Дисципліна відноситься до циклу дисциплін професійної та практичної підготовки. Вивчення дисципліни базується на знаннях та навичках, які отримали студенти після успішного освоєння наступних дисциплін «Маркетинг інновацій» та «Менеджмент інновацій».

Головною метою є доведення до студентів широкого спектру фундаментальних понять, методичних підходів і прийомів, накопичених теорією, світовою і вітчизняною практикою управління інноваціями; оволодіння цими знаннями і набуття практичних навиків і вмінь щодо їх використання.

Предметом вивчення є принципи, закономірності розвитку інноваційних процесів, інтегрована сукупність управлінських відносин системи управління інноваціями на макро-, мікрорівнях.

Основними завданнями є теоретична підготовка студентів і формування у них навичок управління інноваціями з урахуванням особливостей різних рівнів: макро- регіонального рівнів, рівня групових виробничо-економічних систем і підприємства, зокрема:

• сформувати у студентів цілісну систему знань про інновації і

механізм управління ними;

• дати понятійно-категоріальний апарат, який характеризує інноваційний менеджмент;

• розкрити взаємозв'язок усіх елементів, внутрішню логіку і організаційно-економічну модель інноваційного менеджменту;

• привити в них практичні навики застосування основного інструментарію інноваційного менеджменту;

• навчити студентів економічно правильно оцінювати особливості інновацій, які чітко обмежені часом, та ефективно впроваджувати різні типи інновацій.

ТЕСТОВІ ВПРАВИ

Дайте відповідь на наступні тестові запитання:

1. Інноваційною діяльністю визнають:

а) здійснення успішного підприємництва чи окремих бізнес-процесів вітчизняними підприємствами за допомогою розробки і впровадження новацій в процеси виробництва, управління, планування господарської діяльності тощо;

б) впровадження результатів науково-технічного прогресу (НТП) у виробничі процеси конкретного підприємства;

в) діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя;

г) процес, який включає комплекс робіт, починаючи від зародження інноваційних Ідей, здійснення фундаментальних досліджень до прикладних досліджень і конструкторських розробок.

2. Які нормативно-правові акти є основою формування і здійснення інноваційної діяльності в Україні?

а) Господарський Кодекс України;

б) Конституція України;

в) Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність";

г) Закон України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України";

д) Закон України "Про інноваційну діяльність";

е) Закон України "Про наукову і науково-технічну експертизу";

є) Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України;

ж) Закон України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки";

з) Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні";

і) всі перелічені вище нормативно-правові акти регулюють відносини в сфері інноваційної діяльності.

3. Зміст інновацій полягає в...

а) технічному переозброєнні, реконструкції, розширенні, будівництві нових підприємств що здійснюються вперше як промислове освоєння виробництва нової продукції чи впровадження нової технології;

б) розробці, освоєнні, випуску і розповсюдженні принципово нових видів техніки і технології:

в) розробці і впровадженні нових ресурсозберігаючих технологій, призначених для поліпшення соціального й екологічного стану;

г) проведенні наукових досліджень і розробок, спрямованих на створення об'єктів інтелектуальної власності, науково-технічної продукції;

д) всі наведені вище відповіді розкривають зміст інновацій.

4. Про яку форму інвестування інноваційної діяльності йдеться, якщо вона здійснюється суб'єктами господарювання за рахунок власних або позикових коштів з метою розвитку власної бази підприємництва?

а) державне інвестування;

б) комерційне інвестування;

в) соціальне інвестування;

г) іноземне інвестування;

д) спільне інвестування.

5. За сферою діяльності підприємця інновації поділяють на:

а) одиничні і дифузійні;

б) сировинну продуктові і забезпечувальні;

в) відкриваючі, скасовувальні, заміщені та зворотні;

г) локальні і системні;

д) виробничі, торговельні і управлінські;

е) радикальні, удосконалюючі та комбіновані; є) споживчі і спонукальні;

ж) продуктові і процесуальні;

з) реактивні і стратегічні.

6. Яке, на Ваш погляд, визначення найбільш точно і повно відтворює зміст поняття "інновація"?

а) кінцевий результат інноваційної діяльності, втілений у вигляді нового чи удосконаленого продукту, упровадженого на ринку, нового чи удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності, або в новому підході до соціальних послуг;

б) засоби і предмети праці, технологія, що їх об'єднує, яка здатна забезпечити більш ефективний перебіг виробництва продукції на конкретному підприємстві на основі абсолютно нових властивостей, які утворюють технічну новацію;

в) обидві відповіді вірні і повні.

7. Розподіліть, яке з наведених нижче визначень розкриває сутність-понять "нововведення", "новація", "інновація"?

а) новий спосіб, відкриття, ноу-хау, винахід, патент, втілювані на початковій стадії виробництва, які характеризуються наявністю новизни ;

б) глибока дифузія нововведення у виробництво на засадах повної комерціалізації, яка створює базу для оновлення всіх виробничо-господарських процесів;

в) ступінь використання нововведення на проміжній стадії виробничого циклу з досягненням уречевлено-матеріалізованого втілення .

8. Який стратегічний напрямок інноваційної діяльності в Україні з наведених нижче розкриває наступні середньострокові завдання:

"розвиток засобів охорони праці для підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах ;

модернізація обладнання для видобутку вугілля з похилих і тонких пластів;

розробка нових засобів дегазації шахт, способів і методів добування та утилізації метану з вугільних родовищ;

створення енергоефективних двигунів та електроприводів для базових галузей економіки;

реконструкція основного електротехнічного обладнання; створення нових енергоекономічних джерел світла та систем освітлення;

впровадження функціональної та силової електроніки в енергетичні галузі;

модернізація електростанцій і електромереж; розвиток електромереж видачі потужностей атомних електростанцій;

впровадження парогазових установок та технологій спалювання низькосортного твердого, рідкого і газоподібного палива; підвищення ефективності бурового нафтогазового обладнання;

створення високопродуктивного енергозберігаючого компресорного обладнання для оснащення вугільних шахт, підприємств залізничного транспорту та інших галузей" ?

а) охорона й оздоровлення людини та навколишнього середовища;

б) розвиток інноваційної культури суспільства;

в) нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації;

г) машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва; розвиток високоякісної металургії;

д) модернізація електростанцій; нові та відновлювані джерела енергії; новітні ресурсозберігаючі технології;

е) транспортні системи: будівництво і реконструкція;

є) високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості;

ж) удосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій.

9. Який з показників статистичної оцінки темпів дифузії інновацій у виробництво визначається як відношення кількості найменувань нової продукції до загальної кількості найменувань товарного асортименту підприємства?

а) рівень нової продукції, виготовленої підприємством в загальному обсязі вироблюваних товарів (послуг);

б) коефіцієнт оновлення продукції;

в) коефіцієнт вибуття застарілої продукції;

г) правильної відповіді немає.

10. Яке з наведених нижче тверджень є невірним?

а) більшість "істотних" інновацій, які приводять до скорочення виробничих витрат і збільшення обсягу продажів, вимагають проведення комплексу науково-дослідних робіт іноді навіть фундаментальних досліджень, які супроводжуються значними фінансовими ризиками й значними інвестиціями;

б) основною проблемою підвищення технологічного рівня підприємства за рахунок інноваційного фактора є проблема повномасштабного фінансування;

в) для вирішення науково-технічних проблем підприємства необхідно володіти достатнім науково-технічним потенціалом, у тому числі кадровим, за умов вертикальної інтеграції, що сприяє встановленню тісних зв'язків науково-технічної сфери, виробництва і маркетингу.

11. До уречевлених результатів здійснення інноваційного проекту на підприємстві можна віднести,..

а) поліпшення умов праці;

б) зміцнення обороноздатності та економічної незалежності країни;

в) створення нових видів продукції, технологічних процесів, нових видів матеріалів та енергії, нових форм організації виробництва, праці й управління;

г) зниження собівартості продукції; .

д) зменшення шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище;

е) зростання продуктивності праці і випуску продукції;

є) раціоналізацію використання природних ресурсів;

ж) поліпшення якості продукції;

з) підвищення кваліфікації працівників;

і) збільшення прибутку і рентабельності;

к) зміну структури кадрів;

л) підвищення рівня добробуту промислово-виробничого персоналу.

12. Що не належить до атрибутів грошового потоку при здійсненні інноваційної діяльності на підприємстві?

а) грошові надходження;

б) відтік ресурсів (здійснення платежів);

в) сальдо (ефект від здійснення інноваційного проекту);

г) здійснення інвестиційної, операційної (виробничої) і фінансової діяльності.

13. Оберіть з наведеного нижче переліку грошових надходжень надходження, які враховуються із знаком "+" при здійсненні інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства:

а) ліквідаційне сальдо устаткування, що вилучається за непотрібністю при здійсненні інноваційної діяльності;

б) умовно-залишкова вартість ліквідованих основних фондів;

в) виручка від реалізації продукції;

г) позареалізаційні доходи;

д) амортизаційні відрахування;

е) знос нематеріальних активів;

є) надходження від реалізації інтелектуальної власності;(в операційній діяльності)

ж) ліквідаційна вартість оборотних коштів.

14. Які з наведених нижче показників ефективності інноваційного проекту є основними?

а) строк окупності інноваційного проекту (Ток);

б) чистий дисконтований дохід (ЧДД);

в) індекси дохідності витрат та інвестицій (ІД);

г) внутрішня норма дохідності (ВНД);

д) всі вказані показники оцінки ефективності інноваційного проекту є надзвичайно важпивими.

15. В чому полягає сутність внутрішньої норми дохідності інноваційного проекту за умов його фінансування за допомогою власних засобів?

а) це максимальна ставка плати за залучення коштів, при якій проект залишається беззбитковим;

б) це максимальна процентна ставка, за якою можна взяти кредит;

в) це максимум норми дивідендних виплат;

г) це мінімальний рівень прибутковості інвестиційних витрат.

16. Що є метою оцінки ефективності інноваційних заходів?

а) виявлення переваг того чи іншого варіанта здійснення проекту на основі його техніко-технологічних параметрів;

б) визначення доцільності впровадження того чи іншого варіанта відповідно до обчислених соціального, економічного, політичного та уречевленого ефекту інноваційного проекту;

в) обчислення та моніторинг поточної й інноваційної видів діяльності з виявленням найкращої альтернативи;

г) всі відповідні правильні.

17. В яких випадках показник чистого дисконтованого доходу не придатний для оцінки ефективності інноваційного проекту?

а) при виборі між проектами з великими і низькими початковими витратами при однакових величинах ЧДД;

б) при виборі між проектом з великим значенням ЧДД і тривалим періодом окупності та проектом з меншим значенням ЧДД і коротким строком окупності;

в) показник ЧДД е застосовним в усіх випадках і не має обмежень;

г) правильними є відповіді а) і б);

д) правильної відповіді немає.

18 Які з наведених нижче статей бюджету для фінансування інноваційних заходів відносяться до доходів бюджету, а які- до видатків?

а) емісійний дохід від випуску цінних паперів під здійснення проекту ;- доходи

б) державні гарантії інвестиційних ризиків;-видатки

в) відрахування на соціальні потреби;-доходи

г) штрафи і санкції за нераціональне використання ресурсів, пов'язані із здійсненням проекту;-доходи

д) виплати допомоги для осіб, що залишаються без роботи на період здійснення інноваційного проекту;-видатки

е) дивіденди за державними акціями, випущеним з метою фінансування інноваційних заходів;- доходи

є) інвестиційні ресурси бюджету;-видатки

ж) доходи від ліцензування, конкурсів і тендерів на розвідку, будівництво й експлуатацію об'єктів інноваційного проекту.- доходи

19. Які фактори з наведених нижче слід віднести до ефектоутворюючих при реалізації інноваційного заходу? ( Ефектоутворюючими факторами при реалізації інноваційного заходу є приріст продукції, скорочення експлуатаційних витрат, скорочення капітальних вкладень, скорочення штрафів за забруднення навколишнього середовища тощо.)

а) приріст продукції;

б) скорочення експлуатаційних витрат;

в) скорочення капітальних вкладень;

г) скорочення штрафів за забруднення навколишнього середовища;

д) економія витрат на сировину і матеріали, використовувані у виробництві;

е) всі наведені фактори відносяться до ефектоутворюючих.

20. Які з наведених нижче причин є внутрішніми джерелами інноваційних ризиків, а які є зовнішніми джерелами інноваційних ризиків? (До внутрішніх відносять причини, викликані власне інноваційною діяльністю підприємства, у тому числі неузгодженістю проекту із стратегічними партнерами, невідповідністю інноваційної ідеї можливостям її реалізації, відсутністю практичного досвіду тощо. Зовнішні причини викликані зміною ринкової кон'юнктури, економічної і політичної ситуації, на які підприємство не має можливості цілеспрямовано впливати (податкова, фінансово-кредитна системи, політика, темпи інфляції, умови інвестування тощо).

а) неузгодженість інноваційного проекту із стратегічними партнерами;-внутр.

б) чинна в Україні система фінансово-кредитних відносин;-зовн.

в) податкова політика держави;-зовн.

г) невідповідність інноваційної ідеї можливостям її реалізації;-внутр.

д) відсутність практичного досвіду в здійсненні інноваційної діяльності;-внутр.

е) високі темпи інфляції;-зовн.

є) нормативно-правові передумови інвестування інновацій;-зовн.

ж) зміна ринкової кон'юнктури, економічної і політичної ситуації в країні.-зовн.

21. До якої класифікаційної ознаки нововведення відносяться їх наступний розподіл на такі групи: "Нова ідея; новий продукт; нова технологія, метод; нова послуга; нове рішення, регламент, структура"?

а) зміст нововведення;

б) сфера нововведення;

в) сфера знань і функцій нововведення;

г) тип новатора;

д) рівень новатора,

е) територіальний масштаб нововведення;

є) масштаб поширення нововведення.

22. Про який метод оцінки стійкості інноваційного проекту йдеться, якщо цей метод припускає проведення перевірки реалізованості й оцінки ефективності проекту в залежності від зміни інвестиційних витрат, обсягу виробництва, витрат на виробництво і збут, пераметрів зовнішнього економічного середовища, термінів здійснення проекту й інших параметрів, передбачених у завданні на розробку?

а) укрупнена оцінка стійкості інноваційного проекту;

б) метод розрахунку рівня беззбитковості інноваційного проекту;

в) метод варіацїі техніко-технологічних та економічних параметрів проекту;

г) формалізований опис Невизначеності інноваційного проекту.

23. Які з наведених особливостей оцінки економічної доцільності здійснення інноваційного проекту найліпше відтворюють його характерні властивості? –вроде все

а) орієнтація на показники комерційної ефективності під час ухвалення рішення щодо реалізації інноваційного проекту;

б) здійснення оцінки економічної ефективності інноваційного проекту з урахуванням його реалізації на діючому підприємстві, а також з урахуванням порівняльних оцінок ефективності роботи підприємства "з упровадженням проекту" і "без його впровадження" і розвитком так званого внутрішньофірмового підприємництва (інтрапренерства);

в) здійснення економічної оцінки ефективності інноваційного проекту з урахуванням впливу реалізації проекту на значення інтегральних показників діяльності підприємства;

г) урахування при оцінці інноваційних проектів специфічних науково-технічних і фінансових ризиків;

д) визначення економічної ефективності інновацій з метою ухвалення рішення щодо впровадження перспективної інноваційної ідеї; вибору найкращого з можливих варіантів для включення у відповідні плани економічного розвитку підприємства та його підрозділів; оцінки фактичної ефективності використання інновації; оцінки впливу здійснюваного інноваційного заходу на результати діяльності учасників інноваційного процесу і розробки системи їхнього матеріального стимулювання.

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗПІЗНАННЯ ТЕРМІНІВ

Розпізнайте, яку економічну категорію характеризують наведені нижче визначення. Обґрунтуйте свою відповідь.

Зашифрованими економічними категоріями є;

1. бюджетна ефективність інноваційного проекту;

2. взаємовиключні (альтернативні) інноваційні проекти; - 18. Проекти, здійснення одного з яких приводить до відхилення через неможливість чи недоцільність здійснення інших; кожний з таких проектів розглядається окремо, а ефект від його здійснення визначається поза зв'язком з іншими проектами.

3. взаємовпливові інноваційні проекти;15. Проекти, в ході реалізації яких виникають додаткові (системні) ефекти, що не проявляються при реалізації кожного з них окремо і, відповідно, не відбиваються на показниках їхньої ефективності.

4. взаємодоповнюючі інноваційні проекти ; Проекти, що можуть бути прийняті чи відхилені одночасно; при виборі таких проектів для фінансування їх необхідно об'єднати в один проект (комплексну технологію).

5. внутрішня норма дохідності (ВНД) інноваційного проекту;-12. Ставка дисконту, при якій величина приведених доходів дорівнює приведеним капіталовкладенням в інноваційний проект.

6. грошовий потік інноваційного проекту;

7. дифузія інновації;-5 Процес поступового поширення нововведення в нових умовах чи сферах застосування, у результаті якого зростає число виробників і споживачів, змінюються їхні якісні характеристики.

8. інноваційна діяльність ;-1 Діяльність учасників господарських відносин, здійснювана на основі peaлізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя.

9. інноваційний потенціал ;

10. інновація ;- .2. Кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у вигляді нового чи удосконаленого продукту, упровадженого на ринку, нового чи удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в прак-тичній діяльності, або в новому підході до соціальних послуг.

11. комерціалізація інновацій;

12. моніторинг інноваційної діяльності;

13. незалежні інноваційні проекти;

14. потік реальних грошей в інноваційному проекті;

15. ризик інноваційного проекту;

16. сальдо реальних грошей інноваційного проекту;

17. строк окупності (період повернення інвестованих ресурсів);

18. технологічні інновації;- 3. Матеріалізація нових ідей і знань, відкриттів, винаходів і науково-технічних розробок у процесі виробництва з метою їхньої комерційної реалізації для задоволення вибагливих потреб споживачів.

19. точка беззбитковості інноваційного проекту;

20. чистий дисконтований дохід інноваційного проекту.

1.

2

3. 4. Феномен, коли інновації виступають як товар на відповідному ринку.

5.

6. Сукупність науково-технологічних, фінансово-економічних, виробничих, соціальних та культурно-освітніх можливостей країни (галузі, регіону, підприємства), йеобхідних для забезпечення інноваційного розвитку економіки.

7. Систематичний збір, обробка та аналіз інформації про перебіг інноваційних процесів, практичні наслідки заходів щодо стимулювання і регулювання інноваційної діяльності в країні (регіоні, галузі, на підприємстві), про результати реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності.

8. Залежність від часу грошових надходжень і платежів при реалізації інноваційного проекту.

9. Різниця між надходженнями коштів у кожному році розрахункового періоду і всіма реальними виплатами у тому ж році в результаті інвестиційної й операційної (виробничої) діяльності, пов'язаної з реалізацією іннова-ційного заходу.

10. Різниця між надходженнями і відтоком коштів у кожному році розрахункового періоду в результаті інвестиційної, операційної і фінансової діяльності, пов'язаної з реалізацією інноваційного заходу.

11. Сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, приведена до розрахункового року, або перевищення інтегральних результатів над інтегральними витратами.

12.

13. Період часу, за який початкові від'ємні значення накопичених коштів повністю компенсуються її позитивними значеннями при здійсненні інноваційного проекту.

14. Сальдо потоку доходів і витрат бюджету за рахунок здійснення інноваційного заходу з урахуванням коефіцієнта дисконтування.

15.

16. Проекти, ухвалення рішення про реалізацію яких не впливає на перебіг інших проектів; ефект від здійснення кожного з таких проектів не залежить від здійснення інших, а спільний ефект дорівнює сумі ефектів здійснення кожного з них.

17. Ступінь можливого зменшення фактичної віддачі від капіталовкладень у порівнянні з очікуваною в результаті здійснення інноваційного проекту.

18.

19.

20. Гранично мінімальний обсяг виробництва (реалізації) інноваційної продукції.

Контрольні запитання й завдання

1 . Що таке новація, нововведення та інновація?

забезпечення доведення науково-технічних ідей, винаходів (новацій) до результату, придатного до практичного застосування та реалізації їх на ринку з метою задоволення потреб суспільства в конкурентоспроможних товарах і послугах.

Об’єкт - Інноваційна діяльність підприємства пов'язана з трансформацією наукових досліджень і розробок, винаходів і відкриттів у новий продукт або новий технологічний процес, які впроваджуються у виробничий процес, або в новий підхід до соціальних послуг. Інноваційна діяльність передбачає створення цілого комплексу наукових, технологічних, організаційних, фінансових і комер-ційних заходів, які у своїй сукупності ведуть до створення інновації «під ключ», тобто повністю готової до реалізації на ринку. Інноваційний процес — це складний і взаємопо-в'язаний процес створення інновацій з використанням сукупності системи знань, наукової і маркетингової діяльності; сукупності засобів праці, що полегшують людську працю і роблять її продуктивнішою. Це комплекс різних послідовних видів діяльності на основі поділу і кооперації праці — від одержання нового теоретичного знання до використання створеного на його основі товару споживачем.

Новація – це оформлений результат фундаментальних, прикладних досліджень, розробок або експериментальних робіт в певній сфері діяльності для підвищення її ефективності.

Як правило, це інтелектуальна власність.

“Нововведення”- синонім “інновація” = новація +досягнена

ефективність

Поняття “інновація” вперше введене і визначене австрійським вченим Й.Шумпеттером у 30-ті роки минулого століття.

Інноваційний процес — це складний і взаємопо-в'язаний процес створення інновацій з використанням сукупності системи знань, наукової і маркетингової діяльності; сукупності засобів праці, що полегшують людську працю і роблять її продуктивнішою. Це комплекс різних послідовних видів діяльності на основі поділу і кооперації праці — від одержання нового теоретичного знання до використання створеного на його основі товару споживачем.

Новація набуває іншої якості — стає нововведенням або інновацією — з моменту прийняття до поширення.

Інновація — новий підхід до конструювання, виробництва, збуту товарів, завдяки якому інноватор (автор інновації) та його компанія здобувають переваги над конкурентами.

2. Чим відрізняється інноваційна економіка післяіндустріальної епохи від індустріальної?

3. У чому полягає сутність дифузних процесів та формування інноваційного середовища?.

Сущность диффузных процессов на разных уровнях возникновения инновационной среды определяется равновесным распространением новшеств и нововведений в деловых циклах научно-технической, производственной и организационно-экономической деятельности, сфере услуг. В конечном счете, диффузные процессы дают возможность занять доминирующее положение новому технологическому укладу в общественном производстве.

4. В яких організаційних формах може здійснюватися інноваційна діяльність на підприємстві?

Організаційні форми, які забезпечують розвиток інноваційної діяльності

Таблиця 2

Вид організації	Коротка характеристика
1. Технопарк	Комплекс самостійних організацій з науково-виробничого циклу створення новацій (НДІ, НИЗ, підприємства)
2. Технополіс	Спеціально створений комплекс, що охоплює весь цикл інноваційних робіт
3. Регіональні науково-промислові комплекси, науково-технічні центри	Проводять фундаментальні та прикладні дослідження в різних сферах з експериментальною перевіркою й оформленням патентів, винаходів, методів і ноу-хау
4. Бізнес-інкубатори	Організації, що створюються місцевими органами влади або великими компаніями з метою "вирощування" нових видів бізнесу
5. Спеціалізовані підрозділи фірм (творчі бригади, проектні групи тощо)	Створюються на великих підприємствах, що випускають наукоємну продукцію. Визначають інноваційну стратегію
6. Венчурні фірми (ризик-фірми)	Створюються для генерації ідей та їх розробки і впровадження у виробництво. Характеризуються надзвичайною інноваційною активністю і значним ризиком
7. Консультативні й аналітичні фірми	Прогнозують розвиток технологій, нових товарів та попиту на інновації, визначають перспективні цілі, тематики досліджень
8. Стратегічні альянси: консорціуми, спільні підприємства тощо	Різні форми міжнародної науково-технічної кооперації фірм, які створюють з мстою спільного проведення НДДКР, взаємного обміну виробничим досвідом, розподілу ризику під час проведення НДДКР
9. Тимчасові науково-технічні колективи	Створюються з мстою розробки конкретної науково-практичної проблеми за певний період

5. Охарактеризуйте загальну модель інноваційного процесу з урахуванням трансферту інновацій.

..до ринкового освоєння новинки можуть приєднатися інші фірми, придбавши ліцензію на її виробництво. Відбувається так звана дифузія (трансферт) нововведення. Інвестування у придбання нововведень є найменш ризикованим, тому багато фірм долучаються до інноваційного процесу саме на цій стадії. Найтиповішими щодо дифузних процесів є технологічні нововведення, оскільки їм притаманна найбільша інваріантність — здатність збереження незмінними отриманих кількісних характеристик (наприклад основних техніко-економічних та експлуатаційних параметрів нової продукції) щодо перетворень та змін у зовнішньому середовищі.

Багато фірм економлять значні кошти на первинних дослідженнях, використовуючи як базове нововведення прототип.Таким чином, у структуризації інноваційного процесу можна дотримуватися загальноприйнятої схеми: "фундаментальні дослідження — прикладні дослідження — конструкторські та експериментальні розробки — дослідження ринку — конструювання — ринкове планування — дослідне виробництво — ринкове випробування — комерційне виробництво". Інноваційний процес доходить кінця, коли нововведення перестає бути корисним, старіє і знімається з виробництва. Тут важливо своєчасно зрозуміти, шо продукт став безперспективним, і не запізнитися з його заміною на новий.

З урахуванням здатності нововведення до вдосконалення й застосування в інших сферах загальну модель інноваційного процесу можна зобразити таким чином (рис.1.).

Наведена модель характеризує розвиток нововведень на макрорівні, передбачаючи їх поширення за межі материнської організації. Вона є корисною менеджерам як нагадування про те, що будь-яку новинку, хоч би якою досконалою вона здавалася спочатку, завжди можна вдосконалити або використати за іншим призначенням. Тому інноваційний пошук має бути безперервним.

Рис. 1 Загальна модель інноваційного процесу з врахуванням трансферту нововведень

6. За якими етапами формується інноваційна модель підприємства?

Деяку відмінність має модель інноваційного процесу на окремому підприємстві. Вона складається із шести етапів

Таблиця 1. Етапи формування інноваційної моделі на підприємстві

№ пор.	Етапи процесу		Зміст процесу
1	Визначення потреб у нововведенні		Вивчення проблеми, усвідомлення потреби в нововведенні, переконання членів організації в необхідності нововведення
2	Збирання інформації про нововведення		Початкові відомості про нововведення. Пошук нововведення
3	Попередній вибір нововведення		Розробка нововведення, оцінка інформації, вибір нововведення
4		Прийняття рішення про впровадження нововведення		Рішення про впровадження нововведення; ухвалення рішення
5		Впровадження нововведення		Пробне впровадження, повне впровадження, використання
6		Інституціоналізація нововведення		Рутинізація, модифікація, дифузія

Наведена модель дає змогу встановити послідовність дій менеджменту фірми щодо ліквідації проблем, які виникають перед нею у процесі функціонування. Ці проблеми зумовлюються безперервним розвитком науки й техніки, появою нових знань, які формують нові потреби і пропонують кращий спосіб їх задоволення. Усвідомлення того, що відсутність належної уваги до інноваційної діяльності гальмуватиме розвиток фірми, призведе її до технологічного відставання, ослабить її ринкові позиції, є дійовим стимулом для вищого керівництва. Тільки за рахунок систематичного новаторства, цілеспрямованого і організованого пошуку змін і аналізу можливостей, які надає середовище господарювання, своєчасного і обгрунтованого залучення нововведень можна постійно поліпшувати діяльність організації, підвищувати її престиж і конкурентоспроможність.

7. Що таке інноваційний проект?

Поняття "інноваційний проект" може розглядатися як: •форма цільового управління інноваційною діяльністю; • комплект документів.

Як форма цільового управління інноваційною діяльністю інноваційний проект являє собою складну систему взаємообумовлених і взаємопов’язаних за ресурсами, термінами і виконавцями заходів, спрямованих на досягнення конкретних цілей (завдань) на пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки. Як процес здійснення інновацій — це сукупність виконуваних у визначеній послідовності наукових, технологічних, виробничих, організаційних, фінансових і комерційних заходів, що приводять до інновацій.

У той же час інноваційний проект — це комплект технічної, організаційно- планової і розрахунково-фінансової документації, необхідної для реалізації цілей проекту (на Заході для позначення цього аспекту проекту вико- ристовується термін "Design"). Найбільш повно і комплексно суть інноваційного проекту виявляється в його першому аспекті. З огляду на всі три аспекти поняття "інноваційний проект можна дати наступне його визначення.

Інноваційний проект — це система взаємопов’язаних цілей і програм їхнього досягнення, що являють собою комплекс науково-дослідних дослідно- конструкторських, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних й інших заходів, відповідним чином організованих, оформлених комплектом проектної документації і забезпечуючих ефективне вирішення конкретного науково-технічного за-дання (проблеми), вираженого в кількісних показниках і приводить до інновації.

Інноваційні проекти можуть формуватися як у складі науково-технічних програм, реалізуючи завдання окремих напрямків (завдань, розділів) програми, так і самостійно, вирішуючи конкретну проблему на пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки.

Різноманіття можливих цілей і завдань науково-технічного розвитку визначає і розмаїтість видів інноваційних проектів. Загальноприйнятої класифікації їх не існує. Доцільно класифікувати інноваційні проекти за такими ознаками, як період реалізації проекту, характер цілей проекту, вид потреби, що задовольняється, тип інновацій і рівень прийнятих рішень. У залежності від часу, затрачуваного на реалізацію проекту і досягнення його цілей, інноваційні проекти можуть бути розділені на:

• довгострокові (більше 5 років),

• середньострокові (від 3 до 5 років),

• короткострокові (менше 3-х років).

З погляду характеру цей проект може бути кінцевим, тобто відбивати мету вирішення інноваційної проблеми (завдання) в цілому чи проміжним, пов'язаним з досягненням проміжних результатів вирішення складних проблем.

За видом потреб, що задовольняються, проект може бути орієнтований на існуючі потреби чи на створення нових. Класифікація інноваційних проектів за типом інновацій допускає розподіл їх на:

• введення нового (радикального) чи удосконаленого (інкрементального) продукту;

• введення нового чи удосконаленого методу виробництва;

• створення нового ринку;

• освоєння нового джерела постачання сировини чи напівфабрикатів;

• реорганізація структури управління.

8. За якими ознаками можна класифікувати нововведення?

І. Шумпетер тлумачить інновацію як нову науково-організаційну комбінацію виробничих чинників, мотивовану підприємницьким духом. Він вирізняє п'ять типів інновацій:

• виготовлення нового, невідомого споживачам блага чи створення нової якості того або іншого блага;

• впровадження нового для даної галузі промисловості методу виробництва, який не обов'язково базується на новому науковому відкритті, а може полягати в новому способі комерційного використання відповідного товару;

• освоєння нового ринку збуту, на якому до цих пір дана галузь промисловості цієї країни ще не була представлена, незалежно від того, існував цей ринок раніше чи ні;

• залучення нового джерела сировини або напівфабрикатів, незалежно від того, існувало це джерело раніше чи просто не бралося до уваги, вважалося недоступним, чи ще тільки передбачалось його створення;

• введення нових організаційних та інституційних форм.

Виходячи з викладеного вище, розглянемо класифікації інновацій, що зараз присутні в науковій і навчальній літературі.

Класифікація інновацій означає розподіл інновацій на конкретні групи по визначених класифікаційних ознаках.

При цьому зауважимо, що наведена класифікація передбачає чотири основних види інновацій на підприємствах:

• інновації продукції;

• інновації процесів (технологічних);

• інновації робочої сили;

• інновації управлінської діяльності.

На жаль, всі наявні на сьогодні класифікації ще дуже суперечливі і не цілком обґрунтовані.

Для прикладу розглянемо підходи до класифікації інновацій, деяких авторів [1, 2, 3, 4].

Класифікація Л. Водачек, О.Водачковою[1] припускає чотири основних види інновацій на підприємстві: інновації продукції; інновації процесів (технологічних); інновації робочої сили (людського фактора); інновації управлінської діяльності.

У класифікації, розробленій П. Н. Завліним, А. К. Казанцевим і   Л. З. Міндели [2] із причин виникнення інновації підрозділяються на реактивні і стратегічні. По типу нововведення й області застосування інновації підрозділяються на управлінські, організаційні, організаційно-управлінські, економічні, соціальні, торгові, промислові, виробничі, технологічні, технічні, матеріально-технічні, правові, педагогічні, соціальні та інші інновації. За ступенем новизни розрізнюють новизну у світовому масштабі, у країні чи галузі, на підприємстві.

А. Пригожин [3] усі інновації підрозділяє на такі:

за розповсюдженням - одиничні та дифузні;

за місцем у виробничому процесі - сировинні, забезпечуючі та продуктові;

за спадкоємністю - заміщуючі, скасовуючі, новітні, відкрива­ючі та ретровведення;

за охопленням очікуваної частки ринку - локальні, системні, стратегічні;

за інноваційним потенціалом та ступенем новизни - ради­кальні, комбінаторні та вдосконалюючі.

Р.А. Фатхутдінов[4] підрозділяє інновації: нові у світовому масштабі (відкриття, винаходи, патенти), нові в країні, галузі, для фірми; а по частоті застосування виділяє інновації разові і повторювані (дифузія). У залежності від галузі впровадження інновації в народне господарство Р.А. Фатхутдінов розрізняє нововведення й інновації, створені у сфері науки, соціальній сфері і матеріальному виробництві; а по сфері застосування інновації, на його думку, підрозділяються на інновації для внутрішнього застосування, а також нововведення для накопичення на фірмі й в основному для продажу.

Залежно від критерію, який використовується для класифікації, одні й ті ж нововведення можуть належати до кількох типів.

Беручи до уваги велику кількість класифікаційних ознак, яка використовувалася різними авторами для систематизації нововведень відповідно до об'єкта й завдань досліджень, зупинимося лише на деяких з них (табл. 1).