31. Прямі податки: їх сутність, переваги і недоліки

Прямі податки — податки, що стягуються державою безпосередньо з доходів або майна платника податків. Історично є найбільш ранньою формою оподатковування.

Прямі податки поділяються на:реальні (майнові), якими обкладаються продаж, покупка або володіння майном; особові.

Прямі:

• •          дають реальну можливість встановити пряму залежність між доходами платника та його платежами до бюджету;

• •          виступають дієвим фінансо-вим регулятором доходів плат-ників, інвестицій, нагромаджен-ня капіталу, ділової активності, сукупного споживання тощо;

• •          сприяють розподілу податко-вого тягаря так, що значні подат-кові витрати мають ті, в яких вищі доходи;

• •          справляють значний вплив на саму державу, яка повинна за-безпечити умови для ефектив-ного розвитку виробництва. В іншому випадку будуть втрати доходів бюджету.

• •          при формуванні державно-го бюджету пряме оподатку-вання не може бути стабіль-ним джерелом його доходів, оскільки, наприкпад, податок на прибуток, особисгі прибут-кові податки — це результат ефективної діяльності вітчи-зняного виробника;

• •          оскільки прямими подат-ками охоплюються прибут-ки та доходи підприємств і населення, то досить низь-кою є ймовірність їх повно-го чи майже повного над-ходження;

• •          пряма форма оподаткуван-ня потребує складного меха-нізму стягнення податків

32. Непрямі податки: їх сутність, переваги і недоліки.

Непрямі податки — податки на товари і послуги, що встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу, оплачуються покупцями при купівлі товарів та отриманні послуг^[1], а в бюджет вносяться продавцями чи рідше виробниками цих товарів та послуг.

Непрямі

•          бюджетнї. регулярність та ве-ликі суми надходжень до бю-джету;

•          економічні: стимулювання (сгри-мування) деяких виробницгв, регу-лювання процесу споживання;

•          фіскально-технічнї. для кінце-вого споживача непрямі податки зручніші. Вони визначаються роз-міром споживання, не мають при-мусового характеру, не потребують накопичення значних сум, їх зру-чно сплачувати і територіально;

•          психологічнї. непрямий пода-ток входить до ціни товару (по-слуги) і якщо платник і усвідо-млює, що ціна підвищена через податок, він усе одно отримує натомість необхідний продукт;

•          територіальні:            споживання більш-менш рівномірне у територі-альному розрізі, а тому непрямі по-датки знімають напруження у між-регіональному розподілі доходів

•          іх сплата не залежить від розміру доходів платників;

•          питома вага непрямих по-датків у доходах громадян тим вища, чим нижчий рі-вень доходів

•          якщо доходи бюджету ба-зуються на доходах підпри-ємств, то внаслідок нерів-номірності економічного розвитку постає проблема нерівноцінності дохідної бази різних бюджетів

33.  Проблеми стабілізації та оздоровлення фінансової системи України.

Метою стабілізації фінансової системи є:

1. Створити певні передумови структурної перебудови економіки.

2. Відновлення інвестиційного іміджу країни.

3. Відновлення фінансового ринку України та його інститутів.

Особливо гострою залишається ситуація з реальним збалансуванням Державного бюджету України. Інші дефіцити бюджету встановлено на максимально можливій позиці, її потрібно знижувати.

Для цього потрібні радикальні заходи щодо розширення бази оподаткування шляхом виведення значної частки економіки з «тіні». Водночас слід шукати шляхи більш економного та раціонального використання бюджетних асигнувань. Головне полягає в тому, щоб звести витрати до такого рівня, який здатна витримати держава. Не має і не може бути альтернативи дальшому зниженню інфляції.

Якщо Україна хоче досягти реального економічного зростання і стабілізувати життєвий рівень, маємо ставити перед собою завдання за будь-яких умов забезпечити дальше зниження темпів інфляції. У зв'язку з цим чи не найскладнішим завданням даного періоду розвитку держави є органічне поєднання фінансової та грошової стабілізації. Йдеться про утвердження фінансової стабілізації в широкому розумінні, що передбачає, насамперед, зміцнення підприємств та організацій, домашніх господарств з одночасним зниженням інфляції, зменшенням дефіциту бюджету, подоланням платіжної кризи, дефіциту платіжного балансу, поліпшенням розрахунків за внутрішніми та зовнішніми боргами.