Ключові терміни і поняття
Міжнародний комерційний контракт; принципи міжнародного комерційного контракту: свобода контракту, обов’язковість контракту, добросовісність і чесна практика; односторонні контракти; обтяжливі контракти; алеаторні контракти; формальні контракти; консенсуальні контракти; заперечувані контракти; орендний МКК; агентський МКК; МКК факторингу; синаллагматичні контракти; добродійні контракти; комутативні контракти; реальні контракти; дійсні контракти; інжинірингові контракти; комісійний МКК; страховий МКК; ліцензійний МКК.
______________________________________________________________________
Міжнародний комерційний контракт (МКК) – це правова форма, що відображає міжнародну комерційну операцію (МКО); договір (угода, пакт, конвенція) між двома або кількома контрагентами, які знаходяться в різних країнах, про обмін товарами, послугами та результатами творчої діяльності.
Класифікація контрактів
проводиться за ознаками:
за створеними зобов’язаннями;
за формою;
за змістом;
за юридичною силою;
за обсягом і рівнем взаємних зобов’язань;
за законодавчим регламентуванням;
за конкретизацією умов;
за типовістю;
за характером поставок;
за формою оплати;
за предметом.
Односторонні контракти – договори, де тільки одна із сторін, що домовляються між собою, зобов'язується виконати певні умови, визначені в контракті. Вони створюють обов'язки для однієї сторони і право для іншої. Тобто на одній стороні лежить обов'язок належного виконання, інша має право вимагати належного виконання обов'язку без жодної взаємності.
Двосторонні (синаллагматичні) і багатосторонні контракти-договори – це ті, у яких права та обов'язки виникають у кожної сторони (наприклад, контракти купівлі-продажу або орендні контракти).
Обтяжливі (боргові, покриті) контракти – контракти, на підставі яких одна сторона одержує певну користь, але в той же самий час повинна забезпечити іншій стороні відповідну вигоду і визначене відшкодування.
Добродійні (безоплатні) контракти – контракти, у яких сторона не видає відшкодування за користь, отриману з договору.
Формальні контракти – контракти, для укладання яких не досить узгодження волі контрагентів, а вимагається висловити цю угоду в особливій формі.
Реальні контракти – контракти, для висновку яких також недостатньо узгодження від контрагентів, а необхідна передача предмета контракту (наприклад, контракти купівлі-продажу послуг).
Консенсуальні контракти – контракти, для здійснення яких не потрібно ніякої форми, крім звичайного узгодження волі контрагентів, що може бути виражено вербально.
Прості контракти – контракти, структура яких складається з елементів одного контракту.
Складні контракти – контракти, у структурі яких є елементи різних контрактів (наприклад, контракти купівлі-продажу товарів, що включають елементи контрактів перевезення, зберігання, страхування).
Неістотні контракти – контракти, які суперечать конституційним принципам суспільного устрою, нормам, дотримання яких гарантується під погрозою примуса чи відповідно моралі суспільства.
Заперечувані контракти – контракти, які укладено з недоліками волевиявлення або особами з обмеженнями діє- і правоздатності.
Комутативні контракти – контракти, в яких у момент їхнього укладання відомі обсяг, рівень і співвідношення взаємних зобов'язань сторін.
Алеаторні контракти – ризиковані контракти, контракти честі, в яких у момент укладання невідомі рівень, обсяг і співвідношення взаємних обов'язків (наприклад, контракти страхування).
Іменні контракти – контракти, які вказані в законодавстві під спеціальними назвами.
Безіменні контракти – контракти, які не зазначені в законодавчих і нормативних актах (наприклад, франчайзинг).
Генеральні контракти – контракти, у яких сторони визначають загальні елементи співробітництва в одному великому діловому заході (наприклад, будівництво великих інвестиційних об'єктів).
Поточні контракти – конкретизація генеральних контрактів. Укладаються в основному на термін до 1 року.
Типові контракти – контракти, які склалися в ділових сферах і які одноманітним способом регулюють визначені відносини у визначеній господарській області.
Стандартні контракти – контракти, що виникли у визначеній діловій сфері і містять елементи, характерні для такого виду операцій.
Формулярні контракти — контракти, які передбачають усі ситуації, що могли б виникнути з визначених відносин з контрагентами. Їх укладають банки, фінансові установи, складські підприємства, залізничні відомства, які мають велику клієнтуру.
Контракти з разовою поставкою – передбачають постачання одною стороною іншій узгодженої між ними кількості товару до встановленої в контракті даті. Разові контракти бувають з короткими і довгими термінами постачання.
Контракти з періодичною поставкою – передбачають регулярну періодичну поставку погодженої в них кількості товару протягом установленого терміну. Контракти з короткими термінами постачання, тобто до 1 року, називаються короткостроковими, або річними. Контракти з термінами постачання 1-5 років називаються середньостроковими, 5-20 років – довгостроковими.
Контракти з оплатою в грошовій формі – передбачають розрахунки у визначеній узгодженій сторонами валюті з застосуванням обумовлених у контракті способів оплати і форми розрахунків.
Контракти з оплатою в товарній формі передбачають узгодження продажу одного або декількох товарів з купівлею іншого товару (товарів). Розрахунки в іноземній валюті не проводяться. Такі контракти включають товарообмінні і компенсаційні угоди.
Контракти з оплатою у змішаній формі – це контракти на будівництво підприємств „під ключ” на умовах цільової позички та оплати витрат частково в грошової, а частково в товарній формі.