19. Назвіть групи окремих показників ефективності іар.

Застосовувані на практиці часткові показники ефективності можна розділити на наступні групи:

• Показники відносної корисності, що відбивають корисність розглянутої системи (інформаційно-аналітичної служби) у рішенні завдань вищестоящою системою;

• Показники призначення, які визначають якість рішення даною системою поставлених завдань;

• Показники умов функціонування.

Показники відносної корисності. У цьому випадку система, що оцінюється, розглядається як елемент системи більш високого порядку, а її корисність по збору, обробці, аналізу та синтезу інформації визначається внеском, що вона вносить у досягнення цілей вищестоящої системи. Внесок може оцінюватися відношенням кількості інформаційно-аналітичних документів, що постачаються тією або іншою службою, до загальної кількості документів підготовленими всіма структурними одиницями, що займаються інформаційно-аналітичним забезпеченням того або іншого органа управління. Також, внесок може оцінюватися по кількості документів, реалізованих у ті або інші інстанції (президент, кабінет міністрів тощо).

Показники призначення дозволяють судити про відповідність інформаційно-аналітичної служби своєму цільовому призначенню й функціональним обов'язкам. Вони характеризують або достовірність, або повноту, або своєчасність рішення загальних і часткових інформаційно-аналітичних завдань. Подання інформаційно-аналітичного процесу у вигляді сукупності часткових процесів (пошуку, класифікації, аналізу тощо) дозволяє оцінити ефективність рішення будь-якого інформаційно-аналітичного завдання через ефективність рішення часткових завдань збору, обробки, аналізу, синтезу, доставки, управління.

У той же час, найважливішою властивістю кожної конкретної інформаційно-аналітичної служби є її продуктивність, тобто здатність обробити весь потік документів, що надходить від обраних джерел, у масштабі часу близькому до реального і підготувати відповідні інформаційно-аналітичні документи. Природно, що тут мається на увазі оцінка можливостей інформаційно-аналітичної служби з позицій теорії масового обслуговування. Показниками ефективності тут можуть служити час обробки вхідних і час підготовки вихідних документів тощо.

При виборі показників призначення необхідно перевіряти їх на істотність, під якою розуміється ступінь впливу на корисність системи. Показники призначення, що не впливають на показники корисності, треба віднести до несуттєвих, і можна опустити.

Показники умов функціонування характеризують ступінь забезпечення функціонування систем або умов їхньої роботи. Показниками ефективності, що входять у дану групу, можуть бути надійність, мобільність, захищеність, відновлюваність, адаптивність тощо.

Як приклад розглянемо показник надійності. Загальна надійність - стійкість будь-якої людино-машинної системи (у тому числі й інформаційно-аналітичної служби) визначається надійністю технічних засобів і особового складу. Вона характеризує здатність служби вирішувати поставлені перед нею завдання з урахуванням виходу з ладу технічних засобів. Якщо охарактеризувати надійність служби як імовірність рішення поставленого завдання і припустити, що надійність технічних засобів і сил незалежні, то ця ймовірність буде дорівнює добутку ймовірностей рішення завдання технічними засобами й обслуговуючим персоналом.

Очевидно, що надійність особового складу визначається його професійною, моральною й фізичною підготовкою, свідомістю й вихованням.

Надійність технічних засобів визначається такими властивостями, як ресурс, термін експлуатації, безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність тощо. Надійність, як показник функціонування тієї або іншої системи, залежить від способу організації застосування технічних засобів і комплексів (нерезервована система, резервована система, система з відновленням). Саме, раціональне резервування (ненадійних елементів) значною мірою дозволяє забезпечити необхідну надійність навіть в умовах використання недостатньо надійних елементів. Однак не тільки резервування дозволяє істотно підвищити надійність системи і її елементів. Важливе місце в підвищенні надійності займає, також, правильна експлуатація й обслуговування технічних засобів.

Узагальнений показник ефективності інформаційно-аналітичної служби можна сформулювати як здатність збирати та аналізувати інформацію і синтезувати необхідні відомості в такій кількості й з такою повнотою й вірогідністю, щоб можна було прийняти оптимальне рішення за припустимий час.

З огляду на розмаїтість інформаційно-аналітичних завдань, а також складність одержання аналітичного вираження для узагальненого показника ефективності, доцільно робити оцінку ефективності ІАР за частковими показниками.