51. Норма рентабельності
НОРМА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ - відношення прибутку до суми виробничих основних фондів і оборотних коштів або до собівартості продукції. Один з основних показників ефективності витрат.
Норма рентабельності, або внутрішня норма прибутковості, - це норма прибутку, породжена інвестицією. Це та ставка дисконтування, при якій чиста поточна вартість інвестицій дорівнює нулю або при якій чисті інвестиційні надходження рівні інвестиційних витрат на проект.
Для того щоб визначити норму рентабельності інвестицій, необхідно вирішити наступне рівняння: Σ (СFM / (1 + IRR ^ m) = I, де: - СFM - вхідний грошовий потік в період m; - IRR - внутрішня норма дохідності (норма рентабельності інвестицій); - I - величина інвестицій.
Зміст даного показника полягає в тому, що він показує максимально допустимий відносний рівень витрат, які можуть бути витрачені на даний проект. Наприклад, якщо проект повністю фінансується за рахунок банківського кредиту, то значення IRR показує верхню межу процентної ставки по ньому. Якщо значення процентної ставки буде вище знайденого значення, проект буде вважатися збитковим.
52. Економічний цикл і його фази
Економічний цикл — це сукупність постійних фаз національної економіки — розширення та скорочення обсягів виробництва. Його ще називають циклом ділової активності або кон'юнктурним циклом.
Економічний цикл являє собою чергування піднесення і спаду рівня ринкової активності протягом кількох років. Економічні цикли можуть відрізнятися один від одного за тривалістю й інтенсивністю, але всі вони мають одні й ті самі фази.
Серед економічних криз — торговельних, валютно-фінансових, грошових, галузевих, структурних, регіональних — циклічні спади посідають особливе місце не лише через їх регулярність, а й тому, що у них у концентрованому вигляді відображаються суперечності економічної системи.
Економічний цикл аналізується за всіма параметрами господарського механізму, відбувається пошук можливостей пом'якшити циклічні коливання і наслідки кризи. Такий аналіз дає змогу обґрунтувати шляхи виходу з кризи
Криза — основна фаза циклу. Її економічна функція в кінцевому підсумку зводиться до тимчасового, на якийсь період, досягнення пропорційності між окремими ланками ринкової економіки (виробництвом і споживанням, виробництвом і обігом). Кризи характеризуються значним загостренням труднощів збуту продукції, зростають запаси нереалізованої продукції.
Депресію, застій справедливо порівнюють з післяшоковою ситуацією. Під час депресії виробництво не розширюється, товарні запаси поступово зменшуються, частину з них знищують, а частину реалізують за зниженими цінами. Рух капіталу млявий і нечіткий. Під час депресії поступово формуються умови пожвавлення господарської активності.
Пожвавлення — наступна фаза циклу, яка відрізняється тим, що тут уперше після початку кризового падіння відбувається розширення попиту на засоби виробництва та робочу силу, відновлюється економічне зростання, збільшується заробітна плата. Оновлення основного капіталу є вирішальним чинником переходу від депресії до пожвавлення. Розвиток виробництва супроводжується залученням працівників у виробництво.
Піднесення — це збільшення обсягів виробництва, підвищення продуктивності праці, зростання добробуту, при цьому економіка виходить на рівень, який перевершує всі попередні. Конкуренція на цій фазі гранично загострюється, виробництво розширюється відповідно до зростаючого попиту. Торгівля досить інтенсивна, прискорюється оборот капіталу, збільшується пропозиція вільного грошового капіталу. Розширюється попит на кредити, підвищується норма процента.