3 Структура і зміст дипломного проєкту бакалавра

Дипломний проект бакалавра складається з розрахунково-пояснювальної записки (РПЗ) і графічної частини. Обсяг РПЗ, як правило, становить 70…80 сторінок машинописного (рукописного) тексту. Графічна частина містить 6…8 листів формату А1 виконаних олівцем або на комп’ютері в графічних редакторах і роздрукованих на плотарі.

Загалом дипломний проект бакалавра повинен містити рішення таких задач:

Введення

Розглядаються основні проблеми проектування, створення, виготовлення, налагодження й експлуатації заданого типу металообробного обладнання. Визначаються основні напрямки проектування, модернізації верстатного обладнання для забезпечення заданих параметрів.

Конструкторська частина

1. Технічне завдання.

2. Розрахунки граничних робочих режимів.

3. Аналіз верстатів-аналогів для уточнення характеристик.

4. Кінематичний розрахунки приводів верстата.

5. Розрахунки на міцність деталей привода головного руху.

6. Опис системи змащення.

7. Вибір системи керування.

Технологічна частина

1. Вивчення службового призначення й конструкції деталі.

2. Аналіз технологічності деталі.

3. Вибір заготовки.

4. Розробка маршрутного технологічного процесу.

5. Вибір обладнання, різального інструменту, оснащення й призначення режимів різання.

6. Розробка операційного технологічного процесу.

7. Проектування контрольного пристосування або пристосування для закріплення деталей.

8. Проектування різального інструменту.

Спеціальна частина

1. Силовий розрахунки привода подач.

2. Розрахунки деталей привода подач на міцність.

3. Науково-дослідна частина (проектування допоміжного вузла верстата).

4. Проектування засобів автоматизації для верстата.

Економічна частина

Техніко-економічне обґрунтування варіанта модернізації привода.

3.1 Аналіз існуючих конструкцій верстатів-аналогів

Аналіз повинен містити логічні завершенні висновки, на підставі яких визначено напрям для подальшого виконання проекту. Це мають бути:

• Аналіз конструктивних параметрів верстату, окремих елементів і технічних характеристик з подальшими висновками щодо їх впливу на експлуатаційні характеристики;

• Аналіз меж частот обертання шпинделя;

• Аналіз потужності двигуна приводу головного руху;

• Аналіз меж регулювання швидкостей подач;

• Аналіз кінематичних схем верстатів-аналогів.

Не припустимо коли аналіз має оглядовий характер, в якому студент просто перелічує креслення. У будь-якому разі, результати аналізу повинні мати конкретні, логічно завершенні та обґрунтовані висновки для подальшого спрямування роботи над проектом. Вони повинні дати відповідь на такі питання:

• Чому було прийнято саме це рішення;

• Що вплинуло на прийняття цього рішення;

• В якому напрямку повинні проводитись подальші роботи над проектом?

3.2 Проектування різального інструменту

В цьому тематичному розділі розглядають питання розробки конструкції інструменту. Він містить розрахунки та робочі креслення різального інструменту. Якщо інструмент є складним, то можливо подати його загальний вид (складальне креслення) та окремо деякі принципові елементи, наприклад:

• Креслення корпусу або посадкових поверхонь;

• Механізм кріплення різального елементу;

• Механізм регулювання окремих параметрів інструменту;

У разі, коли інструмент є відносно простим (наприклад, свердло або різець), на креслені інструменту можна додатково винести:

• Геометричні параметри різальної частини;

• Особливості форми передньої або задньої поверхонь;

• Елементи розділення стружки, тощо.

Одночасно з розробленням конструкції формують технічні вимоги до інструменту. Технічні вимоги ділять на дві частини. Перша частина відноситься до даного виду інструменту з представленням креслення, основних розмірів, умовного позначення інструменту, номера стандарту та розміри конусів Морзе, центрові отвори, шпонкові пази тощо. Друга частина технічних вимог містить власне технічні вимоги, методи випробувань, маркування та пакування.

Розділ власне технічних вимог включає наступні позиції:

• Матеріал різальної частини інструменту з вказівкою марки сталей, твердих сплавів і ін., номерів стандартів і розміри пластинок;

• Матеріал основних деталей з вказівкою їх твердості;

• Вимоги до зварювання корпусу;

• Вимоги до шорсткості поверхонь;

• Вимоги до зовнішнього вигляду інструменту (відсутність слідів корозії і залишків припою, тріщин, раковин);

• Вимоги до поверхневого шару;

• Вимоги до центрових отворів (повинні бути зачищені, не мати забоїн);

• Радіальне та торцеве биття різальних кромок.

Вказані позиції технічних вимог повинні бути враховані при розробці технологічного процесу виготовлення інструменту.

У розділі методів випробовування вказують:

• Устаткування, на якому проводиться випробовування, марки матеріалів зразків для обробки з вказівкою твердості, припуску на оброблення;

• Режими різання і вимоги до змащувально-охолоджуючої рідини;

• Вимоги до інструменту в процесі випробовування.

Вимоги даного розділу дозволяють підприємству-замовнику оцінити якість інструментів.

Технологічний процес виготовлення інструменту завершує операція пакування, від якості виконання якої залежить збереження інструменту в процесі транспортування. У розділі маркування та пакування приводиться наступний перелік вимог:

• місце маркування виробу;

• номінальні основні розміри;

• марка різальної частини;

• зміст етикетки або штампу на тарі.