Кваліфікаційне завдання № 14

• 1. Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні;

• Іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

2. Видатним досягненням античної культури виявився оптичний телеграф, який дозволяв дистанційно передавати тексти. Два його різновиди – водяний та факельний – описані давньогрецьким істориком Полібієм.

Водяний телеграф був винайдений Енеєм Тактиком в IV ст. до н. е. Сигнальні вежі – приймальна і передавальна – були обладнані ідентичними сигнальними ємностями та сигнальними факелами. Для передачі повідомлення обидві ємності наповнювали водою вщерть. Сигналом виклику, який повідомляв про подальше передавання повідомлення, був факел, запалений на одній з веж. Спостерігач на іншій вежі, помітивши виклик, також запалював факел. По цьому сигналу обидва спостерігачі одночасно відкривали отвори ємностей, після чого факели прибирали. Всередині ємності містилася лінійка, яка зі зменшенням рівня води опускалася вниз. На лінійці у якості поділок були нанесені графи з текстом повідомлень. Коли графа з потрібним повідомленням досягала верхнього краю ємності, перший спостерігач сигналізував факелом. За цим сигналом другий спостерігач закривав отвір ємності, лінійка в якій опустилася до того ж рівня. Таким чином, повідомлення було отримане.

Слід зазначити, що для коректної передачі повідомлень таким способом необхідно було, щоб сосуди були строго ідентичними, розміщені під одним кутом, однаково наповнені водою, мали однакову швидкість витікання води. Якщо ж хоча б одна з цих умов не виконувалася, замість потрібного могло бути передане деяке інше повідомлення.

Таким чином, проблеми збереження цілісності інформації при передаванні каналами зв’язку та синхронізації передавача і приймача були актуальними ще в ті давні часи.

3. Радіохви́лі — діапазон електромагнітних хвиль з довжиною хвилі від 10^-5 до 10¹⁰ метра.

4. Система звукового мовлення (3В) являє собою організаційно-технічний комплекс, що забезпечує формування та передачу звукової інформації загального призначення широкому колу територіально розосереджених абонентів (слухачів). Система звукопередачі призначена для можливо більш повного перенесення усієї сукупності відчуттів з первинного приміщення (студії, концертного залу) у вторинне - житлову кімнату радіослухача або телеглядача. Акустичні характеристики цих приміщень дуже сильно відрізняються один від одного, що створює додаткові труднощі при передачі і робить істотний вплив на структуру власне звукової системи. Система звукопередачі повинна надавати широкі можливості для реалізації творчої фантазії звукорежисера, в тому числі і для створення звукових ефектів, здійснити які важко або навіть неможливо в умовах природного слухання. При цьому не ставиться завдання точного копіювання всіх особливостей звукового поля первинного приміщення, так це практично і неможливо.

Радіопередавач, пристрій (комплекс пристроїв), що служить для здобуття модульованих електричних коливань в діапазонах радіочастот з метою їх подальшого випромінювання ( антеною ) у вигляді електромагнітних хвиль. Р. — найважливіша складова частина систем і пристроїв передачі інформації за допомогою радіохвиль: систем і пристроїв, вживаних врадіозв'язки, телебаченні, радіомовленні, радіолокації, радіонавігація і ін. галузях техніки (див., наприклад, Передавальний радіоцентр , Пріємо-передавальна радіостанція ), а також використовуваних в наукових експериментах. Р. розрізняють по діапазону робочих хвиль (див. Радіохвилі ), потужності коливань, що підводяться до антени (до 100 Вт — малопотужні, від 100 Вт до 10 квт — середньої потужності, від 10 квт до 1 Мвт — потужні і понад 1 Мвт — надпотужні), роду роботи (телеграфні, телефонні і ін.), способу модуляції (з амплітудною, частотною, фазовою або ін. модуляцією), типові генераторних електронних приладів (лампові, транзисторні, магнетронниє, клістронні і т.п.), призначенню (зв'язкові, мовні, локаційні, телевізійні і т.п.), мобільності (стаціонарні, пересувні).