Київський національний університет технологій та дизайну садретдінова наталія василівна

УДК 687.18 : 677.11

Удосконалення процесів дублювання та забезпечення формостійкості деталей одягу із лляних тканин

Спеціальність 05.19.04 – технологія швейних виробів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті технологій та дизайну,

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:	доктор технічних наук, професор Березненко Сергій Миколайович, КНУТД, завідувач кафедри Технології і конструювання швейних виробів
Офіційні опоненти:	заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор Орловський Броніслав Вікентійович, КНУТД, завідувач кафедри Машин легкої промисловості
	кандидат технічних наук Кущевський Микола Олександрович, Хмельницький національний університет, доцент кафедри Технології і конструювання швейних виробів
Провідна установа:	Херсонський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, м. Херсон

Захист відбудеться "24" березня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.102.03 Київського національного університету технологій та дизайну за адресою: 01011, м. Київ - 11, вул. Немировича-Данченка, 2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці КНУТД за адресою:

01011, м. Київ - 11, вул. Немировича-Данченка, 2.

Автореферат розісланий 20.02. 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.т.н., доцент Первая Н.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розширення асортименту конкурентоспроможних швейних виробів можливе за умови застосування екологічно чистих місцевих сировинних ресурсів. Інтерес у цьому плані представляють лляні тканини, тим більше, що лляне волокно, поряд з конопляним, майже єдина щорічно відновлювана вітчизняна натуральна целюлозна сировина. Специфіка традиційного використання лляних тканин для столової й постільної білизни, виробів технічного призначення визначила недостатність даних про їх властивості. Особливі труднощі виникають при доборі матеріалів у пакети, виборі способів і параметрів формозакріплення деталей одягу, забезпеченні експлуатаційної надійності клейових з’єднань, що призводить до значного збільшення обсягу робіт на стадії підготовки виробництва. Тому виробництво одягу із лляної сировини на сьогоднішній день обмежене. У зв’язку з цим виникає необхідність у дослідженні умов забезпечення якості та формостійкості високоякісних клейових з’єднань на основі використання льономістких матеріалів, а також створення методів оцінки і прогнозування формостійкості деталей одягу із лляних тканин на стадіях проектування та виготовлення одягу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до наукових напрямків: “Теоретичні основи первинної переробки льону та коноплі для виготовлення екологічно чистих товарів народного вжитку” (1999-2001 рр.), номер державної реєстрації 0100U006500; “Створення екологічно чистих матеріалів нового покоління з довгостроковою бактерицидною дією” (2002-2004 рр.), номер державної реєстрації 0102U001414, що входять до координаційного плану “Теоретичні та практичні основи створення ресурсозберігаючих, екологічно-чистих технологій виготовлення товарів широкого вжитку на основі використання сировинних ресурсів України”.

Мета та задачі дослідження. Мета роботи полягає в удосконаленні процесів дублювання деталей швейних виробів із льономістких тканин, прогнозуванні формостійкості і забезпеченні якості готового одягу із лляних тканин з урахуванням умов експлуатації. Для досягнення поставленої мети в дисертації були вирішені та виносяться на захист наступні задачі досліджень:

• визначення методів та удосконалення засобів процесів дублювання льономістких матеріалів, оцінки їх механічних і в’язкопружних властивостей;

• обґрунтування вибору об’єкту та предмету досліджень;

• встановлення передумов утворення формостійких клейових з’єднань на основі експериментально отриманих показників механічних та в’язкопружних властивостей компонентів пакетів;

• розробка графоаналітичних та чисельних моделей технологічного процесу дублювання лляних тканин; визначення області раціональних параметрів дублювання льономістких тканин із врахуванням комплексного впливу виду дублюючого обладнання, параметрів дублювання та структурних характеристик тканин верха і прокладкових матеріалів на показники якості клейового з’єднання;

• обґрунтування умов отримання стійких до впливу експлуатаційних факторів (прання, волога чистка) клейових з’єднань на основі механічних та в’язкопружних випробувань пакетів, отриманих при різному взаєморозміщенні моношарів;

• комплексна оцінка формостійкості льономістких тканин та пакетів;

• створення методу оцінки формостійкості одягу із льономістких тканин.

Об'єкт дослідження. Удосконалення технологічних процесів дублювання деталей швейних виробів із лляних тканин.

Предмет дослідження. Формостійкість одягу із лляних тканин.

Методи дослідження. При вирішенні поставлених задач керувалися комплексним підходом до оцінки особливостей підбору матеріалів в пакети, формування в’язкопружних властивостей пакетів в процесі дублювання з урахуванням експлуатаційних навантажень. Для вивчення цих показників застосовано теоретичні і експериментальні методи, зокрема: інструментальні методи визначення механічних та реологічних властивостей тканин та дубльованих пакетів; метод математичного планування експерименту; статистичний метод обробки результатів експерименту; методи регресійного і кореляційного аналізів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні закономірностей технологічних процесів дублювання та забезпечення формостійкості деталей одягу з використанням структурних, механічних та реологічних характеристик льономістких тканин та пакетів на їх основі. При цьому:

• на основі результатів досліджень технологічних процесів дублювання льономістких тканин на пресі і установці прохідного типу розроблено графоаналітичні моделі, за допомогою яких встановлена пріоритетність впливу температури, тиску та часу на показники якості клейового з’єднання, а також визначена раціональну область параметрів дублювання деталей одягу для даної групи тканин;

• для широкого асортименту льономістких тканин, клейових прокладкових матеріалів та пакетів на їх основі визначені структурні, механічні і реологічні характеристики, що дало змогу виявити вплив технологічних та експлуатаційних факторів на еволюцію властивостей одягу із льономістких матеріалів в процесі виготовлення та експлуатації;

• на основі розроблених графічних моделей анізотропії незминальності, жорсткості та модуля пружності запропоновано раціональний метод підвищення формостійкості лляних тканин без хімічного втручання в їх структуру, який дозволив обґрунтовано підходити до вибору форми і раціонального напрямку розкрою деталей виробів із лляних тканин;

• визначена залежність між масою клейового покриття прокладки та розшаровувальним зусиллям, що дозволило вперше визначити раціональну область дублювання льономістких тканин прокладковими матеріалами з різною масою клейового покриття;

• на основі мікроскопічних досліджень встановлено, що для даного асортименту тканин та прокладок адгезійна міцність на межі дубльованих поверхонь забезпечується вплавленням волокон тканини верха в розплав клейової компоненти;

• визначено умови формування стійких до впливу експлуатаційних навантажень багатошарових конструкцій при різному взаєморозміщенні осей пружної симетрії, що дозволило вперше визначити вплив вологої чистки на механіко-технологічні та реологічні показники дубльованих деталей швейних виробів із льономістких матеріалів;

• на основі результатів кореляційного аналізу показників формостійкості льономістких тканин та пакетів встановлено тісний зв’язок між динамічним модулем пружності та іншими показниками і запропоновано метод експрес-оцінки формостійкості виробів із льономістких тканин.

Практичне значення отриманих результатів:

• отримані аналітичні залежності дозволили спрогнозувати якість клейового з’єднання при використанні прокладкових матеріалів з різною масою клейового покриття вже на етапі проектування виробу, що виявило переваги прокладкових матеріалів із подвійною точкою;

• визначено раціональні параметри дублювання лляних тканин на пресах та установках прохідного типу, які дозволяють варіативно вирішувати питання забезпечення необхідного рівня якості в процесах виготовлення одягу із льономістких матеріалів на швейних підприємствах;

• обґрунтовано вибір варіантів дублювання льономістких тканин за схемами основа-основа, основа-уток, основа-45^о з позицій забезпечення раціональної жорсткості та пружності пакетів, на основі чого розроблено практичні рекомендації щодо застосування вказаних напрямків дублювання для забезпечення формостійкості окремих ділянок деталей одягу;

• встановлено ефективність використання екологічно безпечного методу вологої чистки для догляду за виробами із льономістких тканин, особливо дитячого асортименту, в порівнянні з пранням та хімочищенням;

• розроблено метод експрес-оцінки формостійкості на основі динамічного модуля пружності;

• наукові положення і висновки дисертації успішно використовувались і використовуються при визначенні раціональних режимів дублювання, проектуванні одягу та виконанні дублювання деталей із льономістких костюмних тканин на швейних підприємствах ТОВ “Аполло” (м. Київ), АТ “Стиль” (м. Луганськ), фірмі “Nota Bene”, яка є представником прокладкових матеріалів “Hänsel-Textil” (ФРН) в Україні, та використовуються в навчальному процесі КНУТД при вивченні дисциплін: „Технологія швейних виробів”, „Новітні технології виготовлення одягу” за спеціальністю 8.091801–швейні вироби.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно виконала усі експериментальні і теоретичні дослідження, здійснила планування експерименту та математичну обробку отриманих даних, проаналізувала і узагальнила результати, підготувала дисертаційну роботу.

В наукових працях „Дослідження особливостей дублювання на прикладі льономістких тканин”, „Analyse des Unterschiedes zwischen den Fixierkonditionen der Platten– und Durchlaufpresse am Beispiel von Oberbekleidung aus Leinen”, „Нові підходи в підвищенні формостійкості виробів із льономістких тканин”, „Вплив вологих чисток на якість клейового з’єднання” здобувачеві належать основні ідеї робіт, виконання експериментальних та теоретичних досліджень, трактування результатів та формулювання висновків і рекомендацій. В статті „Дослідження процесів дублювання деталей одягу із льономістких матеріалів із застосуванням клейових матеріалів фірми “Camela”” здобувачем проаналізовані результати досліджень, виконаних за участю співавторів, розроблені графоаналітичні моделі, зроблені висновки та рекомендації. Патентна робота та виготовлення промислового зразка належать здобувачеві. Тези доповідей висвітлюють результати наукових досліджень, проведених безпосередньо здобувачем в рамках виконання дисертаційної роботи, за виключенням робіт „Особливості виготовлення змішаної лляної пряжі з використанням котонізованого коротковолокнистого льону” та „Проблеми підвищення формостійкості деталей одягу із трикотажних матеріалів”, де внесок здобувача обмежується отриманням експериментальних даних. Підготовка до публікації усіх зазначених наукових робіт належать здобувачеві особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи доповідалися та обговорювались на наукових конференціях молодих вчених та професорсько-викладацького складу КДУТД (1999; 2000; 2003; 2004 рр.); Міжнародній українсько-польській науковій конференції “Сучасні технології виробництва в розвитку економічної інтеграції та підприємництва”(ТУП, 2003); Всеукраїнській науково-технічній конференції “Новітні технології, матеріали та дизайн в легкій промисловості” (Хмельницький, ТУП, 2003); міжкафедральному науковому семінарі КНУТД (Київ, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових статей у фахових журналах, рекомендованих ВАК України, з них 1 без співавторів, та 1 стаття в зарубіжному виданні (ФРН); 1 патент України; 8 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації. Дисертація подана на 176 сторінках і складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і 5 додатків. Робота містить 30 таблиць, 68 рисунків, список використаних джерел охоплює 219 найменувань. Обсяг основної частини дисертації складає 130 сторінок.