35. Способи набуття громадянства в зк

Набуття гр.-ва:

1. за народженням (філіація) – на ос-ві а) «права крові», чи б) «права грунту». В деяких країнах ці два принципи поєднуються. Колізія в нац.з-ві з пит.набуття гр-ва може привести до набуття гр-ном подвійного гр-ва.

2. прийняття в громадянини (натуралізація) – а) в силу закону (тобто не заснована на осбис.виборі ос., напр..в Італії вступаючи в шлюб з Італьянцем дружина автоматично набуває гр-во Італії); б) індивідуальна натуралізація може мати місце за клопотанням ос., яке, як пр-ло, подається на ім’я глави д-ви і прийняття в гр-во оформляється спеціальним актом. Натуралізація може мати місце, якщо ос.проживає певний строк на тер.відп.д-ви, належ.до певної релігії, нації ...

3. Оптація – вибір гром-ва у випадках, коли змін.держ.приналежність тер., на якій проживає гром-н.

4. Поновлення гром-ва осіб, які його були втратили (серез зміну сім.стану...)

5. Репатріація – коли гром-во втрачали великі верстви нас.в силу важл.історич.подій (напр..повернення євреїв на свою історичну Батьківщину Ізраїль).

6. Дароване гром-во (за особл.заслуги і в особл.порядку

36. Підстави припинення громадянства за рубежем

Припинення гр-ва – розрив зв’язку між гр-ном і д-вою.

1. в рез-ті добровіл.виходу з громадянства (через політ., сім.мотиви);

2. втрата гром-ва (з причин, передбач.з-вом д-ви гром-ва, напр..якщо гром-н поступить на держ.чи війс.сл.ін.д-ви)

3. внаслідок позбавлення гром-ва осіб, які вчин.дії,що наносять шкоду д-ві (це є вид держ/прав.санкції, як пр-ло застос.тільки до натуралізованих гром-н).

Якщо ос.з певних причин втратили гром-во, вони мають право клопотати про його відновлення.

В деяких кр-нах є інс-тут почесного гром-ва, який викон.як пр-ло політ., пропагандистську роль.

Апатриди – ос.без гром-ва (це як пр-ло політ.емігранти).

Біпатризм – подвійне гром-во. В більшості кр-нах не визнається, але є і певні угоди між д-вами, які допускають подвій.гром-во.

Прав.статус іноземців в дем.д-вах не відріз.від статусу гром-н д-ви, крім наділення їх політ.п-вами, і то не у всіх кр-нах. Напр..постійнопроживаючі у Великобританії іноземці, які мають нерухомість мають право голосу.

Для отримання гром-ва в США встановл.5-річний термін легального пребування в д-ві, Фр., Великобрит. – 8 років, Швейцарія – 12 років.

У багатьох країнах (США, Канада, Франція) для отримання гром-ва необхідним є достатнє знання мови, наявність можливості забезпечити себе та свою сім’ю матеріально (Фінляндія, Норвегія, Швеція); ведення добропорядного способу життя та бездоганне моральне обличчя бажаючого натуралізуватися (США, Канада, Грузія).

Нелегальні іноземці ніякими п-вами в д-ві перебування не наділяються (за винятком гуманітарних).

37. Поняття та види політичних партій

Політ.партія – це найбільш активна і організована частина соц.групи, об’єднана загальними цілями, інтересами та ідеалами, яка бореться за владу чи за участь у здійс-ні влади шляхом впливу на формування заг.волі гром-н, участь у виборах і д-сті ор-нів держ.вл.і місц.самовр-ня.

Багатоманітність політ.партій обумовлена тим, що вони покликані виражати інтереси різ.соц.груп.

Партії можна класифікувати за різ.критеріями:

• за соціально-політич.суттю:

1. революційні;

2. реформаторські (виступають за зміну політ.курсу шляхом реформування);

3. консервативні (виступ.за ох.традиційного порядку, орієнтовані на обмеження соц.та ек.д-сті д-ви. Напр.конксерватив.партія Великобрит., Респ.парт.США, Ліберально-демократ.парт.Японія... – ці партії коли й опинялися в опозиції, то лише тимчасово, але зберігають свою популярність та авторитет);

4. соціал-демократичні (відстоюють інтереси найм.прац-ків і менш забезпечених прошарків нас., захищ.держ.соц.програми);

5. екстремістські (закликають до не закон.методів б-би);

6. конфесійні (об’єд.осіб певних віросповідань);

7. національні (виражають на держ.рівні інтереси тої чи ін.етніч.групи, як пр-ло ставлять за мету забезпечити її пріоритет в д-ві).

• За місцем і роллю партій в парт.с-мі:

1. держ. (партія формує держ.с-му упр-ня);

2. авторитарні (не злаваються з д-ою, але складають ос-ву політ.режиму і користуються його підтримкою);

3. парламентські (пройшли на виборах у парл-нт і сформували в ниж.палаті деп.фракції);

4. легальні (функ-нують відп.до к-ції і з-ва д-ви);

5. нелегальні (існ.і діють з поруш.норм з-ва і тому переслідуються д-вою).

• За місцем в політ.спектрі с-ва:

1. праві і центристські (в розв.кр-нах вони домінують);

2. ліві і лівоцентристські (виступ.за актив.роль д-ви в роз-ку ек-ки та перерозподілі благ), виступ.за збільшення податків за рах.надбагатих та відповідно за фінансування багато чисельних програм за рахунок бюджету, такі ліві партії, як комуністична виступають проти прив.вл-сті, найбільш крупні з них є в Китаї та Японії);

3. право радикальні.

• За організаційною стр-рою:

1. централізовані (організаційно оформлені, документальне членство, наявність чл..внесків, регуляр.фін/матердопомоги);

2. децентралізовані (організаційно не оформлені, діють на ос-ві добро віл.пожертвувань);

3. кадрові (небагато чисельні, вільне членство, організаційна не згуртованість, створюються для мобілізації виборців під час виборч.кампаній);

4. масові (намагаються залучити до своїх рядів як можна більше членів, щоб закріпити зв’єязки та стр-ру);

5. партії з формально визначиними принципами членства;

6. партії з вільним членством.

• За видом парт.керівництва:

1. партії з колектив.кер-вом;

2. партії з формально колектив.кер-вом, але з чітко вираженим верх-вом лідера;

3. партії з особистісним (харизматичним) кер-вом;

4. партії з консенсуальним кер-вом.

• За предс-вом в цент.ор-нах держ.вл.:

1. правлячі; 2. опозиційні.

• За масштабом д-сті:

1. загально національні; 2. регіональні

Також розрізняють проблемні партії, які підчиняють свою д-сть і програми вирішенню крупних завдань (екологічних, зем.реформа, партія миру).

Останнім часом утворюються жіночі партії (Бельгія, Ісландія..)

Також є група екзотичних партій – партія любителів пива, Лібертаріанська партія, що захищає інтереси сексуальних меншин, останні навіть попадають у парл-нти.