6. Назвати і пояснити основні напрями діяльності підприємства.

У практиці господарювання кожне підприємство здійснює багато видів діяльності, які можна об’єднати в такі головні напрямки:

- Вивчення ринку товарів. Повинен передбачати комплексне дослідження ринку, рівня конкурентоспроможності й цін на продукцію, інших вимог покупців товару, методів формування попиту та каналів товарообігу, зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.

- Інноваційна діяльність. Охоплює науково-технічні розробки, технологічну й конструкторську підготовку виробництва, запровадження технічних, організаційних та інших нововведень, формування інвестиційної політики на найближчі роки, визначення обсягу необхідних інвестицій тощо.

- Виробнича діяльність. Обґрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури та асортименту відповідно до потреб ринку; формування маркетингових програм для окремих ринків і кожного виду продукції, їхню оптимізацію відносно виробничих можливостей підприємства; збалансування виробничої потужності та програми випуску продукції на поточний і кожний наступний рік прогнозного періоду; забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами; розробку й дотримання узгоджених у часі оперативно-календарних графіків випуску продукції.

- Комерційна діяльність. Необхідною умовою досягнення бажаного успіху комерційної діяльності є дійова реклама і безпосередня організація збуту своєї продукції, розвиток системи товарних бірж, належне стимулювання покупців.

- Післяпродажний сервіс. Охоплює пусконалагоджувальні роботи у сфері експлуатації (використання) куплених на ринку товарів, їхнє гарантійне технічне обслуговування протягом певного терміну, забезпечення необхідними запасними частинами і проведення ремонтів під час нормативного строку служби тощо.

- Економічна діяльність. вона включає: стратегічне та поточне планування, облік і звітність, ціноутворення, систему оплати праці, ресурсне забезпечення виробництва, зовнішньоекономічну та фінансову діяльність тощо. Цей напрямок є визначальним для оцінки й регулювання всіх елементів системи господарювання на підприємстві.

- Соціальна діяльність. Вона істотно впливає на ефективність усіх інших напрямків і конкретних видів діяльності (інноваційної, виробничої, комерційної, економічної), результативність яких безпосередньо залежить від рівня професійної підготовки й компетентності всіх категорій працівників, дійовості застосовуваного мотиваційного механізму, постійно підтримуваних на належному рівні умов праці та життя трудового колективу. Тому ефективне управління персоналом має бути пріоритетним і найважливішим напрямком діяльності кожного підприємства (фірми) за умов соціально орієнтованої ринкової економіки.

7. Описати показники чисельності персоналу, які використовують на підприємстві. Які існують методи розрахунку планової чисельності персоналу?

В залежності від поставлених цілей можна користуватися різними категоріями чисельності персоналу:

- Облікова чисельність – це усі працівники, що прийняті на постійну, тимчасову або сезонну роботу строком на один день або більше.

- Явочна чисельність – це кількість працівників, які з’явилися на роботу.

- Число фактично працюючих – це кількість працівників, що приступили до роботи.

Оскільки чисельність персоналу величина. Що змінюється, то для розрахунку різноманітних показників використовується середня облікова чисельність. (формула)

Передовсім для виявлення загальної (здогадної) чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період використовується метод коректування базової чисельності:

(4.1)

де  — чисельність промислово-виробничого персоналу, що необхідна для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб.;

— базова (очікувана) чисельність, чол.;

— плановий темп зростання обсягу виробництва продукції, %;

— сумарна зміна чисельності за по факторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб.

Точнішим є метод розрахунку планової чисельності на підставі повної трудомісткості виготовлення продукції:

(4.2)

де  — повна трудомісткість виробничої програми планового року, нормо-годин;

— розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин.

— очікуваний коефіцієнт виконання норм.