22. Попит на гроші та його види. Кількісне рівняння обігу. Крива сукупного попиту на гроші
Попит на гроші у національній економіці охоплює:
попит на гроші для операцій (операційний попит на гроші), пов’язаний з обслуговуванням усіх ділових угод в економіці (оплата праці, електроенергії, одягу, продуктів харчування, комунальних послуг тощо). Для цього використовують готівку та безтрокові вклади, які відображає кількісне рівняння обігу, яке було запропоноване американським економістом Ірвінгом Фішером у 1911 році:
MV = PY, де
M – кількість грошей в обігу;
V – швидкість обігу грошей;
P – рівень цін;
Y – обсяг національного продукту (реальний ВВП).
Із кількісного рівняння обігу визначається кількість грошей, потрібних для обігу, що характеризує залежність операційного попиту від величини доходу:
,
де
- попит на гроші.
Обсяг реального ВВП зростає повільно 3 – 5 % за рік у розвинутих країнах. Швидкість обігу грошей є здебільше постійною величиною, але з часом може змінюватися внаслідок нових технологій у банках.
попит на гроші для нагромадження у вигляді активів. Гроші найбільш ліквідні з усіх активів, але приносять низький процент. Попит на гроші як активи обернено пропорційний до процентної ставки. Із підвищенням процентної ставки зменшуються залишки грошей і збільшуються залишки придбаних облігацій.
,
де
-
попит на
гроші як активи
Номінальна
% ставка
Реальні
грошові залишки,
Сукупний попит на гроші – це загальна кількість грошей, необхідна економічним суб’єктам для проведення ділових операцій та нагромадження у вигляді активів. Оскільки операційний попит залежить від величини доходу, а попит на гроші як активи - від процентної ставки, то функцію сукупного попиту на гроші можемо записати:
З даної рівності випливає, що попит на гроші є функцією від доходу і процентної ставки.
Крива сукупного попиту на гроші або крива переваги ліквідності буде мати вигляд:
Номінальна
% ставка
L (i, Y2)
r*
L
(i,
Y1)
Реальні
грошові залишки,
Внаслідок збільшення доходу від Y1 до Y2 крива сукупного попиту переміщується вправо і навпаки. А із зростанням процентної ставки величина реального попиту на гроші знижуеться (рух по кривій вверх). Якщо процентна ставка досить висока, то попит на гроші для операцій зменшується до мінімальної величини. Якщо ж цей попит не має обмежень з боку процентної ставки, то така ситуація називається пасткою ліквідності і зображається рівнем r*.
23. Банківська система. Види банків та їх функції. Активи та пасиви Центрального банку
Центральний банк (ЦБ) проводить монетарну політику. Він є центром грошово-кредитної системи, контролює та регулює пропозицію грошей в країні. Одночасно Центральний банк виконує інші функції: випускає в обіг національну валюту, зберігає золотовалютні резерви країни та обов’язкові резерви комерційних банків, виступає міжбанківським розрахунковим центром, здійснює касове обслуговування урядом, може бути покупцем і продавцем на міжнародних грошових ринках, може координувати зарубіжну діяльність комерційних банків, забезпечує резервами банківську систему.
У різних країнах існують різні моделі побудови центральних банків. У більшості країнах центральні банки є державними. В окремих країнах центральний банк не належить державі (Федеральна резервна система США, Національний банк Швейцарії), або держава володіє лише частиною капіталу (55 % у банку Японії). З населенням та діловими підприємствами центральний банк жодних операцій не здійснює. Центральним банком в Україні є НБУ.
НБУ не підпорядковується уряду, а є у віданні ВРУ. Основними видами активів ЦБ є:
цінні папери (державні облігації, які купуються на відкритому ринку у населення, комерційних банків або у Міністерства фінансів);
позики комерційним банкам – це кредити ЦБ комерційним банкам. Рівень облікової ставки визначає величину цих позик;
золотовалютні резерви (вартість монетарного золота, валюта інших країн);
інші активи (облігації в іноземних валютах, матеріальні товари, що є власністю ЦБ).
Пасивами ЦБ є:
резерви комерційних банків (це необов’язкові резерви);
депозити казначейства (кошти від податкових надходжень та гроші з продажу облігацій населенню чи банкам);
банкноти ЦБ (банкноти НБУ – це паперові гроші, що є вимогами на активи НБУ, вони визначають пропозицію грошей в країні. Ті банкноти, які є в касі НБУ, не є ні активами, ні пасивами банку).
В Україні існує дво-рівнева банківська система:
Національний банк України;
комерційні банки – це депозитні інститути, які приймають вкладивід фізичних та юридичних осіб і надають позики (кредити). Крім цього комерційні банки забезпечують безготівкові перекази коштів, операції із цінними паперами, валютні операції тощо. Система комерційного банківництва грунтується на частковому резервуванні депозитів.
Нині в Україні є ще два державних банки. Це Ощадний банк та
експортно-імпортний банк (ЕКСІМ-банк).