
- •1.Виникнення економічної теорії та її місце в системі економічних наук
- •2.Предмет економічної теорії
- •3.Продуктивні сили та виробничі відносини
- •4.Економічні закони та категорії і їх класифікація
- •5. Методи пізнання економічної дійсності
- •10. Піраміда потреб а.Маслоу.
- •11.Економічні інтереси, їх структура і роль…..
- •12. Інтереси як прояв характеру виробничих відносин
- •13.Формування мотивації розвитку суспільного виробництва, його рушійні сили
- •14. Робоча сила як особистий фактор виробництва. Засоби виробництва як речовий фактор; їх взаємодія та результати суспільного виробництва.
- •15. Фактори суспільного виробництва і їх значення.
- •16. Сукупний суспільний продукт і його форми
- •Кінцевий продукт і його розрахунок
- •Валовий національний продукт
- •19. Методи розрахунку внп (ввп)
- •20. Номінальний та реальний внп (ввп)
- •21. Дефлятор
- •22. Національний дохід і національне багатство.
- •23. Валовий внутрішній продукт
- •24. Ефекти́вність суспі́льного виробництва та її показники
- •25. Відтворення як характеристики динаміки суспільного виробництва
- •26. Просте і розширене відтворення
- •27. Типи економічного зростання
- •28. Основні форми економічного зростання
- •29. Економічні типи господарювання
- •31. Товарний тип господарства. Виникнення і сутність товарного господарства.
- •32. Товар і його властивості
- •33. Форми власності та історичний процес їх еволюції
- •34. Суть і функції грошей
- •35. Закон обігу грошей
- •36. Інфляція: суть, причини і форми прояву.
- •37. Основні типи інфляції в залежності від темпів.
- •38. Методи боротьби з інфляцією.
- •39. Закон вартості, його роль і механізм дії в товарному виробництві.
- •40. Суть капіталу. Постійний, змінний, основний, оборотний капітал
- •41. Капітал(фонди) підприємства
- •42. Кругообіг капіталу і його функціональні форми
- •Три стадії руху капіталу
- •Функціональні форми капіталу
- •43. Оборот (фондів) капіталу
- •44. Активна і пасивна частина основного капіталу (фондів)
- •45. Фізичне і моральне зношування основного капіталу.
- •46. Амортизація
- •Витрати виробництва і їх види
- •Економічні витрати виробництва
- •Загальні (валові) витрати виробництва. Див. 48
- •Суть прибутку і його норма
- •51. Норма рентабельності
- •52. Економічний цикл і його фази
- •53. Довгі хвилі в економіці та їх фази
- •54. Антициклічні методи державного регулювання економіки в періоди буму та дипресії.
- •55. Народонаселення. Працездатний вік.
- •56.Види працездатного населення
- •57. Зайнятість та безробіття
- •58. Види зайнятості
- •59. Природне та вимушене безробіття
- •60. Соціальний захист населення і його та його основні елементи.
55. Народонаселення. Працездатний вік.
Народонаселення — це сукупність людей, що здійснюють свою життєдіяльність в межах певних соціальних спільностей (людства взагалі, окремих країн чи регіонів, крупних поселень). Одночасно соціально—економічні аспекти демографічних процесів є об'єктом дослідження економічної теорії, яка вивчає динаміку народонаселення тієї чи іншої країни у тісному зв’язку з проблемами трудових ресурсів.
Під трудовими ресурсами розуміють ту частину населення країни, що володіє сукупністю фізичних та духовних здібностей, загальноосвітніми та професійними знаннями для праці в народному господарстві, це — найважливіший елемент трудового потенціалу країни. При цьому зміна чисельності трудових ресурсів безпосередньо визначається народжуваністю та смертністю населення, терміном навчання, співвідношенням чисельності осіб, що вступають до працездатного та переходять до пенсійного віку. Для сучасного стану розвитку суспільства характерною тенденцією структурних змін в складі трудових ресурсів є збільшення питомої ваги зайнятих в невиробничій сфері, що свідчить про підвищення ефективності виробництва. Тому планування використання трудових ресурсів переслідує мету забезпечити їхню відповідність потребам економіки як в кількісному, так і в якісному відношенні.
Працездатний вік – поняття узагальнене, що визначається системою законодавчих актів. Нині в Україні працездатним віком вважається: для жінок — від 16 до 54 років, чоловіків — від 16 до 59 років включно. Нижня межа працездатного віку передбачає, що до початку трудової діяльності людина повинна здобути певний рівень фізичного та розумового розвитку, для чого потрібен час (мінімум перші 16 років життя). Верхня межа працездатного віку показує думку суспільства про те, в якому віці людина може претендувати на соціальну допомогу у зв’язку із старістю. Для деяких видів трудової діяльності, що пов’язані з роботою в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці, на підземних роботах, у шкідливих та важких умовах праці або вимагають від працівника якостей, що з віком помітно зменшуються (наприклад, спорт, балет) пенсійний вік настає раніше на 5 – 10 років, а інколи і більше. Такі люди належать до категорії пільгових пенсіонерів, але найчастіше вони продовжують працювати і залишаються в складі трудових ресурсів.
56.Види працездатного населення
Працездатне населення , населення, здатне по своїх фізичних можливостях повноцінно брати участь в суспільній праці. Вікові рубежі працездатного населення. у кожній державі через різні суспільно-економічні умови практично пов'язані з деякими традиційними і правовими нормами — цензамі віковим, освітнім і ін.
Працездатне населення поділяють на дві групи: економічно активне та економічно пасивне.
економічно активне населення — це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. кількісно ця група населення складається із зайнятих із безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати.
економічно неактивне населення — це та частина населення, яка не входить до складу ресурсів праці. до них належать:
• учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах;
• особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах;
• особи, які одержують пенсію у зв'язку з інвалідністю;
• особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами;
- • особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати;
• інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу.
Усіх працездатних поділяють на зайняте населення та безробітних.