
- •1. Поняття та сутність науки конституційного права зарубіжних країн
- •2. Предмет науки конституційного права зарубіжних країн
- •3. Зародження, розвиток та основні етапи становлення науки конституційного права зарубіжних країн
- •4. Методологія та особливості зарубіжної науки конституційного права
- •5. Співвідношення конституційного права зарубіжних країн з іншиминауками
- •6. Функції науки конституційного права зарубіжних країн
- •7. Поняття галузі конституційного права за рубежем
- •8. Предмет галузі конституційного права в зарубіжних країнах
- •9. Методи конституційно-правовового регулювання суспільних відносин в зарубіжних країнах
- •10. Суб’єкти конституційно-правових відносин в зарубіжних країнах
- •11. Поняття та особливості конституційно-правової відповідальності
- •12. Поняття та види джерел конституційного права зарубіжних країн
- •13. Система галузі конституційного права
- •14. Загальна характеристика та класифікація конституційно-правових норм
- •15. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права
- •16. Конституція, як головне джерело конституційного права зарубіжних країн
- •17. Класифікація конституцій
- •18. Порядок прийнятя конституцій
- •19. Порядок внесення змін та доповнень до конституції в зарубіжних країнах
- •20. Особливості еволюції та сучасні моделі зарубіжних конституцій
- •21. Конституційні, органічні та звичайні закони як джерела конституційного права в зарубіжних країнах
- •22. Внутрішньо-державні та міжнародно-правові договори та їх значення в конституційному регулюванні
- •23. Види спеціальних нпа як джерел конституційного права
- •24. Судові прециденти як джерела конституційного права в джерелах англосаксонської системи права
- •25. Акти тлумачення та доктринальні джерела конституційного права
- •26. Конституційно-правовий звичай та конституційно-правова угода як джерела конституційного права
- •28. Права та свободи в теорії конституціоналізму
- •33. Правові гарантії реалізації та захисту конституційних прав і свобод громадян в зк
- •34. Поняття та характерні риси інституту громадянства в зк
- •35. Способи набуття громадянства в зк
- •36. Підстави припинення громадянства за рубежем
- •37. Поняття та види політичних партій
- •38. Політико-партійні систеи за рубежем
- •40. Проблеми фінансування діяльності політичних партій з рубежем
- •41. Юридична інституціоналізація політичних партій в зк
- •42. Конституційно-правові засоби прямої демократії в зк
- •43. Поняття та джерела виборчого права за рубежем
- •44. Принципи виборчого права в зк
- •45. Основні стадії виборчого процесу в зк
- •46. Поняття та загальна характеристика виборчих ситем
- •47. Мажоритарна виборча система та її різновиди
- •48. Особливості проведення виборів за пропорційною виборчою системою
- •49. Поняття ьа класифікація референдумів в зк
- •50. Поняття та «форма держави» втеорії конституційного права
- •51. Форма державного правління в зк, загальна характеристика та види
- •52. Монрхія як форма державного правління, її види
- •53. Республіка як форма державного правлінняя, її види
11. Поняття та особливості конституційно-правової відповідальності
Конституційно-правова (конституційна) відповідальність як форма юридичної відповідальності має особливості, пов'язані насамперед з характером самого конституційно-правового регулювання. Однак існують особливості і більш загального характеру.
Юридична відповідальність у цілому має два аспекти: негативний і позитивний. Негативний аспект відповідальності пов'язаний з тим, що державний примус застосовується з приводу вчинення правопорушення. Позитивний аспект зумовлений загальними ознаками права, і відповідальність пов'язується з усіма без винятку моментами його дії, а не тільки з правопорушенням і застосуванням санкцій. Отже, юридична відповідальність виникає не тільки у зв'язку з дією охоронних, а й установчих і регулятивних норм. Обмеженість ролі і значення охоронних норм у системі конституційного права аж ніяк не свідчить про відсутність юридичної відповідальності.
Характер конституційного права як центральної галузі системи національного права пов'язаний і з тим, що виконання норм цієї галузі забезпечується практично усіма існуючими формами юридичної відповідальності. Зокрема, порушення окремих норм конституційного права може призвести до кримінальної відповідальності і застосування відповідних санкцій. У цьому відношенні відповідальність за порушення норм конституційного права сприймається як юридична відповідальність взагалі.
Існує і власне конституційно-правова відповідальність з притаманним тільки їй механізмом, колом суб'єктів і санкціями. Така відповідальність звичайно пов'язана з діями безпосередньо політичного характеру і має відповідну природу. Поняття конституційно-правової відповідальності вужче, ніж поняття відповідальності за порушення норм конституційного права. Водночас ця форма юридичної відповідальності не пов'язана лише з порушенням конституційно-правових норм. Підставами для притягнення до конституційно-правової відповідальності можуть бути порушення норм інших галузей права, зокрема кримінального.
Конституційно-правова відповідальність може існувати і за умов, коли норми права взагалі не порушуються, але мають місце дії, які розцінюються як негативні у політичному плані. Прикладом може служити політична відповідальність уряду. Конституційно-правовій відповідальності підлягають усі суб'єкти відповідної галузі, крім держави в цілому. Найчастіше таку відповідальність несуть органи державної влади.
Одним з основних різновидів конституційно-правової відповідальності є відповідальність суб'єктів (носіїв) виконавчої влади і насамперед уряду та його членів. Така відповідальність має дві конкретні форми. Це власне політична відповідальність уряду перед парламентом і відповідальність у порядку так званого імпічменту або в рамках подібних до нього процедур.
Існують і інші різновиди конституційно-правової відповідальності. Наприклад, відповідальність депутатів перед представницьким органом, відповідальність у структурі державного механізму за ієрархією органів влади, відповідальність, що випливає із статусу громадянства, тощо.
Конституційно-правовій відповідальності властиві такі специфічні санкції: 1) усунення з посади і примусова відставка; 2) дострокове припинення повноважень депутата за рішенням представницького органу, а також дисциплінарні санкції, передбачені парламентськими регламентами; 3) скасування і припинення дії актів; 4) позбавлення громадянства: 5) позбавлення державних нагород тощо.