51. Роботодавець не повинен допускати до роботи працівників без встановлених нормами засобів індивідуального захисту, а також в:

а) несправному спеціальному одязі та несправному спеціальному взутті та інших засобах індивідуального захисту;

б) несправному, невідремонтованому, забрудненому спеціальному одязі і спеціальному взутті та інших засобах індивідуального захисту;

в) несправному або невідремонтованому спеціальному одязі і спеціальному взутті та інших засобах індивідуального захисту;

г) забрудненому спеціальному одязі і спеціальному взутті та інших засобах індивідуального захисту.

52. Трудові спори з питань видачі і користування спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту розглядаються:

а) комісіями по трудових спорах;

б) роботодавцем;

в) начальниками підрозділів;

г) трудовими колективами;

д) комісіями з питань охорони праці.

53. На державному рівні стимулювання охорони праці регулюються законодавчими актами і перед усім:

а) Законом “Про охорону праці”;

б) Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";

в) Законом “Про охорону праці” та Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";

г) Законом “Про охорону праці” та Кодексом законів про працю.

54. Дані обліку показників стану умов праці на підприємстві за формою № 1-пв подаються у встановленому порядку до:

а) обласного (районного, міського) органу державної статистики за його вказівкою;

б) органу, якому підпорядковане підприємство;

в) місцевої державної адміністрації;

г) обласного (районного, міського) органу державної статистики за його вказівкою, а також до органу, якому підпорядковане підприємство, а за його відсутності – до місцевої державної адміністрації;

д) органу, якому підпорядковане підприємство, а за його відсутності – до місцевої державної адміністрації.

55. Аналіз і оцінка стану умов та безпеки праці це обов’язкова складова:

а) роботи керівництва підприємства щодо планування відповідних заходів з охорони праці;

б) роботи керівництва адміністративно-територіальної одиниці щодо планування відповідних заходів з охорони праці;

в) роботи керівництва галузі щодо планування відповідних заходів з охорони праці;

г) роботи керівництва адміністративно-територіальної одиниці, галузі та підприємства щодо планування відповідних заходів з охорони праці.

д) роботи керівництва підприємства та галузі щодо планування відповідних заходів з охорони праці.

56. Відповідно до існуючого законодавства в галузі охорони праці для об'єктивної оцінки умов праці в обов’язковому порядку проводиться:

а) паспортизація виробництв;

б) атестація робочих місць;

в) паспортизація виробництв та атестація робочих місць;

г) паспортизація виробництв, атестація та сертифікація робочих місць;

57. Гігієнічна класифікація праці базується на принципі (..........................) залежно від фактично визначених рівнів небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу в порівнянні з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами, а також з урахуванням можливого їх шкідливого впливу на стан здоров’я працюючих .

а) комплексної оцінки умов праці;

б) диференціації умов праці;

в) інтегральної оцінки умов праці;

г) конкретизації умов праці.

58. Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці діляться на :

а) 2 класи – це оптимальні та допустимі;

б) 2 класи – це допустимі та небезпечні;

в) 3 класи – це оптимальні, допустимі та шкідливі;

г) 4 класи – це оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні);

д) 5 класів – це оптимальні, допустимі, шкідливі, небезпечні та екстремальні;

59. Атестація робочих місць за умовами праці проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації чи установі в строки, що передбачені колективним договором, але не рідше:

а) одного разу на рік;

б) одного разу на два роки;

в) одного разу на три роки;

г) одного разу на чотири роки;

д) одного разу на п’ять років.

60. До основних форм контролю за станом охорони праці та функціонування СУОП на підприємстві, в рамках внутрішнього контролю, відносяться:

а) контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства, та адміністративно-громадський багатоступеневий контроль;

б) контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства, та оперативний контроль;

в) оперативний контроль та адміністративно-громадський багатоступеневий контроль;

г) контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства; оперативний контроль; адміністративно-громадський багатоступеневий контроль.

61. На підприємствах крім внутрішнього контролю стану охорони праці та функціонування СУОП також здійснюється:

а) відомчий контроль;

б) регіональний контроль;

в) відомчий контроль та комплексні і цільові перевірки;

г) відомчий та регіональний контроль, аудиторські перевірки;

д) відомчий та регіональний контроль, комплексні, цільові та аудиторські перевірки.

62. Витрати пов'язані з охороною праці на підприємстві за їхньою доцільністю можна поділити на:

а) доцільні та частково доцільні;

б) доцільні і недоцільні витрати;

в) обов’язкові, частково доцільні і недоцільні витрати;

г) доцільні, частково доцільні і недоцільні витрати.

63. Нещасні випадки поділяють:

а) за кількістю потерпілих;

б) за ступенем тяжкості ушкодження здоров'я;

в) за зв‘язком з виробництвом;

г) за кількістю потерпілих та за ступенем тяжкості ушкодження здоров'я;

д) за кількістю потерпілих, за ступенем тяжкості ушкодження здоров'я та за зв‘язком з виробництвом.

64. Про нещасні випадки, що не пов‘язані з виробництвом, складається акт за формою:

а) Н-5;

б) НПВ;

в) П-4;

г) Н-2;

д) Н-9.

65. Первинними документами, що несуть повну інформацію про кожне професійне захворювання, є карти обліку професійних захворювань за формою:

а) П-3;

б) П-4;

в) П-5;

г) Н-2;

д) Н-9.

66. За своїми наслідками аварії поділяються на:

а) дві категорії;

б) три категорії;

в) чотири категорії;

г) п’ять категорій.

67. Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НПВ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом (...........) на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий.

а) 5 років;

б) 10 років;

в) 25 років;

г) 45 років;

д) 50 років.

68. Відповідні дані для проведення статистичного методу аналізу виробничого травматизму на підприємстві містяться в:

а) актах за формою Н-1 і в звітах за формою № 7-ТНВ;

б) актах за формою НПВ і в звітах за формою № 7-ТНВ;

в) актах за формою Н-1, НПВ і в звітах за формою № 7-ТНВ;

г) актах за формою Н-2 і в звітах за формою № 7-ТНВ;

д) актах за формою Н-9 і в звітах за формою № 1-ПВ.

69. Кожний елемент СУОП слід включати до перевірки на предмет ефек­тивності його дії у загальній СУОП підприємства не рідше:

а) одного разу на півроку;

б) одного разу на рік;

в) одного разу на два роки;

г) одного разу на три роки;

д) одного разу на п’ять років.

70. Для більш змістовної оцінки відповідей з аудиту їх результати запису­ються в графи опитувального листа:

а) за двохбальною системою;

б) за трибальною системою;

в) за чотирьохбальною системою;

г) за п’ятибальною системою.