Характеристика пальтових тканин

Умовне позначення тканини	Вміст складників сировинного складу, %	Переплетення	Товщина, мм (ГОСТ 12023-93)	Густина поверхнева текстильного полотна, г/м2 (ГОСТ 3811-72)	Число ниток по основі / утоку на 100 мм (ГОСТ 3812-72)	Розривальне зусилля по основі / утоку, Н (ГОСТ 3813-72(ИСО 5082-82))	Видовження на момент розірвання по основі / утоку, % (ГОСТ 3813-72)	Жорсткість щодо згинання по основі / утоку, 103 мкН∙см2 (ГОСТ 10550-93)	Коефіцієнт зминальності по основі / утоку (ГОСТ 18117-80)
“Parona”	Вовна - 65 Віс - 20 ПАН - 15	Сатино-ве	1,6	400	285 / 110	460/335	31/36	9663 / 11307	0,27/ 0,26
“Chan-nel”	Вовна – 70 ПАН – 30	Крепове	1,8	370	110 / 110	250/300	48/30	14816 / 35038	0,20/ 0,15
“Lіоnа”	Вовна - 80 ПАН – 20	Саржеве 1/2	1,8	405	160 / 130	295/205	31/45	13581 / 13906	0,24/ 0,24
“Classic”	Вовна – 85 ПАН – 15	Крепове	1,9	380	145 / 115	224/177	24/25	4844 / 7664	0,29/ 0,28
“2210”	Вовна – 80 ПАН – 20	Саржеве 2/2	1,7	390	115 / 135	369/161	51/38	22977 / 10245	0,18/ 0,27

В рамках співробітництва з польською фірмою-виробником прокладкових матеріалів „Camela” для вирішення завдання дослідження впливу структурних характеристик прокладкового матеріалу на рівень якості клейових з’єднань були напрацьовані нові прокладкові матеріали, які відрізнялись поверхневою густиною та видом клейового покриття (табл. 2).

Визначення показників жорсткості щодо згинання здійснювалося на пристрої ПТ–2 (ГОСТ 10550-93) та на удосконаленому нами пристрої для визначення показників жорсткості щодо згинання текстильних матеріалів в умовах температурного впливу (ПВЖЗ) (рис. 1, а). Новизна пристрою захищена патентом України на корисну модель.

Таблиця 2

Характеристика клейових прокладкових матеріалів виробництва фірми „Camela” (Польща)

Артикул	Вміст складників сировинного складу, %	Густина поверхнева текстильного полотна, г/м2 (ГОСТ 3811-72)	Покриття	Товщина, мм (ГОСТ 12023-93)	Маса клейового покриття, г/мІ
45512/XL16	Віс – 30; ПЕ – 70	55±3	ПА пастова точка 46 точок/смІ	0,25±0,01	10,0
45515/XL16	Віс – 30; ПЕ – 70	67±4	ПА пастова точка 46 точок/смІ	0,30±0,01	10,0
45509/XL16	Віс – 30; ПЕ – 70	80±6	ПА пастова точка 46 точок/смІ	0,30±0,01	10,0
45512/XL96	Віс – 30; ПЕ – 70	58±3	ПА порошкова подвійна точка 46 точок/см	0,30±0,01	7 / 8
45516/XL96	Віс – 30; ПЕ – 70	80±4	ПА порошкова подвійна точка 46 точок/см	0,30±0,01	7 / 8
45502/XL96	Віс – 30; ПЕ – 70	100±6	ПА порошкова подвійна точка 46 точок/см	0,35±0,01	7 / 8

Дослідження показників механічних властивостей пальтових матеріалів (Р – розривальне зусилля, Н; е –видовження під час розриву, %) здійснювалось на установці “LabTest 2.05” (Чехія) (рис. 1, б) (похибка виміру ±1%). Динамічні характеристики матеріалів (Е_д – динамічний модуль пружності, МПа, д – декремент затухання) визначалися на установці, створеній за допомогою проф. Кострицького В.В. УДМ-1КБ. Окрім цього в розділі наведені методики виконання процесів вібророзпрасування швів на установці для віброформування деталей одягу.

а)	б)
Рис. 1. Експериментальне устаткування: а) функціональна схема пристрою для визначення показників жорсткості щодо згинання текстильних матеріалів в умовах температурного впливу (ПВЖЗ); б) загальний вид розривальної машини LABTEST 2.05.

Показники механічних властивостей та тактильних відчуттів пальтових тканин, прокладкових матеріалів та пакетів з них визначалися на комплексній установці “Kawabata KES” (рис. 2).

а)	б)	в)
Рис. 2. Загальний вигляд комплексної установки KES-FB: а) KES-FB 1; б) KES-FB 2; в) KES-FB 3

Пакети формувалися за трьома схемами: подовжні напрямки тканини верха та прокладки співпадають (О-О), основа тканини верха суміщається з поперечним напрямком прокладки (О-У), основа тканини верха суміщається з діагональним напрямком прокладки (О-45^о) (рис. 3).

Згідно програми досліджень, дублювання пакетів здійснювалось на установці прохідного типу RPS-L400 фірми „Kannegisser” (ФРН) та лабораторній напівавтоматичній установці для дослідження процесів ВТО з варіюванням параметрів температури та часу пресування.

Статистично-математичне оброблення експериментальних даних проводилось згідно вимогам нормативних документів.

Третій розділ дисертації присвячений дослідженню і доповненню інформаційної бази даних показників механічних та тактильних властивостей пальтових тканин й клейових прокладкових матеріалів.

Для встановлення передумов утворення формостійких деталей одягу визначались механічні властивості моношарів пакетів. Встановлено, що пальтові тканини та прокладкові матеріали характеризуються широким діапазоном значень показників розривального зусилля Р, видовження на момент розриву e, динамічного модуля пружності E_д, декременту затухання d (Р=204ч460 Н, e=24ч51%, Е_д= 2¸20 МПа, d= 0,20¸0,95 – для тканин, Р=85ч135 Н, e=10ч38%, Е_д= 15¸74 МПа, d= 0,15¸0,29 – для клейових матеріалів), що зумовлює певні труднощі при підборі матеріалів у пакети.

Визначення показників жорсткості щодо згинання здійснювалося за двома методами: консольно-безконтактним на приладі ПТ-2 [ГОСТ 10550-93] та консольно-контактним на вдосконаленому пристрої ПВЖЗ для визначення показників жорсткості щодо згинання під впливом температури В=f(T) в діапазоні Т=20ч110°С. Встановлено, що показники ЕІ для тканин верха в 10ч50 разів перевищують показники ЕІ клейових матеріалів, що свідчить про можливий домінуючий вплив пальтових тканин на інтегровані показники жорсткості пакетів.

Вперше досліджено характер зміни показників жорсткості щодо згинання пальтових тканин консольно-контактним методом під впливом температури. Встановлено, що з підвищенням температури в межах 70ч110°С їх жорсткість щодо згинання в напрямках основи, утоку і під кутом 45° зменшується в 2,0ч3,3 рази, що потрібно враховувати при визначенні параметрів тиску на операціях розпрасування швів.

Показово, що отримані за двома методиками показники жорсткості (EI, В) пальтових тканин (рис. 4) при нормальних умовах (Т=20°С) носять ідентичний характер. Отже застосування методики та пристрою ПВЖЗ дозволяє оперативно і інформативно реагувати на зміни в асортименті текстильних матеріалів і враховувати їх при визначенні параметрів розпрасування швів.

Дослідження процесів розпрасування швів пальтових тканин виконувалося на удосконаленому пристрої для віброформування деталей одягу з використанням ефекту електромагнітних хвиль (УВФДО) в рамках реалізації матриці планування експериментів (план В₂). В даному випадку при визначенні параметрів роботи установки орієнтувалися на результати попередніх досліджень. Вхідними факторами були прийняті напруга U=120ч140 В та частота навантаження f=8ч20 Гц, при незмінних параметрах тривалості пропарювання t_пр= 6с та нагрівання. Вихідним фактором був показник кута відновлення в.

Математична обробка результатів експерименту здійснювалась з застосуванням умовно безкоштовної програми “Star”, за допомогою якої були отримані двохфакторні математичні моделі (табл. 3), адекватні досліджувальному процесу за критерієм Кохрена (G_табл=0,43 > G_роз=0,29) та Фішера (Ф_табл=3,23 > Ф_роз=2,5). На основі цих рівнянь побудовані графічні залежності впливу напруги та частоти навантаження на кут відновлення.

Таблиця 3

Математичні моделі залежності кута відновлення в=f(U, f)

Умовне позначення тканини	Двофакторні математичні моделі в кодованому вигляді
“2210”	YО =20,44–9,42 x1-3,21 x2 + 0,56 x12 -0,06 x1 x2+0,06x22; YУ =28,81 -10,04 x1 -3,25 x2+1,06 x12-0,94 x1 x2+0,06x22;
“Liona”	YО =22,81-10,13 x1-3,83 x2+1,94x12 +0,56x22; YУ =27,38–13,6 x1-3,75x2 –1,13 x12- 0,12 x1 x2–1,38x22;
“Parona”	YО =21,56-9,85 x1-2,82 x2+1,19x12 +1,62 x22; YУ =25,14–14,21 x1-4,11 x2 –0,92 x12–1,02x22;
“Classic”	YО =30,46-15,29 x1-4,21 x2+2,40x12 - 0,02 x1 x2+0,50x22; YУ =28,44–14,66 x1-2,25x2 –1,46 x12–0,09x22;
“Channel”	YО =23,11-12,02 x1-2,38 x2+1,04x12 +0,05x22; YУ =17,21–8,6 x1-3,12x2 –0,97 x12–0,08x22;

Визначено, що для більшості тканин рекомендований показник кута відновлення (табл. 4) досягається при нульовому рівні параметрів ВТО (U=130 В, f=14 Гц). В той же час необхідний рівень якості розпрасування швів (в≤10ч20°) при використанні тканин “2210” (по основі) та “Channel” (по утоку) досягається при максимальних значеннях вхідних параметрів, що обумовлено більш високими значеннями показників динамічного модуля пружності та жорсткості.

Таблиця 4