5. Основні процедури контент-аналізу.

1. Визначення категорій контент-аналізу.

Основ­ним в контент-аналізі являється вибір категорій. Вони утворюють зв'язок між цілями дослідження і його результатами

Перш, ніж безпосередньо аналізувати текст документа, дослідник визначає категорії аналізу, тобто ключові поняття (смислові одиниці), які є в тексті й відповідні тим дефініціям та їх емпіричними індикаторами, які зафіксовані в програмі дослідження.

. Якщо за категорії аналізу будуть прийняті занадто загальні (абстрактні) поняття, то це обумовить поверховість аналізу тексту, не дозволить заглибитися в його зміст.

золоту середину і намагатися досягти того, щоб категорії аналізу були:

• доречними, тобто відповідали вирішенню дослідницьких завдань;

• вичерпними, тобто досить повно відбивали зміст основних понять дослідження;

• взаємовиключальними (один і той же зміст не має входити в різні категорії в однаковому обсязі);

• надійними, тобто такими, які не викликали б розбіжностей між дослідниками з приводу того, що слід відносити до тієї чи іншої категорії в процесі аналізу документа.

2. Виявлення одиниць аналізу, якими можуть бути:

а) поняття, виражені в окремих термінах;

б) теми, виражені в цілих смислових абзацах, частинах текстів, статтях, радіопередачах;

в) імена, прізвища людей;

г) події, факти тощо;

д) зміст апеляцій до потенційного адресату.

За одиницю аналізу може бути прийнято:

а) слово, б) речення, в) тема, г) ідея, д) автор, е) персонаж, ж) соціальна ситуація, з) частину тексту, об'єднану тим, що відповідає змісту категорії аналізу.

Іноді, точніше, коли контент-аналіз виступає єдиним методом аналізу інформації, оперують не однією, а відразу декількома одиницями аналізу.

3. Виділення одиниць рахування.

Одиниці рахування можуть збігатися або не збігатися з одиницями аналізу.

У 1-му випадку процедура зводиться до підрахунку частоти згадування виділеній одиниці аналізу,

По 2-му - дослідник на основі аналізованого матеріалу і здорового глузду сам висуває одиниці рахування, якими можуть бути:

а) фізична протяжність текстів;

б) площа тексту, заповнена смисловим одиницями;

в) число строк (абзаців, знаків, колонок тексту);

г) тривалість трансляції по радіо чи ТБ;

д) метраж плівки при аудіо-та відеозаписи,

е) кількість малюнків з певним змістом, сюжетом і пр.

.4 Процедура підрахунку, в загальному вигляді подібна зі стандартними прийомами класифікації по виділеним угрупованням.

Застосовується складання спеціальних таблиць, застосування комп'ютерних програм, спеціальних формул

4. Завершальною стадією дослідження є інтерпретація його результатів.

6. Дослідницькі інструменти контент-аналізу.

Проведення контент-аналізу вимагає попередньої розробки ряду дослідницьких інструментів. З них обов'язковими є:

1. класифікатор контент-аналізу,

2. протокол контент-аналізу, який має другу позначення - бланк контент-аналізу,

3. інструкція досліднику, безпосередньо займається реєстрацією та кодуванням одиниць рахунку,

4. каталог (список) проаналізованих документів.

Класифікатором контент-аналізу називається загальна таблиця, в яку зведені всі категорії (і підкатегорії) аналізу і одиниці аналізу. Її основне призначення - гранично чітко зафіксувати те, в яких одиницях виражається кожна категорія, що використовується в дослідженні. Класифікатор можна уподібнити соціологічної анкеті, де категорії аналізу відіграють роль питань, а одиниці аналізу - відповідей. Він є основним методичним документом контент-аналізу, зумовлюють зміст усіх інших інструментів цього методу.

Протокол (бланк) контент-аналізу містить: по-перше, відомості про документ (його автора, час видання, обсяг тощо), по-друге, підсумки його аналізу (кількість випадків вживання в ньому певних одиниць аналізу та висновки стосовно категорій аналізу, що випливають звідси). Протоколи заповнюються, як правило, у закодованому вигляді, але не заради збереження таємниці підсумків контент-аналізу, а виходячи з бажаності на одному аркуші паперу вмістити всю інформацію про документ, щоб зручніше було зіставляти один з одним підсумки аналізу різних документів. Якщо в дослідженні здійснюється контент-аналіз малого числа документів, то можна обійтися без кодування і заповнювати ці протоколи у відкрито-змістовному вигляді.

Формалізованість контент-аналізу та складність його інструментарію часто відштовхують початківців дослідників від використання даного методу. Тим самим вони збіднюють своє дослідження, знижують його еврістичність.