44. Пояснення дії закону попиту на основі граничної корисності. Споживчий надлишок та його визначення

Маючи дані про граничну корисність товару і граничну корисність грошей, можемо побудувати криву попиту.

Крива попиту згідно закону попиту показує, що за першу одиницю товару ми готові платити високу ціну. Купуючи наступні одиниці товару ми готові платити менше, оскільки їх корисність зменшується. Звідси: ціна – це вартість остатньої купленої одиниці товару.

Оскільки споживач переважно купує більше, ніж одну одиницю товару, то всі попередні одиниці оцінюються за вартістю останньої купленої одиниці товару. В результаті виникає частина неоплаченої вартості, яку називають споживчим надлишком.

Споживчий надлишок – це частина загальної вартості, або загальної корисності, яку отримує споживач, але не оплачує, бо купує більше, ніж одну одиницю товару за ту саму ціну, яка відображає вартість лише останньої одиниці купленого (спожитого) товару.

P S

Т надлишок споживача

P1

E

D

O Q1 Q

Уся загальна вартість, або загальна корисність зображається через площину під кривою попиту, яка складається з площі прямокутника – це витрати покупця (Р1 × Q1) і площі трикутника Р1ТЕ – це споживчий надлишок.

Споживчий надлишок існує лише в умовах вільної конкуренції і відображає соціальний аспект ринку.

45. Визначення стану рівноваги споживача на основі аналізу кривої індиферентності та бюджетної прямої

Вивчення поведінки споживача на ринку та досягнення ним максималь-

ної загальної корисності грунтується на аналізі кривої індиферентності (байдужості) та бюджетної прямої. Цей аналіз використовує більшою мірою порядкові, ніж кількісні показники, а відтак виграє у порівнянні з теорією граничної корисності.

Крива індиферентності показує усі можливі комбінації двох товарів, які

дають споживачеві однаковий рівень задоволення або загальної корисності і ставлять його у стан невизначеності.

Т овар А Побудувати криву індиферентності можна

шляхом опитування споживача, пропонуючи

крива індиферентності йому оцінити різні поєднання товарів. Ті

набори, що приносять йому однакове задово-

лення, будуть розташовані на кривій інди-

ферентності. Ця крива є спадною, оскільки

U відображає обернену залежність двох товарів,

Товар В які приносять с поживачеві однакову

корисність.

Крива індиферентності дає відповідь на питання, що хоче купити споживач.

Відповідь на питання, що може купити споживач, дає бюджетна пряма. Бюджетна пряма показує всі комбінації товарів, які можуть бути придбані споживачем за даного доходу і наявних цінах.

Бюджетна пряма характеризує можливу ділянку купівлі.

Т овар А I – дохід споживача

PA – ціна товару А

I/PB Бюджетна пряма PB – ціна товару В

I/PA Товар В

Зміна грошового доходу або зміна цін переміщають бюджетну пряму. Крім цього, зміна цін визначає нахил бюджетної прямої.

Розглянемо це графічно:

Y

Збільшення бюджету зміщує бюджетну

лінію паралельно вгору та праворуч,

зменшення – вниз та ліворуч

X

Вплив зміни ціни

Т овар В Товар В

Ціна товару А знизилась

Ціна товару А підвищилась

Товар А Товар А

Споживач прагне до найпривабливішого набору товарів з усіх можливих. Цей набір називається оптимальним вибором споживача, або рівновагою споживача. Рівновага споживача – оптимальне правило купівлі набору товарів – точка дотику бюджетної прямої з кривою індиферентності; оптимальний набір товарів споживача, що перебуває в рівновазі.

Т овар А

Рівновага споживача (оптимальний набір товарів А1 і В1

з усіх можливих)

U2

А1 *A U1

В1 Товар В