Виробнича санітарія вступ
В ст.43 Конституції України сказано: „Кожен має право на належні, безпечні й здорові умови праці”. Це ключове положення визначає суть законів України та інших нормативних актів в галузі охорони праці.
Забезпечення належних умов трудової діяльності в нашій країні потребує докорінної зміни ставлення всього суспільства до питань, пов'язаних з безпекою праці, виробничою санітарією, гігієною та фізіологією праці. Від вирішення цих питань залежить життя та здоров'я людей у процесі їх трудової діяльності.
В системі законодавства в галузі виробничої санітарії, гігієни та фізіології праці ключове місце займає Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Положення, що мають пряме відношення до захисту здоров'я працюючих найбільш повно висвітлені в ст.7 цього закону - «Обов'язки підприємств, установ та організацій». Ця стаття передбачає розробку та здійснення адміністрацією підприємств санітарних та протиепідемічних заходів; здійснення в необхідних випадках лабораторного контролю за дотриманням вимог санітарних норм стосовно рівнів шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища; інформування органів та установ державної санепідеміологічної служби при надзвичайних подіях та ситуаціях, які становлять небезпеку для здоров'я населення; відшкодування в установленому порядку працівникам і громадянам збитків, яких завдано їх здоров'ю в результаті порушення санітарного законодавства.
Відповідно до вищезазначеного Закону забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя працюючих досягається наступними основними заходами:
санітарно-гігієнічною регламентацією небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища;
ліцензуванням видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпекою для здоров'я людей;
включенням вимог безпеки в державні стандарти та іншу нормативно-технічну документацію;
державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих промислових об'єктів і обумовлених ними небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища на відповідність вимогам санітарних норм та правил;
пред'явленням гігієнічно обґрунтованих вимог до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання як нових, так і діючих засобів виробництва та технологій;
обов'язковими медичними оглядами працюючих певних категорій.
В Україні існує достатньо широка законодавча база в галузі виробничої санітарії, гігієни та фізіології праці. Крім вищезгаданого Закону, це , в першу чергу, такі нормативно правові акти, як „Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”, діючі санітарні норми та правила щодо обмеження негативного впливу на людину окремих небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та виробничого процесу („Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”, „Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань” та ін.), а також постанови та положення, затверджені Міністерством охорони здоров'я України („Положення про медичний огляд працівників певних категорій”, „Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх”, та ін.).
Виходячи з того, що в житті, а тим більше у виробничому процесі, абсолютної безпеки не існує, нерозумно було б вимагати від реального виробництва повного викорінення травматизму, виключення можливості будь-якого захворювання. Але реальним і розумним є ставити питання про зведення до мінімуму впливу об'єктивно існуючих виробничих небезпек.
На досягнення цієї мети і спрямована така складова охорони праці, як виробнича санітарія.
Розділ
1.
ОСНОВНІ
ПОНЯТТЯ, ТЕРМІНИ