4. Визначення ефективності заходів і засобів щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності

У загальному вигляді показник ефективності витрат підприємства на заходи з охорони праці (Е) визначається відношенням величини річної економії від поліпшення умов та безпеки праці до суми вкладень підприємства в заходи з охорони праці, тобто:

, (3.1)

де: - річна економія (економічний ефект) від поліпшення умов і безпеки праці на підприємстві (прибуток чи зменшення збитків);

В - загальні вкладення підприємства в заходи з охорони праці ( ).

Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці передбачає врахування двох альтернативних класифікацій економії від поліпшення умов та безпеки праці:

• за економічними показниками, обов'язковими для обліку та звітності;

• за показниками, що базуються на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний час (зменшення травматизму, захворюваності, розміру пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах, скорочення плинності кадрів тощо).

Річна економія від поліпшення умов та безпеки праці на підприємстві за економічними показниками, обов'язковими для обліку та звітності ( ) визначається за формулою

, (3.2)

де: - суми додаткових до страхових витрат на відшкодування потерпілим втрати їх працездатності внаслідок отриманих на виробництві травм і професійних захворювань;

- суми витрат на пільги і компенсації за незадовільні умови праці;

- суми витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві;

- суми штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві;

Д, П - індекси, що показують значення наведених витрат відповідно "до" й "після" впровадження заходів щодо поліпшення умов та безпеки праці.

Класифікацію річної економії підприємства від поліпшення умов та безпеки праці за показниками, що базуються на зіставленні основних соціально-економічних результатів поліпшення умов праці, можна представити у вигляді, наведеному в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Структура річної економії підприємства від поліпшення умов та безпеки праці

Найменування групи показників економії	Складові річної економії
Економія від зменшення професійної захворюваності	- заробітна плата; - зниження собівартості продукції; - зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зменшення випадків травматизму	- заробітна плата; - зниження собівартості продукції; - зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зниження плинності кадрів	- зниження собівартості продукції; - збільшення прибутку; - витрати на підготовку кадрів
Економія від скорочення пільг і компенсацій за роботу в небезпечних і шкідливих умовах	- заробітна плата; - витрати на лікувально-профілактичне харчування; - витрати на безкоштовне надання молока чи інших рівноцінних харчових продуктів

Розрахунок економії за показниками, що базуються на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний час (рівня травматизму, захворюваності, розміру пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах, скорочення плинності кадрів тощо) здійснюється за наступною схемою:

1. Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за визначений час ( ) визначається за формулою:

, (3.3)

де: - кількість днів непрацездатності через хвороби або травми на 100 працюючих відповідно до і після впровадження заходів;

- річна загальна середньооблікова чисельність працівників, чол.

2. Річна економія зарплати за рахунок підвищення продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму ( ):

, (3.4)

де: - середньорічна заробітна плата одного працівника разом з відрахуваннями на соцстрахування;

- середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;

- підвищення (збільшення) продуктивності праці.

3. Підвищення продуктивності праці ( ) визначається за формулою:

, (3.5)

де: - вартість виготовленої товарної продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу;

- вартість річної товарної продукції підприємства.

4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно постійних витрат ( ):

, (3.6)

де: У- умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

5. Економія за рахунок зменшення виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності ( ):

, (3.7)

де: - середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності ( ) визначається за формулою:

, (3.8)

де: - складові розраховані за формулами (3.4), (3.6), (3.7) за рівнем захворюваності.

7. Аналогічно можна визначити річну економію за рахунок зниження рівня травматизму ( ):

, (3.9)

де: - відповідно складові економії по травматизму, розраховані за формулами (3.4), (3.6), (3.7).

8. При необхідності розрахунку економії від зменшення плинності кадрів замість формули (3.3) використовується залежність:

, (3.10)

де: - зменшення рівня плинності кадрів;

- кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до i після впровадження комплексу працеохоронних заходів;

- середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше.

Економія за формулою (3.4) не розраховується, тобто в схемі розрахунку економії витрат від зменшення плинності кадрів використову­ється залежність (3.6), а також (3.8) чи (3.12), у яких:

. (3.11)

9. Розрахунок економії від зменшення пільг i компенсацій за роботу в незадовільних умовах у зв'язку із скороченням чи повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки i скороченого робочого дня виконується по кожному з перерахованих видів пільг шляхом співставлення відповідних даних (кількість працівників, що користуються пільгами, мають підвищений розмір середньорічної чи середньогодинної заробітної плати тощо) у базовому i планованому періодах як наведено нижче (пп. 10-14).

10. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скасуванням ско­роченого робочого дня ( ):

, (3.12)

де: - середня оплата однієї години роботи працівника;

- кількість робочих днів (змін) на одного працівника в рік;

- кількість працівників, що мають право на скорочений робочий день відповідно до i після впровадження заходів щодо поліпшення умов працi;

- кількість годин, на які скорочено робочий день через незадовільні умови праці відповідно до i після запровадження відповідних заходів.

11. Економія фонду заробітної плати у зв'язку із скороченням чи повним скасуванням додаткової відпустки ( ):

Е_ДВ = З_Д (Ч'_ДВ Д'_В - Ч''_ДВ Д''_В), (3.13)

де: - середньоденна оплата праці одного працівника;

- чисельність працівників, що мають право на додаткову відпустку до i після впровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

- середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на неї право до i після впровадження заходів.

12. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу у важких, шкідливих, особливо важких I особливо шкідливих умовах праці :

, (3.14)

де: - ефективний фонд робочого часу;

- середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті праці за роботу в незадовільних умовах;

- середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за роботу в незадовільних умовах;

- чисельність працівників (при відрядній оплаті), що працюють у незадовільних умовах, відповідно, до i після впровадження працеохоронних заходів;

Ч'_П, Ч''_П - чисельність працівників (за погодинної оплати), що працюють у незадовільних умовах праці, відповідно, до i після впровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

13. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівни­ків, що мають право на лікувально-профілактичне харчування ( ):

, (3.15)

де: - денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника;

- кількість днів, коли надається лікувально-профілактичне харчування відповідно до i після впровадження заходів;

- кількість працівників, що мають право на лікувально-профілак­тичне харчування відповідно до i після впровадження заходів.

14. Економія витрат у зв'язку із скороченням кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або рівноцінних харчових продуктів ( ) розраховується аналогічно розрахунку економії витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, що мають право на лікувально-профілактичне харчування ( ).

15. Загальна (річна) економія витрат на пільги i компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах( ):

. (3.16)

16. Річна економія підприємства від поліпшення умов i безпеки праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціально-економічних результатів працеохоронної діяльності на підприємстві ( ), є сумою складових, визначених за формулами (3.8), (3.9) i (3.15):

. (3.17)

Визначивши річну економію від поліпшення умов та безпеки праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціально-економічних результатів працеохоронної діяльності на підприємстві ( ), за формулою (3.1) знаходимо ефективність витрат на охорону праці (Е).