М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ

ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В.А. Лазаряна

Кафедра «Проектування і будівництво доріг»

ПРАКТИЧНА РОБОТА

з дисципліни: “ Автомобільні шляхи ”

Виконав: ст. 553 гр. Семенюк Я.М.

Прийняв: Чернишов В.С.

Дніпропетровськ 2013

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………3

1. Проектування траси автодороги…………………………………………..4

1.1 Вибір напрямку. План автодороги……………………………………4

1.2 Проектування поздовжнього профілю………………………………..5

2. Проектування поперечних профілів………………………………………10

3. Розрахунок споживчого парку транспортних засобів…………………...11

Вступ

Сучасні автомобільні шляхи представляють собою складні інженерні споруди. Вони повинні забезпечувати можливість руху потоків автомобілів з високими швидкостями. Їх проектують і будують таким способом, щоб на поверхні, підйомах та спусках автомобілю не загрожував занос та перекидання.

Напротязі всього року дорожня одежа повинна бути міцною і протидіяти динамічним навантаженням.

Інженери – проектувальники повинні:

• в досконалості володіти прийомами вибору траси дороги на місцевості збору польових даних, необхідних для обґрунтування проектних рішень;

• вміти назначати конструктивні елементи доріг, які забезпечують зручність, безпечність і економічність вантажних і пасажирських перевезень;

• передбачати широке використання місцевих будівельних матеріалів.

Дороги повинні забезпечувати безпеку автомобільного руху і надавати водію всю необхідну інформацію. Проектування доріг повинно також передбачати організацію будівництва з максимальним використанням сучасних засобів механізації.

1. Проектування траси автодороги

1.1 Вибір напрямку. План автодороги

При виборі напрямку першочергово визначаємо можливості прокладення траси автодороги між початковим та кінцевим опорним пунктом по прямій, яка називається геодезичною лінією. При цьому можуть зустрітися багато численні перешкод, подолання яких технічно і економічно менш доцільно, ніж обхід з невеликим відхиленням від осі прямої лінії.

Розрізняють контурні і висотні перешкоди. К першим відносяться річки, населенні пункти, озера і болота, місця з невеликим несприятливими грунтовими і геологічними умовами, заповідні зони. До других: гірські хребти, окремі підвищенності, глибокі і широкі котловани.

Відхилення траси визначаємо положенням фіксованих точок. До них відносяться узгодженні місця пересічень з залізничними шляхами і автошляхами, місця пересічення великих водотоків зручні для будівництва мостів, горні свердловини, які використовують ділянки автомобільних доріг, тобто це точка зручного пересічення або обходу перешкод. По опорним, фіксованим і контрольним точкам намічаємо повітряні лінії. За допомогою розрахованого роствору циркуля визначаємо ділянки вільного і напруженого ходу. На ділянках вільного ходу середні ухили місцевості в напрямку трасування менше допустимого максимального ухилу, на ділянках напруженого ходу середні ухили місцевості перевищують величину максимального допустимого ухилу і для укладки лінії з мінімальними об’ємами земляних робіт необхідний штучний розвиток лінії. В цьому випадку розрахунковим рос твором циркуля (l_р.ц.) наносяться лінії нульових робіт. Величину l_р.ц визначають за формулою:

Де: Δh – переріз горизонталей, м;

i_max – максимально допустимий повздовжній ухил, ‰;

М – масштабний коефіцієнт, який залежить від масштабу карти (при М 1:50000 М=500).

Потім лінію нульових робіт спрямляють і в неї вписують за допомогою шаблона криві стандартних розмірів. На ділянках вільних ходів траса прокладається по прямій. При цьому враховуються вимоги безпеки руху транспортних засобів. На отриманому плані дороги розбивається пікетаж, помічаємо точки початку і кінця кругових кривих і вписується значення кутів повороту і радіусів.

1.2 Проектування поздовжнього профілю.

Існує п’ять категорій автошляхів. Приводом, а потім обираємо категорію нашої автодороги. Технічна класифікація автодоріг приведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Технічна класифікація автодоріг

Категорія дороги	Розрахункова інтенсивність руху
	Транспортних одиниць	Приведена до легкового автомобілю
1	2	3
I-а	Більше 10000	Більше 14000
I-б	Більше 10000	Більше 14000
II	Від 3000 до 10000	Від 5000 до 14000
III	Від 1500 до 3000	Від 2500 до 5000
IV	Від 150 до 500	Від 300 до 2500
V	До 150	До 300

Примітка 1. Розрахункова інтенсивність руху в транспортних одиницях приймається, коли кількість легкових автомобілів складає менше 30% загального транспортного потоку.

Встановлюємо для нашого проекту розрахункову швидкість, яка залежить від категорії автодороги. Розрахункова швидкість руху приведена в таблиці 2.

Таблиця 2. Розрахункова швидкість руху.

Категорія дороги	Розрахункова швидкість, км/год
	Основна	Допустима в тяжких умовах
		Перехресна місцевість	Горна місцевість
1	2	3	4
I-а	150	120	100
I-б	140	110	80
II	120	100	60
III	100	80	50
IV	90(80)	60	30
V	90(60)	40	30

Примітка. В дужках приведені мінімально допустимі значення розрахункових швидкостей для доріг IV і V категорії відповідно які дозволені законом України « Про дорожній рух».

Ширину проїжджої частини назначаємо 10 м без приладів закріплених полос узбіччя.

Приведемо параметри автомобільних доріг, які залежать від розрахункової швидкості в таблиці 3.

Таблиця 3. Параметри автомобільних доріг.

Показник	Розрахункова швидкість, км/год
	150	140	120	110	100	90	60	50	30
Максимальний прокольний ухил, %	30	35	40	45	50	60	70	80	1000
Мінімальна відстань видимості
для зупинки авто, м	300	300	250	250	200	150	85	75	45
зустрічного авто, м	---	500	450	450	350	250	170	130	90
Мінімальні радіуси кривих
в плані	1200	1100	800	700	600	300	150	100	30
в профілі
випуклі	30000	25000	15000	13000	10000	5000	2500	1500	600
вігнуті	8000	7000	5000	4000	3000	2000	1500	1200	600

Значення елементів кривих в плані визначається по формулі:

Де: Т – тангенс кругової кривої, м;

К – довжина кругової кривої, м.

Поздовжній профіль викреслюємо на міліметрівці. Горизонтальний масштаб дорівнює масштабу карти, вертикальний – 1:1000. Лінію землі наносимо по знятим з плану характерних точок. При проектуванні необхідно пам’ятати, що влаштування виїмок погіршує експлуатаційні якості дороги, так як виїмки найбільш схильні сніговим заносам, тут найгірше просихає земляне полотно в теплий період року. Тому необхідно прагнути до зменшення їх протяжності. По таким же міркуванням слідує зберігати довжину ділянок траси з нульовими робочими відмітками або близькими до нульових.

Переломи проектної лінії в поздовжньому профілі при алгебраїчній різниці ухилів 5% і більше на дорогах I і II категорій, 10% і більше на дорогах IV і V категорій слідує спрямляти вертикальними кривими. Радіуси кривих повинні бути не менше допустимих.

Вертикальні криві приведені в таблиці нижче:

Таблиця − 4. Відомість вертикальних кривих.

Положення кривої	Радіус, м		Тв, м	К, м
ПК 4+00	2000	20	352,7	697,8
ПК 12+50	2000	26	461,7	907,1
ПК	2000	16	281,1	558,2

Щоб знайти відмітку середини кривої, визначаємо проектну відмітку і потім від неї віднімаємо – для випуклої кривої, або добавляємо – для вігнутої кривої величину бісектриси Б.

При проектуванні плану і профілю під’їзних автошляхів промислових підприємств для забезпечення плавності дороги необхідно придержуватися принципів ландшафтного проектування. Криві в плані і профілі слідує поєднувати. При цьому криві в плані повинні бути на 100 – 150 м довше кривих в профілі, щоб початок горизонтальних кривих було видно водіям транспортних засобів на значній відстані – не менше розрахованої відстані видимості. Потрібно уникати спрямлення кінців кривих з початком кривих в профілі. Відстань між ними повинна бути не менше 150 м.

Не рекомендується влаштування коротких прямих вставок між двома кривими в плані , які направлені в одну сторону. При довжині вставки менше 100 м рекомендується замінити обидві криві одною кривою більшого радіусу.

Враховуючи, що розрахунок стоку поверхневих вод і визначення отворів водопропускних споруд при проектуванні автомобільних і залізничних доріг аналогічно, в даному курсовому проекті штучні споруди у всіх понижених точках траси призначаємо конструктивно, з прив’язкою до існуючого пікетажу. Перелік штучних споруд наведено в таблиці 5.

Таблиця – 5. Відомість штучних споруд.

№	Місце розташування пПК + " .."	Висота насипу,м	Тип штучних споруд
1	ПК 20+00	2,0	ПЗБТ
2	ПК 62+00	1,0	КЗБТ
3	ПК 90+00	21	ЗБМ
4	ПК 110+00	2,0	ПЗБТ
5	ПК 150+00	1,0	КЗБТ
6	ПК 175+00	24	ЗБМ

Об’єми земляних робіт наведені в таблиці 6

Таблиця – 6. Відомість об’ємів земляних робіт.

		Довжина ділянки, км	Сер. робоча			Об’єм земляних робіт
Границя ділянки			відмітка			Насип		Виїмка
Від пк «+»	До пк «+»		Насип	виїмка	На 1 км		На ділянку	На 1 км	На ділянку
0,00	5+00	0,5	1,75		23,9		11,95
5+00	15+00	1	1		13		13
15+00	17+00	0,2	0,85		9,4		1,88
17+00	20+00	0,25	2,5		34,4		8,6
20+00	25+00	0,50	1,5		21,8		10,9
25+00	30+00	0,50	0,5		5,8		2,9
30+00	35+00	0,5	0,75		9,2		4,6
35+00	40+00	0,5	1		13		6,5
40+00	45+00	0,5	1		13		6,5
45+00	50+00	0,5	1,1		13,3		6,65
50+00	57+50	0,75	1,1		13,3		9,975
57+50	65+00	0,75	1		13		9,75
65+00	73+00	0,8	1,2		16,4		13,12
73+00	81+00	0,3	0,9		11,5		3,45
81+00	86+00	0,5	2,1		27,7		13,85
86+00	96+00	1,00	3		43,5		43,5
96+00	102+50	0,65	0,05		0,2		0,13
102+50	107+00	0,45	0,9		11,5		5,175
107+00	115+00	0,8	2		26		20,8
115+00	125+00	1,00	1,75		23,9		23,9
125+00	130+00	0,5	0,5		5,8		2,9
130+00	145+00	1,5	1,25		17,2		25,8
145+00	160+00	1,5	1,25		17,2		25,8
160+00	165+00	0,5	0,8		10		5
165+00	170+00	0,5	2		26		13
170+00	173+50	0,35	3		43,5		15,225
173+50	177+50	0,4	4		64		25,6
177+50	180+00	0,25	0,75		9,2		2,3