Глобальні гіпертекстові структури: www

World Wіde Web - Всесвітня павутина. (Коротше: Web чи W3)

Гіпертекст - текст із вставленими в нього словами (командами) розмітки, що посилаються на інші місця цього тексту, інші документи, картинки і т.д.

Під час читання такого тексту (у відповідній програмі, його обробляючої і виконуючої відповідні посилання чи дії) ви бачите підсвічені (виділені) у тексті слова. Якщо наїхати на них курсором і натиснути клавішу чи кнопку (око) мишки, то висвітиться те, на що посилалося це слово, наприклад, інший параграф тієї ж глави цього ж тексту.

У WWW по ключових словах можна потрапити в зовсім інший текст з іншого документа, ввійти в яку-небудь програму, зробити яка-небудь дію і т.д.

В Іnternet у контексті WWW можна одержувати доступ до чого завгодно, до telnet, e-maіl, ftp, Gopher, WAІ, Archіe, USENET News і т.п.

У WWW можна посилатися на дані на інших машинах у будь-якому місці мережі, тоді при активації цього посилання ці дані автоматично передадуться на вихідну машину і ви побачите на екрані текст, дані, картинку, а якщо провести в життя ідею мультимедіа, то і звук почуєте, музику, мову. Це злегка нагадує Gopher, але фактично це принципово інше і нове.

У Gopher мається тверда структура меню, по якій ви рухаєтеся, як вам завгодно. Ця структура не залежить від того, що ви робите, який документ використовуєте і т.д.

У WWW ви рухаєтеся по документі, що може мати яку завгодно гіпертекстову структуру. Ви самі можете організувати структури меню в гіпертексті. Маючи редактор гіпертекстів, ви можете створити будь-яку структуру робочого середовища, включаючи документацію, файли, дані, картинки, програмне забезпечення і т.д., і це не буде нове програмне забезпечення, а просто гіпертекст. Нажаль, створення гіпертекстових редакторів з людським обличчям (дружнім інтерфейсом, отладчиком і т.д.) задача не з простих і ще не вирішена.

Глобальна мережа (англ. Wide Area Network, WAN) — комп'ютерна мережа, що охоплює величезні території (тобто будь-яка мережа, чиї комунікації поєднують цілі мегаполіси, області або навіть держави і включають в себе десятки, сотні а то і мільйони комп'ютерів). Для порівняння, Персональна мережа (англ. Personal area network), Локальна мережа (англ. Local area network, LAN), Університетська мережа (англ. Campus area network, CAN) або ж Міська мережа (англ. Metropolitan area network, MAN) зазвичай не виходять за межі кімнати, будівлі, або ж специфічного регіону мегаполіса (тобто міста).

Глобальні мерéжі об'єднують комп'ютери, що знаходяться на відстані сотень, а то і тисячі кілометрів один від одного. Часто використовуются вже існуючі, не дуже якісні, лінії зв'язку. Зазвичай WAN має меншу швидкість передачі даних аніж LAN, в основному через більшу віддаленість комп'ютерів одного від іншого, але теоретично WAN має можливість надавати таку ж швидкість, як і LAN, MAN (мережа) або CAN, використовуючи такі технології, як оптоволокно.

WAN використовуєтсья для поєднання мереж LAN та інших видів мереж разом, тому користувачі та комп'ютери з місця можуть з'єднуватися з користувачами та комп'ютерами з іншого місця.Багато глобальні мережі будуються для однієї конкретної організації і приватні. Інші, побудований провайдерів Інтернет-послуг, забезпечувати з'єднання з локальної мережі організації до Інтернету.

24. Розкрийте сутність та структуру інноваційного процесу.

Инновационный процесс означает инновационную деятель­ность какого-либо субъекта экономики, т. е. процесс, направлен­ный на разработку, на реализацию результатов законченных на­учных исследований и разработок либо иных научно-технических достижений в новый или усовершенствованный продукт, реализу­емый на рынке, в новый или усовершенствованный технологиче­ский процесс, используемый в практической деятельности, а также связанные с этим дополнительные научные исследования и разра­ботки.

Сущность инновационного процесса проявляется в том, что он представляет собой целенаправленную цепь действий по инициа­ции инновации, по разработке новых продуктов и операций, по их реализации на рынке и дальнейшей диффузии.

По И.Т. Балабанову, инновационный процесс включает в себя семь элементов, соеди­нение которых в единую последовательную цепочку образует струк­туру инновационного процесса. К этим элементам относятся:

• инициация; • маркетинг инновации; • выпуск (производство) инновации; • реализация инновации; • продвижение инновации; • оценка экономической эффективности инновации; • диффузия инновации.

25. Дайте коротку характеристику стандартам серіїї ІСО 9000:2000. Які зміни відбуваються на підприємстві при реалізації процесного підходу до організації менеджменту якості.

Процесний підхід розглядає функції управління як взаємопов'язані.

Управління впровадженням інновацій розглядається як процес, так як робота по досягненню інноваційних цілей за допомогою інших - це серія безперервних взаємопов'язаних дій. Ці дії, кожна з яких також є процесом, називають управлінськими функціями. Сума всіх функцій являє собою процес управління впровадженням інновацій.

В основу обновленной системы ISO 9000:2000 положены 8 основополагающих принципов, которые перекликаются с принципами TQM и призваны гарантировать достижение организацией постоянного успеха (рис. 1).

26. Опишіть суть і методи проведення експертизи інноваційних проектів.

Задача експертизи складається з оцінки наукового і технічного рівня проекту, можливостей його виконання й ефективності. На підставі експертизи приймаються вирішення про доцільність і обсяг фінансування.

Процедури оцінки проектів, юридичного оформлення угод і контракти, а також форми і методи контролю за їхнім виконанням діють у всіх країнах із розвитою ринковою економікою. Велике значення мають терміни проведення експертиз, узгодженні, тривалість періоду від подачі заявок і пропозицій до відкриття фінансування або надання пільг і субсидій. Постійно удосконалюються методи контролю за ходом реалізації проектів, використанням засобів по цільовому призначенню, збільшується число обов'язкових умов, яким повинен відповідати проект.

Існують три головних методи експертизи інноваційних проектів, що фінансуються з бюджету:

• описовий;

• порівняння становищ «до» і «після»;

• порівнянна експертиза.

Описовий метод широко поширений у багатьох країнах. Його суть складається в тому, що розглядається потенційний вплив результатів здійснюваних проектів на ситуацію на визначеному ринку товарів і послуг. Одержувані результати узагальнюються, складаються прогнози і враховуються побічні процеси. Він дозволяє враховувати, наприклад, взаємодія сфери НІОКР із патентним правом, податковим законодавством, утворенням, підготуванням і перепідготовкою кадрів.

Головна негативна риса цього методу в тому, що він не дозволяє коректно зіставити два і більш альтернативних варіанти.

Метод порівняння становищ «до» і «після» дозволяє брати до уваги не тільки кількісні, але і якісні показники різноманітних проектів. Проте цьому методу властива висока можливість суб'єктивної інтерпретації інформації і прогнози.

Порівнянна експертиза складається в порівнянні становища підприємств і організацій, що одержують державне фінансування і не отримуючих його. У цьому методі звертається увага на порівнянність потенційних результатів здійснюваного проекту, що складає одне з вимог перевірки економічної обґрунтованості конкретних вирішень по фінансуванню короткострокових і швидкоокупних проектів.

27. Охарактеризуйте систему оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства.

Для оценки общей экономической эффективности инноваций может использоваться следующая система показателей:

Показатели экономической эффективности инноваций

Показатель	Сущность показателя
1. Интегральный эффект  (Эинт)	Он представляет собой величину разностей результатов и инновационных затрат за расчетный период, приведенных к одному, обычно начальному году, т.е.с учетом дисконтирования результатов и затрат. Другие названия интегрального эффекта: чистый дисконтированный доход, чистая приведенная или чистая современная стоимость, чистый приведенный эффект
2. Индекс рентабельности (Jr)	Он представляет собой соотношение приведенных доходов к приведенным на эту же дату инновационным расходам. Его другие названия: индекс доходности, индекс прибыльности. Он тесно связан с интегральным эффектом. Если интегральный эффект Эинт положителен, то индекс рентабельности Jr > 1, и наоборот. При Jr > 1 инновационный проект считается экономически эффективным. В противном случае (Jr <1) проект неэффективен.В условиях жесткого дефицита средств должно отдаваться предпочтение тем инновационным решениям, для которых наиболее высок индекс рентабельности.
3. Норма рентабельности (Ер)	Представляет собой ту норму дисконта, при которой величина дисконтированных доходов за определенное число лет становится равной инновационным вложениям. В этом случае доходы и затраты инновационного проекта определяются путем приведения к расчетному моменту времени. Ее другие названия: внутренняя норма доходности, внутренняя норма прибыли, норма возврата инвестиций
4. Период окупаемости (То)	Это один из наиболее распространенных показателей оценки эффективности инвестиций. В отличие от используемого в практике показателя "срок окупаемости капитальных вложений", он также базируется не на прибыли, а на денежном потоке с приведением инвестируемых средств в инновации и суммы денежного потока к настоящей стоимости

28. Опишіть риси поводження фірм інноваційного характеру – “експлеренти”, “патієнти”, “віоленти” і “комутанти”.

Експлеренти – фірми, що спеціалізуються на створенні нових чи радикальних перетворень старих сегментів ринку. Вони займаються просуванням нововведень на ринок. Фірми-експлеренти одержали назву "піонерських". Вони працюють у "околицях" етапу максимуму циклу винахідницької активності і із самого початку випуску продукції.

Фірми-патієнти працюють на вузький сегмент ринку і задовольняють потреби, сформовані під дією моди, реклами й інших засобів. Вони діють на етапах росту випуску продукції й одночасно на стадії падіння винахідницької активності. Вимоги до якості й обсягів продукції в цих фірм зв'язані з проблемами завоювання ринків. Виникає необхідність приймати рішення про чи проведення припиненні розробок, про доцільність

продажу і покупки ліцензій і т.п. Ці фірми прибуткові.

Фірми-віоленти – фірми з "силовою" стратегією. Вони мають великий капітал, високим рівнем освоєння технології. Виоленти займаються крупносерийними і масовим випуском продукції для широкого кола споживачів, що пред'являють «середні запити» до якості і задовольняються середнім рівнем цін. Віоленти працюють у «околицях» максимуму випуску продукції. Їхня науково-технічна політика вимагає прийняття рішень про

терміни постановки продукції на виробництво (у тому числі, про придбання ліцензій); про зняття продукції з виробництва; про інвестиції і розширення виробництва; про заміну парку машин і устаткування.

Середнім і дрібним бізнесом, орієнтованим на задоволення місцево-національних потреб, займаються фірми-комутанти. Фірми-комутанти діють на етапі падіння циклу випуску продукції. Їхня науково-технічна політика вимагає прийняття рішень про своєчасну

постановку продукції на виробництво, про ступінь технологічної особливості виробів, що випускаються віолентами, про доцільні зміни в них відповідно до вимог специфічних споживачів.

Інноваційний менеджер такої фірми повинний добре розбиратися в специфіці покупця товару, що склалися ситуації на ринку, точно, оперативно і вірогідно передбачати можливі кризи. Організаційна схема управління фірмами залежить від їхніх особливостей. Нагадаємо, що організаційна схема керування – розподіл прав і відповідальності.

29. Охарактеризуйте классификацию инновационніх стратегий по К.Фримену.

По менеджерскому «поведению» на основе классификации К. Фримана различаются следующие модификации инновационной стратегии предприятия.

Традиционная — предприятие стремится только к повышению качества существующих продуктов, поэтому наверняка в долгосроч­ной перспективе оно будет отставать сначала в технико-технологи­ческом, а затем и в экономическом отношении.

Оппортунистская — предприятие занято поисками такого продукта, который не требует слишком больших затрат на исследования и Разработки, но с которым оно в течение определенного времени сможет единолично присутствовать на рынке. Поиск и использование таких секторов предполагают глубокое знание рыночной ситуации, высокий уровень технико-технологического развития и адаптационные способности. В этом случае высока степень риска быстрой монопольного положения.

Имитационная — используется фирмами, имеющими сильные рыночные и технологические позиции. Новая технология приобрета­ется у других, например, путем закупок лицензий. Лицензия стоит на­много дешевле, приобретается быстрее и действует надежнее, чем соб­ственные разработки, изобретения. Это успешная стратегия, но для адаптации оригинального и создающего монопольную ситуацию про­дукта умственного труда (изобретения) необходимы высокая специаль­ная квалификация и неутомимое поддержание достигнутого уровня.

Оборонительная — предприятия проводят исследования и раз­работки без претензий на занятие ведущих позиций, их цель заклю­чается в том, чтобы не отстать от других в области технико-техно­логического развития и повысить технический уровень производ­ства. Это весьма затратоёмкая стратегия. Она используется главным образом в обособленных (государственных) научно-исследователь­ских учреждениях.

Зависимая — наблюдается преимущественно на мелких пред­приятиях, которым крупные вменяют новый продукт или производ­ственный метод.

Наступательная — амбиция в данном случае заключается в том, чтобы быть первым на рынке.

30. Які математичні функції описують динаміку життєвого циклу технології?

Додаткові матеріали до підрозділу S-крива