Тема 12. Україна в роки незалежності. План.

1. Становлення української державності. Пріоритети зовнішньої політики України на рубежі хх-ххі ст.

2. Суспільно-політичне життя. Створення багатопартійної системи.

3. Процес подолання соціально-економічної кризи. Здобутки в галузі науки і освіти.

Розглядаючи тему, студенти мають усвідомити, що час становлення України як самостійної держави ознаменував собою нову віху в історії українського народу, визначальними рисами якої є зміцнення реального суверенітету, демократизація суспільного життя, перехід від адміністративно-директивної до ринкової економіки, забезпечення міжнаціонального і соціального миру в суспільстві.

Від 1987 р. в Україні відбувався процес суспільно-політичних зрушень, виникнення неформальних груп та організацій. Почали виникати перші політичні партії. Всього протягом 1989-го – серпня 1991 рр. виникло понад 20 партій загальною чисельністю 30 тис. чол. Після виборів у березні 1990 р. народних депутатів до Верховної Ради України остання вперше почала працювати в парламентському режимі. Документом історичної ваги із прийнятих тогочасних 150 законодавчих актів можна вважати прийняту Верховною Радою України 16 липня 1990 р. Декларацію про Державний суверенітет України. Тоді ж з’являється Закон „Про економічну самостійність УРСР”.

Восени 1990 р. опозиція в українському парламенті, що зорганізувалася під назвою Народна Рада (голова І. Юхновський), звинуватила уряд у тому, що він не дотримується Декларації про державний суверенітет, не створює умов для реформування економіки і висунула вимоги відставки голови Верховної Ради Л. Кравчука, Голови Ради Міністрів В. Масола, розпуску КПРС, відмови від підписання нав’язаного М. Горбачовим нового союзного договору.

Вершиною протистояння комуністичної влади й опозиції була „студентська революція на граніті”. Наслідком якої були уступки з боку влади, щодо багатьох питань політичного життя України.

1991 р. український парламент зробив чергові кроки до незалежності. 19-21 серпня 1991 р. в СРСР стався державний переворот після провалу якого завдяки опору широких верств населення країни. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада Україна прийняла і затвердила Акт проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 р. Всеукраїнський референдум підтвердив його. Незалежність підтримали понад 90% громадян. Президентом України був обраний Л. Кравчук. 8 грудня 1991 р. президенти України, Росії та Білорусі прийняли документ, який проголосив припинення існування СРСР та утворення СНД (Співдружності незалежних держав).

З 1991 р. провадить активний зовнішньополітичний курс. Держава є членом ОБСЄ (з 1992 р.), ПАРІС (з 1992 р.). Особливе місце займають відносини України з Росією. Серед них – питання Криму та Чорноморського флоту. Президент Л. Кучма дотримувався проросійського пріоритету у зовнішній політиці, через що йому вдалося налагодити добрі стосунки з нею шляхом послаблення державної позиції України, через що вона була втягнута в орбіту потужного російського впливу.

В липні 1992 р. Україна заявила про своє бажання вступити до Ради Європи (РЄ). Після того як Українська держава офіційно підтвердила свій без’ядерний статус у листопаді 1995 р. вона стала 37-м повноправним членом РЄ.

У лютому 1994 р. Україна першою серед країн СНД підписала в Брюсселі угоду «Партнерство заради миру», що передбачає тісні контакти з НАТО. Якісно новим кроком на шляху співробітництва з НАТО стали самміти спільної комісії НАТО–Україна (Вашингтон, 1999; Прага, 2002; Вільнюс, 2005).

У квітні 2005 р. започатковано Інтенсифікований діалог між Україною та НАТО. 21 лютого 2005 р. у Брюсселі було підписано План дій Україна – ЄС. Нові підходи демонструє українська дипломатія у стосунках з Російською Федерацією, СНД, ГУАМ.

Нині важливе місце в системі зовнішньополітичних пріоритетів України посідає рух в європейські структури, підготовка до вступу в Європейський Союз та НАТО, Світову організацію торгівлі.

По другому питанню відмітимо, що з початку 90-х рр. в Україні почали з’являтися нові українські закони, створювалася національна армія, затвердили державну символіку, гімн, герб. Продовжували створюватися все нові політичні партії та громадські організації серед яких особливе місце займав Народний рух України. Головною проблемою того часу залишалася економічна. Це було спричинене складною централізаторською системою економіки вже в колишньому СРСР.

У 1994 р. президентом України став Л. Кучма (у листопаді 1999 р. обраний на повторний термін). 1996 р. аби приборкати гіперінфляцію у країні було запроваджено гривню. 28 червня 1996 р. було прийнято Конституцію України, яка включає 161 статтю і 14 розділів.

Час правління Л. Кучми характеризується утворенням в Україні корумпованої мафіозно-кланової системи, зниженням життєвого рівня українців та зубожінням широких верств населення.

Ці та інші причини викликали формування антикучмівської опозиції, пожвавлення діяльності якої було пов’язано з так званим. касетним скандалом „Підслухані розмови Президента”. Брак гласності в країні, переслідування журналістів, гучні замовні вбивства призвели до всеукраїнських акцій протесту. В Україні назрівало протистояння влади та опозиції. Вибори 2004 р. стали причиною „помаранчевої революції”.

Опозицію очолили В. Ющенко, Ю. Тимошенко, О. Мороз та ін. 22 листопада 2004 р. на Майдані Незалежності у Києві зібралися сотні тисяч протестантів. Поза межами Києва хвиля стихійних мітингів протесту прокотилася Україною: Дніпропетровськ, Луцьк, Полтава, Львів, Тернопіль, Ужгороді, Черкасах, Херсоні Чернівцях. 8 грудня Верховною Радою України у присутності тогочасного Президента України Л. Кучми були внесені поправки до Закону «Про вибори Президента» і ухвалено рішення про проведення політичної реформи та реформування системи місцевого самоврядування. Ухвали означали, що Україна 3 1 вересня 2005 р. мала перетворитися з президентсько-парламентської республіки у парламентсько-президентську.

10 січня 2005 р. ЦВК оголосили переможцем виборів В. Ющенка, який набрав 51,99% голосів виборців. Коаліційний уряд очолила Ю. Тимошенко. Затверджена Верховною Радою України 4 лютого 2005 р. програма уряду «На зустріч людям» передбачала комплекс першочергових заходів, спрямованих на подолання бідності шляхом створення економіко-правових умов для збільшення доходів населення; підвищення надійності та ефективності банківської політики, створення системи обов’язкового медичного страхування; реформування військо-промислового комплексу тощо. Крім того, в травні 2005 р. президентом В. Ющенком було запропоновано уряду до виконання 17 програм. Серед них: програма детінізації економіки; програма «Власність народу», що передбачає інвентаризацію всієї державної власності та налагодження управління державністю; програма, що покликана поліпшити житлову проблему в Україні; програма розбудови нафтових і газових транспортних магістралей; розбудова міжнародних транспортних коридорів. Однак ці програми так і не були виконані. У 2008 р. Україна вступила у Світову організацію торгівлі.

На президентських виборах 2010 р. перемогу здобув В.Янукович. Кабінет міністрів та Верховна Рада України в 2011р. поставила перед собою основні завдання – прийняти Податковий кодекс та провести пенсійну реформу.

Перед Україною стоїть низка нерозв’язаних питань, а саме – здійснення структурних перетворень у системах правоохоронних органів, державного устрою, охорони здоров’я, реалізація програм зі збільшення зайнятості населення, організація технопарків і т.п..

Розвиток України як незалежної, демократичної країни неможливий без повноцінного розвитку освіти та науки. З проголошенням незалежності прийнято Державну національну програму «Освіта», затверджену Кабінетом Міністрів у 1993 р. Новак концепція розвитку народної освіти передбачала визнання необхідності демократизації всіх ланок середньої і вищої школи, відмову від залишеної у спадок «репресивної педагогіки», запровадження принципу українознавчого спрямування змісту шкільної освіти, технічне забезпечення освітніх установ, формування високого інтелектуального й культурного потенціалу українського народу.

З 2001 р. набрав чинності Закон України «Про загальну середню освіту». У школах збільшено термін навчання до 12 років та введена 12-бальна шкала оцінювання знань. Відбулися зміни у вищій школі: створення приватних ВЗО, ведення нових предметів, скорочення підготовки фахівців на вечірній та заочній формах навчання. В 2008 р. Україна з метою інтегрування у європейське співтовариство підтримала пропозицію приєднання до Болонського процесу у системі освіти. Це у майбутньому дасть можливість визнання дипломів українських вузів у інститутах та університетах зарубіжжя.

У 1994 р. Академія наук України отримала статус національної і є провідним і координаційним центром країни. НАНУ має багато чинних угод з к академіями наук, авторитетними науковими товариствами і провідними університетами Росії, Європи, США. Установлено тісні зв’язки з науковими центрами української діаспори.

Наукові розробки Національного космічного агентства України дозволяють досліджувати та освоювати космічний простір.

Однак, перед Україною ще стоїть низка невирішених питань, а, зокрема, відсутність достатнього фінансування, недостатня матеріально-технічна база наукових і навчальних закладів, обмежений доступ до новітньої наукової інформації, падіння престижу науково-педагогічної діяльності, загострення кадрової проблеми, криза книгодрукування в Україні.

В 2008-2009 рр. в багатьох країнах світу починається фінансова та економічна криза, яка мала негативний вплив на стан економіки в Україні. Через різке падіння світових цін на металургійну продукцію, що складала левову частину українського експорту скоротились валютні надходження. Інформація про зниження надійності вкладів у Промінвестбанку призвела до різкого відтоку вкладів з банків (6-7 млрд дол. США за тиждень), після чого Нацбанк обмежив дострокові знаття депозитів і видачу кредитів. На початку 2009 р. через нестабільність національної валюти відбулась криза споживчого кредитування. Складовою бюджетного дефіциту стали великі соціальні видатки: виплата заощаджень Ощадбанку СРСР, підвищення пенсій і зарплат. На економічні проблеми наклалась і політична криза, передумовою чого були суперечливі оцінки політиками конфлікту Грузії та Росії у Південній Осетії. Взаємні звинувачення посадових осіб призвели до загострення ситуації, а після розпаду Демократичної коаліції та відставки голови ВРУ А.Яценюка президент України В.А.Ющенко заявив про дострокове припинення повноважень Верховної Ради, яке невдовзі припинив. У листопаді 2008 р. відбулось формування нової коаліції в складі НУНС, БЮТ та блоку Литвина. Головою ВРУ став В.Литвин. В опозиції Партія регіонів.

Антикризові закони надмірно політизувались і ставали предметом торгу. Постійні блокування трибуни Партією регіонів та дебати щодо плану дій уряду у боротьбі з кризою стали виправданням бездіяльності парламенту та послабили контроль за виконавчою владою: лише у травні 2009 р. уряд подав свою програму з урахуванням ідей опозиції. Опозиційним силам було вигідне погіршення стану господарства та соціально-економічного життя в країні з метою дискредитації влади та персонально глави уряду Ю.Тимошенко.

Імідж країни псували не тільки стосунки між гілками влади, а й скандали: з питання власності телеканалу «Інтер», справа В.Лозинського, справа педофілів, Арешт генерала О.Пукача та ін..

Наслідками президентства В.Ющенка було: розширення засад демократії, свобода слова, формування спільної ідентичності українських громадян, здійснення спроби відновлення соціал-демократії та звернення до історії, проведення чіткої про європейської зовнішньої політики, скасовані поправки Джксона-Веніка про обмеження торгівлі США з Україною, здійснено вступ до СОТ, досягнуто прогресу у відносинах з Євросоюзом, відбулося зближення України і НАТО, виведено українські війська з Іраку. Разом з позитивними підсумками президент В.Ющенко залишив після себе нестабільну країну: конституційний конфлікт, скандали, погіршення відносин з Росією.

У січня 2010р. відбулись президентські вибори, на яких президентом України обрано В.Януковича. У 2010 р. Кабінет Міністрів очолив М. Азаров. Уряд змушений вирішувати значне коло суспільно-політичних, соціально-економічних та національно-культурних проблем. Однак не всі кроки уряду знаходять підтримку населення. Це питання пенсійної реформи, податкового кодексу та інші. Велике протистояння викликали домовленості у Харкові між Україною та Росією (квітні 2010р.) про знижку на поставки російського газу у розмірі 30% та продовження терміну перебування Чорноморського флоту в Криму на 25 р. (до 2042 р.).

Україна готується до чемпіонату по футболу. У 2011 відбулося відкриття стадіонів у Києві та Львові, реконструйовано аеропорти в містах, де будуть проходити матчі «Євро2012».

Значне коло проблем стоїть перед Україною на міжнародній арені. Серед них особливе місце займають економічні проблеми.

Додаток 1.