
- •2. Місце української мови серед словянських мов
- •3. Поняття про літературну мову
- •4. Функціональні аспекти укр. Мови на сучасному етапі
- •5. Предмет і завдання фонетики. Основні аспекти вивчення мовних звуків
- •7. Фонетична та фонематична транскрипція. Основні діакритичні знаки
- •8. Голосні та приголосні. Умови творення цих звуків
- •9. Класифікація голосних. Зміни голосних у потоці мови
- •10. Класифікація приголосних
- •11. Тверді і мякі приголосні
- •12. Аксиміляція приголосних, її види
- •13. Дисиміляція приголосних. Спрощення у группах приголосних
- •14. Позиційні чергування звуків
- •15. Історичні чергування звуків
- •16. Чегування о та е з і
- •17. Чергування е та о після шиплячих та й
- •18. Чергування и з о у звукосполученнях ри- ли- ро- ло-
- •19. Чергування о та е з нулем звука
- •20. Чергування повязані з голосними и та і
- •21. Звук а з етимологічною о
- •22. Відпадання і поява голосних на початку слова. Протетичні приголосні
- •23. Чергування приголосних
- •24. Склад слова. Типи складів
- •25. Наголос. Типи наголосів
- •26. Основні риси правильної української мови
- •28. Принципи укр. Правопису
- •29. Правила переносу слів
- •30. Основні відомості з укр. Графіки та орфографії
24. Склад слова. Типи складів
Склад - це найменша вимовна одиниця, компоненти якої тісно пов’язані між собою в артикуляційному й акустичному плані.
Склад може бути утворений з одного чи кількох звуків, один з яких обов’язково є голосним. Голосні звуки виступають у ролі складотворних (складових) й утворюють вершину складу. Кількість складів у слові відповідає кількості голосних у ньому. Приголосні не є складотворчими.
Сполучення різних звуків у межах одного складу утворюють різні типи складів.
У мовознавстві заведено позначати голосний буквою v (англ. vocal — голосний), а приголосний — буквою с (англ. consonant — приголосний).
Якщо позначити голосний звук літерою v, або цифрою 0, а приголосний — літерою с, або цифрами 1, 2 …, то можна побачити, який набір типів складів має українськамова.
25. Наголос. Типи наголосів
Наголос є обов'язковою ознакою кожного слова. Це виділенняскладу в слові різними засобами: інтенсивністю, тривалістю, рухом тону.
Наголос є властивістю складу, яка характеризує не тільки окремі голосні, а і цілі склади, тобто голосні в сукупності з приголосними, які до нихналежать
Залежно від того, який акустичний параметр визначає наголос, відповідно виділяють:
-силовий (динамічний, експіраторний) наголос
-музичний (тоновий, мелодичний) наголос
-кількісний (квантитативний) наголос
Залежно від того, з якою сегментною одиницею співвідноситься наголос, його поділяють на:
-словесний (тактовий) наголос.
-вільний (нефіксований) наголос (на будь-якому складі в межах слова)
-рухомий наголос (залежно від того, чи зберігається наголошений склад в різних формах одного й того ж слова)
-нерухомий наголос (залежно від того, чи зберігається наголошений склад в різних формах одного й того ж слова)
-постійний (фіксований) наголос (на певному складі в межах слова)
-синтагматичний наголос
-фразовий наголос
Залежно від семантики розрізняють:
-логічний наголос — особливе виділення якогось слова чи кількох у реченні.
-емфатичний наголос — емоційне виділення сегменту мовлення
26. Основні риси правильної української мови
Висока культура усного мовлення передбачає правильність слововжитку, граматичних форм, вимови й наголосу, а також уміння користуватися всіма виразовими засобами. Мова публічного виступу повинна бути чіткою й виразною, ясною й дохідливою. Виразність усного мовлення як читця, так і вчителя, лектора, доповідача досягається вмінням регулювати своє дихання, роз'єднувати мовний потік за допомогою пауз на мовні такти, виділяти в цих мовних ланках за допомогою логічного наголосу потрібне слово, умінням точно артикулювати мовні звуки, а також користуватися всім багатством інтонаційних відтінків. Неодмінною умовою ясності й дохідливості усного вислову є правильне наголошування слів і літературна вимова звуків. Помилки в наголошуванні слів, вимові звуків і їх сполучень не тільки утруднюють розуміння висловленого, а й заважають ширенню та засвоєнню усталених норм.