26. Державний бюджет. Доходи і видатки державного бюджету. Бюджетний дефіцит. Державний борг

Бюджет – це грошове вираження збалансованого кошторису доходів та видатків за певний період, це річний план державних видатків і джерел їх фінансового покриття. В Україні бюджетна система складається з Державного бюджету та місцевих бюджетів. Сукупність всіх бюджетів є зведеним бюджетом України. Фактичний бюджет відображає реальні видатки, надходження і дефіцити за певний період. Бюджет складається з доходів і видатків.

Доходи: податок на прибуток підприємств (фірм), прибутковий податок з громадян, податок на додану вартість, місцеві податки, доходи від зовнішньоекономічної діяльності, ренти і платежі, акцизи, мито, неподаткові доходи, інші статті доходів.

Видатки: фінансування економіки, утримання державного апарату, фінансування державного сектора, соціально-культурні програми, національна оборона, управління, цільові програми, кредити і допомога іншим державам.

Дефіцит державного бюджету – фінансова ситуація, що виникає, коли державі необхідно здійснити видатки на суму більшу, ніж можлива величина всіх її доходів. Отже, дефіцит – це надлишок видатків уряду над його доходами.

Граничний розмір дефіциту державного бюджету та джерела його покриття визначаються Верховною радою України під час затвердження державного бюджету. Покриття дефіциту здійснюється за рахунок внутрішніх державних позик, позик іноземних держав та інших фінансових інститутів.

Державний борг – це загальна сума нагромадженої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, яка дорівнює сумі дефіцитів за вирахуванням надлишків бюджету. Він вимірюється як відсоток ВВП, або як відношення суми обслуговування боргу до ВВП. Державний борг складається з двох частин: внутрішнього боргу та зовнішнього боргу. Основними причинами державного боргу є: 1) зниження податків без відповідного зниження державних видатків; 2) відсутність політичної волі та рішучості державних діячів; 3) циклічні спади в країні.

27. Безробіття, його причини та види. Природна норма безробіття. Закон Оукена. Особливості безробіття в Україні

Безробіття – соціально-економічна проблема, яка є одним з основних індикаторів економічної нестабільності.

Населення = Робоча сила + Особи поза робочою силою

Робоча сила = Зайняті + Безробітні

Кількість безробітних

Рівень безробіття = -------------------------------- * 100 %

Кількість робочої сили

Безробіття в ринковій економіці представляє собою циклічне явище на ринку праці, що виражається в перевищенні пропозиції робочої сили над попитом на неї.

Причини: 1) класичний підхід: безробіття викликане занадто високою зарплатою; 2) кейнсіанський підхід: безробіття виникає із-за недостатнього сукупного попиту.

Види безробіття: 1) фрикційне (або добровільне) безробіття пов’язане з постійним рухом населення між регіонами й видами праці, а також із певними стадіями життя людей (це люди, що шукають роботу); 2) структурне безробіття виникає тоді, коли пропозиція робочої сили і попит на неї не збігаються (виникає внаслідок змін у структурі споживчого попиту); 3) циклічне безробіття спричиняється фазою спаду ділового циклу, яка характеризується недостатністю сукупних видатків.

Повна зайнятість досягається у тому випадку, коли циклічне безробіття дорівнює нулю. Рівень безробіття за повної зайнятості називають природною нормою безробіття. Американський вчений Артур Оукен виявив кількісну залежність між зміною обсягу національного виробництва і зміною рівня безробіття. Цю залежність називають законом Оукена. Для багатьох країн з розвинутою ринковою економікою закон Оукена використовується для вимірювання втрат від циклічного безробіття. Він показує, що на кожен відсоток перевищення фактичним безробіттям його природної норми фактичний ВВП є меншим за потенційний ВВП на 2 – 2,5 %.

Становлення ринку праці в Україні відбувається повільно. Особливістю безробіття в Україні є існування прихованого безробіття та високий рівень молодіжного безробіття.