- •Історія україни Конспект лекцій
- •Тема 1. Вступ. Предмет і завдання курсу „Історія України”. Найдавніше минуле на території сучасної України План
- •1. Вступ. Предмет і завдання курсу „Історія України”. Джерела та історіографія.
- •2. Первісна доба на території сучасної України.
- •3. Виникнення перших державних об’єднань (кіммерійці, скіфи, сармати, грецька колонізація).
- •4. Східні слов’яни у давнину.
- •Тема 2. Княжа доба План
- •Тема 3. Українські землі під владою Литви та Польщі (хiv – перша половина хvіі ст.). Українське козацтво. Запорізька Січ. План:
- •Загарбання українських земель феодалами сусідніх держав. Політичне життя в українських землях.
- •Соціально-економічний розвиток.
- •Козацтво в Україні. Національно-визвольний рух кінця хvі – першої половини хvіі ст.
- •Тема 4. Революційні події в Україні (1648–1676 рр.) План:
- •2. Хід національно-визвольної боротьби протягом 1648-1657 рр.
- •Тема 5. Українські землі наприкінці XVII – XVIII ст. План.
- •Українські землі у іі половині хvіі – хvііі ст.: соціально-економічний розвиток та політичне життя.
- •Антифеодальний та визвольний рух українського народу.
- •1. Українські землі у іі половині хvіі – хvііі ст.: соціально-економічний розвиток та політичне життя.
- •2. Українські землі у іі половині хvіі – хvііі ст.: соціально-економічний розвиток та політичне життя.
- •Тема 6. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (кінець XVIII – хіх ст.). План
- •2. Соціально-економічний розвиток українських земель.
- •3. Основні тенденції розвитку суспільно-політичного руху на українських землях у хіх ст.
- •Тема 7. Україна на початку хх ст. (1900 – 1917 рр.) План
- •2.Україна в роки першої російської революції 1905 – 1907 рр.
- •3. Україна в роки Першої світової війни (1914 – 1918 рр.).
- •Тема 8. Українська національно-демократична революція у 1917-1920 рр. План.
- •2. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави п.Скоропадського.
- •3. Відновлення унр. Державотворча діяльність Директорії.
- •Тема 9. Українські землі між двома світовими війнами
- •2. Суспільно-політичне життя в Україні за часів тоталітаризму.
- •Тема 10. Україна в другій світовій війни та післявоєнний період (1939 – середина 60-х рр.). План:
- •Тема 11. Україна в другій половині 60-х – кінці 90-х рр. Хх ст. План
- •Суспільно-політичне та соціально-економічне життя у другій половині 60-х – першій половині 80-х рр.
- •Наростання кризових явищ в соціально-економічній та суспільно-політичній сферах у 70-х – 80-х рр.
- •Україна в період перебудови (1985–1990 рр.).
- •Тема 12. Україна в роки незалежності. План.
- •1. Становлення української державності. Пріоритети зовнішньої політики України на рубежі хх-ххі ст.
- •2. Суспільно-політичне життя. Створення багатопартійної системи.
- •3. Процес подолання соціально-економічної кризи. Здобутки в галузі науки і освіти.
- •Етнічний склад населення України. Наддніпрянська Україна (до 1917 р.).
- •Західна Україна (кінець хvііі ст. – до 1918 р.).
- •Радянська Україна
- •Незалежна Україна (з 1991 р.)
- •Українська діаспора.
- •Президентські вибори в Україні
- •Рекомендована література (підручники, навчальні посібники, збірники документів):
- •Додаткова література:
Етнічний склад населення України. Наддніпрянська Україна (до 1917 р.).
За деякими даними (ревізії, переписні книги тощо) чисельність населення українських етнічних територій була наступною: 1300 р. – 3,2 млн., 1400 р. – 3,7 млн., 1500 р. – 4,4 млн., 1600 р. – 5,2 млн. З втратою державності, починаючи з ХІV ст., українські землі стають об’єктом іноземної колонізації з боку литовців, поляків, євреїв, а з середини ХVІІ ст. головним чином росіян. В наступний період простежуються тенденції окрім абсолютного зростання чисельності українців, зменшення їх питомої ваги на власних теренах. Все більше українців розселюється поза етнічними землями Так, протягом 200 років (1719 – 1917 рр.) чисельність українців в Російській імперії зросла майже у 7 разів (з 4,4 млн. до 31 млн. чол.). Складаючи у 1917 р. частку у 17,3% всього населення українці за числом поступалися лише росіянам. В самій же Наддніпрянській Україні в цей час питома вага українців (24,1 млн. чол.) скоротилася майже на 10% (з 87,6% до 77,6%). Найвищий показник був в Полтавській губ. – 94%, Харківській губ. – 85%. Поза межами України проживало 6,9 млн. українців.
Згідно І Всеросійського перепису 1897 р. в 9 українських губерніях частка росіян складала 11,7%, євреїв – 8,3% (в Правобережжі, де проходила єврейська „смуга осілості”, було скупчено 40% всієї єврейської громади Російської імперії), поляків – 2,8%. Українці і надалі залишалися селянською нацією (93% проживали у сільській місцевості), складаючи менше третини міського населення. В той же час частка міського населення складала серед росіян – 42,2%, євреїв – 43,6%, поляків – майже 30%.
Західна Україна (кінець хvііі ст. – до 1918 р.).
Згідно даних останнього в історії Австро-Угорщини перепису 1910 р., чисельність українців складала 3,99 млн. осіб: в Галичині – понад 3,2 млн., Буковині – 305 тис., Закарпатті – 472 тис. В австрійській частині імперії вони складали 13,2 % населення, в угорській – 2,2 %. В 1917 р. українське населення доходило до 4,1 млн. чол. Не зважаючи на те, що протягом кінця XVIII – поч. ХХ ст. чисельність українців зросла у 2 рази , їх питома вага на етнічних територіях в силу процесів асиміляції, іноземної колонізації, масової трудової еміграції (за 50 років перед Першою світовою війною з Галичини, Буковини та Закарпаття емігрувало 500 тис. українців) мала сталу тенденцію до зниження. Так, протягом 1857-1910 рр. населення Східної Галичини зросло з 2,66 млн. до 5,25 млн. чол., однак частка українців зменшилась з 64,9% до 61,7%. В Буковині за період 1810-1910 рр. українське населення зросло на 13%, але його вага серед загального населення провінції зменшилася з 41,4% до 38,8%. В межах компактного розселення українців у Закарпатті протягом 1900-1910 рр. їх частка зменшилася з 59,4% до 56%. Одночасно з цим збільшувалася присутність на цих землях поляків, угорців, румун, євреїв. В Австро-Угорщині українці переважно були селянами, складаючи незначний відсоток серед інонаціонального складу міст. В столицях провінцій у 1900 р. українці складали: у Львові – 18,6%, у Чернівцях – 19,2 % населення.