
- •1.Виникнення економічної теорії та її місце в системі економічних наук
- •2.Предмет економічної теорії
- •3.Продуктивні сили та виробничі відносини
- •4.Економічні закони та категорії і їх класифікація
- •5. Методи пізнання економічної дійсності
- •10. Піраміда потреб а.Маслоу.
- •11.Економічні інтереси, їх структура і роль…..
- •12. Інтереси як прояв характеру виробничих відносин
- •13.Формування мотивації розвитку суспільного виробництва, його рушійні сили
- •14. Робоча сила як особистий фактор виробництва. Засоби виробництва як речовий фактор; їх взаємодія та результати суспільного виробництва.
- •15. Фактори суспільного виробництва і їх значення.
- •16. Сукупний суспільний продукт і його форми
- •Кінцевий продукт і його розрахунок
- •Валовий національний продукт
- •19. Методи розрахунку внп (ввп)
- •20. Номінальний та реальний внп (ввп)
- •21. Дефлятор
- •22. Національний дохід і національне багатство.
- •23. Валовий внутрішній продукт
- •24. Ефекти́вність суспі́льного виробництва та її показники
- •25. Відтворення як характеристики динаміки суспільного виробництва
- •26. Просте і розширене відтворення
- •27. Типи економічного зростання
- •28. Основні форми економічного зростання
- •29. Економічні типи господарювання
- •31. Товарний тип господарства. Виникнення і сутність товарного господарства.
- •32. Товар і його властивості
- •33. Форми власності та історичний процес їх еволюції
- •34. Суть і функції грошей
- •35. Закон обігу грошей
- •36. Інфляція: суть, причини і форми прояву.
- •37. Основні типи інфляції в залежності від темпів.
- •38. Методи боротьби з інфляцією.
- •39. Закон вартості, його роль і механізм дії в товарному виробництві.
- •40. Суть капіталу. Постійний, змінний, основний, оборотний капітал
- •41. Капітал(фонди) підприємства
- •42. Кругообіг капіталу і його функціональні форми
- •Три стадії руху капіталу
- •Функціональні форми капіталу
- •43. Оборот (фондів) капіталу
- •44. Активна і пасивна частина основного капіталу (фондів)
- •45. Фізичне і моральне зношування основного капіталу.
- •46. Амортизація
- •Витрати виробництва і їх види
- •Економічні витрати виробництва
- •Загальні (валові) витрати виробництва. Див. 48
- •Суть прибутку і його норма
- •51. Норма рентабельності
- •52. Економічний цикл і його фази
- •53. Довгі хвилі в економіці та їх фази
- •54. Антициклічні методи державного регулювання економіки в періоди буму та дипресії.
- •55. Народонаселення. Працездатний вік.
- •56.Види працездатного населення
- •57. Зайнятість та безробіття
- •58. Види зайнятості
- •59. Природне та вимушене безробіття
- •60. Соціальний захист населення і його та його основні елементи.
32. Товар і його властивості
Товар - це продукт праці, який виробляється для обміну шляхом купівлі-продажу. Кожний товар має дві властивості: по-перше, задовольняє певну потребу людини, по-друге, здатний обмінюватись на інші блага в певних пропорціях. Тобто йому властиві споживна вартість і вартість. Товаром може бути як матеріальне, так і нематеріальне благо, в тому числі й послуга. Послуга - це економічне благо, що немає товарної форми, її надають людям, котрим вона потрібна, у формі цілеспрямованої корисної дії чи обслуговування. Споживна вартість - здатність речі задовольнити певну потребу людини. Причому тут йдеться про задоволення потреб не самого товаровиробника, а інших осіб, тобто ця властивість виявляється як суспільна споживна вартість. Корисність речі надає їй споживної вартості. Товари як споживні вартості відрізняються за призначенням у задоволенні потреб людини: одні з них задовольняють потреби в їжі, другі - в одязі, треті - у засобах пересування і тощо. Споживна вартість речей, їх корисність для людей тісно пов'язана з прогресом науки і техніки, розвитком продуктивних сил у цілому. Споживна вартість властива не лише товарам, які набувають речової форми - хустка, чоботи тощо, а й послугам - вчителя, лікаря, актора. Особливого значення набуває така споживна вартість, як інформація. Розвиток сфери послуг свідчить про ступінь розвиненості суспільства, про те, як воно піклується про основну його цінність - людину. З'ясування природи другої властивості товару - вартості - є більш складним. Вартість, на відміну від споживної вартості, не лежить на поверхні явищ. Вартість - це внутрішня властивість товару, зовнішньою формою прояву якої є мінова вартість. Вартість - уречевлена в товарі суспільно-необхідна праця, що затрачена на виготовлення даного товару. Мінова вартість - видиме кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого. Кожний окремий товар може обмінюватися на безліч інших у різних кількісних пропорціях; отже, він має безліч мінових вартостей. Що ж лежить в основі цих пропорцій (мінових вартостей), що робить товари сумірними? Адже як споживні вартості вони різні. Об'єднує всі товари те, що вони - продукти праці. Як згустки певної кількості людської праці, вони є вартостями. Мінові ж вартості виражають співвідношення між затратами праці на виробництво продуктів, що обмінюються. Саме вартість як уречевлена в товарах праця робить всі товари сумірними, надає їм спільного виміру. Як споживні вартості товари якісно різні, як вартості - якісно однорідні. Всі товари мають споживну вартість, але не всі є корисні.
Споживна вартість і вартість товару зумовлені двоїстим характером праці, втіленої у ньому. Праця товаровиробника є водночас і конкретною, і абстрактною. Конкретна форма праці обумовлена тим, що вона завжди спрямована на створення цілком конкретних споживних вартостей (наприклад, стільця, костюму, книги). Для того, щоб виробити якесь благо, потрібні конкретні умови: конкретна професійна підготовка (наприклад, столяра), цілком конкретний предмет праці (дерево), цілком конкретні засоби праці (пилка, молоток, долото, рубанок). Тому будь-яка трудова діяльність завжди є не що інше, як конкретна праця. Поза конкретною формою трудової діяльності немає праці як такої. Таким чином, конкретною називається корисна праця, яка створює речі, що задовольняють ті чи інші потреби. Види конкретної праці якісно відмінні один від одного. Відрізняються вони за метою, предметами, засобами праці, характером трудових прийомів та кінцевими результатами. Конкретна праця, створюючи споживну вартість, не може створювати вартість. Вона виражає те, чим товари відрізняються один від одного. Основою ж вартості може бути лише те, що є спільним для всіх видів праці: затрати робочої сили, тобто витрати мускульної, нервової та розумової енергії. У цій своїй якості праця товаровиробників, що виступає як затрати робочої сили незалежно від її конкретної форми, називається абстрактною. В такому випадку ми побачимо, що і стіл, і костюм, і туфлі - це все праця взагалі.