до самозбереження та продовження роду
- •57. Пізнання та творчість, суперечність між ними та її розв'язання. Поняття волі до пізнання і волі до творчості.
- •58. Наука та мистецтво як форми культури.
- •59. Мистецтво як художнє ровз'язання суперечностей людського життя.
- •60. Поняття індивіду, індивідуальності, особістості.
- •61. Концепції особистості у західній філософії (Бердяєв, Муньє, Маслоу, Берн та ін.)
- •62. Особістість як єдність духовного та душевного начала людського буття.
- •63. Особистість та проблема самотності.
- •64. Особистість та стать
- •65. Філософія статі.
- •66. Стратегія взаємодії екзистенційної чоловічності та жіночності у внутрішньому світі особистості.
- •67. Проблема гендерної рівності та гендерного партнерства.
- •68. Любов як актуалізація особистісного начала в людині.
- •69. Концепції любові у західній філософії( Платон, Соловйов, Бердяєв, Фромм)
- •70. Поняття сенсу життя. Сенс життя у різних вимірах людського буття.
- •2. Філософія та світогляд. Буденний, особистісний та філософський світогляд.
25. Філософія Шелінга
За Ш бути романтиком озн. Бути відданим 5 культам: природи, іронії, творч. індивідуальності і геніальності, мистецтва, любові. Найвища системність - система мистецтва. Шеллінг і його муза: феномен Кароліни.
Культ любові для НІ являє собою трансформацію сер.віч. культу служіння прекрасній дамі в ром. Культ поклонінні музі - натхненниці і соратниці. Уособленням цього ідеалу і була Кароліна Шеллінг. Ф-я за Ш, не лише «негативна ф-я», вона необхідна, але недостатня, її завдання пізнати світ за допомогою розуму, але переходячи до рел. Проблематики, Шеллінг схилявся до того, що не Розум, а Воля є початком буття. Ш вважав, що абсолютне можно осягнути, тільки воно і є єдино гідним предметом істинного пізнання. Ш прагнув створити ф-ю, яку він називав світові епохи і намагався розгорнути смисл божественного життя. Йшлося не про людську істоту, а про божественне вічне буття, але за аналогією до розвитку людського буття. Ш по новому розкриває смисл поняття минулого. Еони -світові епохи: *Минуле - це період дозрівання в Божественному розумі, бажання творити. *Сучасне - це світовий процес, що почався з божественного рішення творити. *Майбутнє - може означати завершення історії світу і повне примирення бога створіння. Найважливіша тепер проблема для Ш як знайти лог. Пояснення божественному рішенні творити світ. Якщо нам відкривається смисл творіння, тим самим можемо осягнути смисл призначенні і межі створеної людини. Т.ч. пізнання бога не може бути подане і заряжене негативною раціональною функцією і воно тільки спирається на неї. «позитивна ф-я» Ш, вїдрізііяєтьс
пізнання. Це «умоглядна містика» яка вперше поєднане містичне переживання трансцендентних основ світу, тобто творіння і раціонально мислення, як розуміння сутності світу. Ш вважає, що наповнена умоглядною містикою людина знаходить безмежну свободу бачення бога і розвитку, що підноситься до стихії божественного розвитку.
26. Філософія Гегеля. Вчення про абсолютну ідею, Абсолютний Дух і людину.
Феноменологией Гегель назьівал учение о явленнях знання, о необходимьгх ступенях развития сознания от низшей чувственной достоверности вплоть до вьісшего абсолютного знання. Своє учение о формах развития или явленнях (феноменах) знання он и назьівал «феноменологией духа». Ступени знання как предметьі философского исследования и обьектьі, подлежащие изучению, названьї феноменами духа.Гегель вьіступал против мнения, что наше собственное сознание и его непосредственньїе опьгга известньї нам. Известное вовсе не єсть познанное. Смешение зтих двух понятий єсть самообман, которьш преграждает путь к истине. Кроме того, истина не является отчеканенной монетой, которая дана готовой и может бьіть положена в карман. Формьі или феномени сознания должньї бьіть исследованьї во всей полноте и необходимости их последовательного ряда. Зто єсть подробная история формирования самого сознания в систему науки. Цель сознания єсть воля к знанию или знание.